Loqal – новинний агрегатор Loqal
Що означає свято Івана Купала: історія, традиції наших предків, які дійшли до наших днів
Новини

Що означає свято Івана Купала: історія, традиції наших предків, які дійшли до наших днів

ТСН • 2 переглядів • 1 хв читання

Що це за свято — Івана Купала / © Фото з відкритих джерел

Хто такий Купайло, як трансформувалися основні традиції цього свята і для чого палити багаття?

За новоюлінським календарем Різдво Івана Хрестителя, церковне свято, яке пов’язане з народним Івана Купала, святкують 24 червня (стара дата святкування — 7 липня). Тому Івана Купала також змінило свою дату. Його святкують в ніч проти 24 червня.

Воно має язичницьке коріння. До кінця не зрозуміло, чи Купайло (Купало) був одним зі слов’янських божеств, чи міфологічним персонажем, або, можливо, з’явився у народній традиції через корінь “куп”, який означає об’єднуватися.

Історики не виключають ще один варіант походження від слова “купатися”, адже у святі особливу роль відіграють водойми і вогонь.

Свято було поширене по всій території України, хоча в різних регіонах й мало свої особливості. При цьому, в інших народів світу є схожі традиції: Sobotka — у поляків, Saint Jeans (Святого Жана) — у французів, Яновден — у болгар, Midsommar (середина літа) — у шведів, Kresu den (Вогняний день) — у словенців, Flakagajt (День полум’я) — в албанців.

Традиційно перед Іваном Купалом в Україні збирали трави, адже вірили, що в цей період вони набираються чудодійної сили. Пізніше їх зберігали цілий рік, використовуючи для лікування. Святкування проводили на березі водойм, де ставили особливе «купальське дерево», яке прикрашали до свята. Навколо нього танцювали і співали. Також спалювали або топили у воді опудало Марени (зимове божество у слов’ян, яке “морило” людей голодом, а землю холодом).

Дівчата ворожили на майбутнього чоловіка, дату весілля і сімейне життя.

Після того, як на наших землях язичництво замінили християнством, сенс свята почав поступово мінятися. Однак, зараз традиції предків знову розквітають.

Як святкували Івана Купала / © Фото з відкритих джерел

Велике вогнище є обов’язковим атрибутом свята. Через нього стрибали поодинці або парами, взявшись за руки. Це не лише забава, а справжній магічний ритуал, який означає очищення. Вважалося, якщо закохані зможуть перестрибнути через полум’я і не роз’єднають рук, то проживуть разом щасливе життя в коханні.

Вогонь палили також і тому, що він «відлякував» злих духів. За народними повір’ями вони виходили на світ живих, могли нашкодити. Вірили, якщо жінка побувала на святі, але не підходила до вогнища, значить вона відьма.

Ще одним важливим атрибутом Івана Купала були вінки. Їх плели дівчата, додаючи запашні трави, після заходу сонця вставляли у них запалену свічку і пускали по воді. Поки вінки пливли, дівчата йшли за ними по березі, співаючи.

Існувало повір’я, якщо вінок пливе спокійно, свічка горить, значить дівчина скоро вийде заміж. Крутиться — дівуватиме ще рік. Тоне — не вийде заміж взагалі.

Хлопці часто намагалися дістати вінок тої дівчини, до якої мали почуття. Вважалося, якщо це зробити, то подальша доля пари складеться щасливо. Пізніше вінки вішали вдома, як оберіг.

Дуже романтична легенда, пов’язана зі святом Івана Купала, про міфічну квітку папороті, яка розквітає лише цієї ночі. Вважалося, якщо її знайде молодий хлопець (єдиний син чи неодружений), то в дар отримає можливість побачити майбутнє, розуміти мову птахів та звірів, знаходити скарби в землі, лікувати хворих. Але, звичайно, квітка дуже добре охороняється.

2