Зі зростанням популярності ChatGPT дедалі більше людей користуються ним для швидкого отримання інформації. Але нове дослідження Массачусетського технологічного інституту свідчить: активне використання штучного інтелекту може негативно впливати на когнітивні процеси.
У дослідженні Массачусетського технологічного інституту взяли участь 54 добровольці віком від 18 до 39 років. Їх попросили написати кілька есе на теми, що входять до тесту SAT (стандартний тест для вступу до коледжів США), зокрема про етику благодійності та проблему надмірного вибору. Учасників розділили на три групи: одна писала з допомогою ChatGPT, друга — за допомогою Google, а третя — повністю самостійно.
Під час написання есе вчені вимірювали мозкову активність за допомогою електроенцефалографії. Виявилося, що ті, хто користувався ChatGPT, частіше писали схожі тексти з банальними ідеями. За словами двох викладачів англійської, їхні есе були «бездушними».
Учасники дедалі більше покладалися на ШІ, з кожною новою роботою доручаючи йому дедалі більший обсяг.Ця група також продемонструвала найнижчу мозкову активність та слабкі результати за нейронними, поведінковими і мовними показниками. Вчені зазначили низький рівень уваги та виконавчого контролю.
Натомість учасники, які працювали без допомоги ШІ, показали найактивнішу роботу мозку в альфа-, тета- й бета-діапазонах — саме вони відповідають за креативність, пам’ять і обробку сенсу. Ці учасники також відчували найбільше залучення до процесу і були задоволені результатом.
Активність мозку виявили і в групі, яка використовувала Google, — її представники теж залишилися задоволені написаним.
Після трьох есе учасники мали переписати одне з них, але з новими умовами: група ChatGPT — без його допомоги, а самостійна — навпаки, зі ШІ. У першої спостерігався слабкий рівень пам’яті та нижча активність мозкових хвиль. Натомість «самостійна» група продемонструвала покращення нейрозв’язків, що свідчить: штучний інтелект за умови розумного використання може бути корисним.
Попри те, що дослідження ще не пройшло рецензування, його авторка, дослідниця Наталія Косьмина, вирішила оприлюднити результати вже зараз, аби привернути увагу до проблеми.
«Що насправді спонукало мене опублікувати статтю зараз, не чекаючи на повне рецензування, — це побоювання, що через 6-8 місяців якийсь політик скаже: „Зробімо GPT для дитячого садка“. Я вважаю, що це було б абсолютно шкідливо. Розвиток мозку перебуває під великим ризиком», — зазначила дослідниця.
Після публікації користувачі соцмереж, як і очікувала авторка, скористалися ШІ для узагальнення результатів. Вона навмисно залишила в тексті кілька пасток — зокрема, інструкцію «прочитати лише цю таблицю», аби обмежити обсяг зчитаної інформації. Крім того, у згенерованих резюме ШІ додав вигадану деталь — зазначив, що використовувалась версія GPT-4o, хоча в оригіналі це не згадувалося.
До речі, за оцінками вчених, уже за 10 років ШІ може сягнути рівня загального інтелекту — і це докорінно трансформує життя людства. Очікується прорив у медицині, екології та енергетиці, зростання добробуту та навіть реальні кроки до освоєння космосу, що може покласти початок новій ері глобального розвитку.
