В Україні триває конкурс на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) – органу, що має стати єдиним у боротьбі з економічними злочинами. До етапу співбесід, які тривали протягом трьох днів, допустили 16 кандидатів. Члени конкурсної комісії оцінювали їхню доброчесність та професійну компетенцію, згадуючи про репутацію їх родичів, скандали чи можливі зв’язки з Андрієм Портновим, Сергієм Арбузовим, нардепом ОПЗЖ Федором Христенком, Рінатом Ахметовим.
ZAXID.NET зосередився на блоці про доброчесність кандидатів та розповідає, які ж питання виникали у членів комісії. Із повними записами співбесід можна ознайомитись на ютуб-каналі Кабміну.
Кандидат Роман Яроменок має досвід роботи у прокуратурі, зараз є старшим детективом НАБУ, а також у 2024 році був кандидатом на посаду судді Конституційного суду (КСУ). Він розповів, що розслідував справи проти високопосадовців, правоохоронців, менеджерів держпідприємства.
Його тричі притягували до дисциплінарної відповідальності: у 2009, 2011 та 2024 роках. Вперше за втрату матеріалів 4 кримінальних справ, вдруге нібито через цькування керівника, а втретє – невідомо, бо матеріали не можна розголошувати, відомо, що третій випадок Яроменок оскаржує. Член комісії цікавився, чому він не оскаржував притягнення до дисциплінарної відповідальності у 2009 році, якщо вважав себе невинним.
«Притягнення до дисциплінарної відповідальності на той момент було нормальною практикою. Практика оскарження не віталась в органах прокуратури: можна було або працювати в прокуратурі, або оскаржувати рішення керівництва, уже не працюючи в прокуратурі», – відповів кандидат.
Олександр Скомаров є керівником підрозділу детективів НАБУ. Члени комісії запитували його про нерухомість, російське громадянство батька, причетність сестри до криміналу та як рідні виїхали за кордон на початку повномасштабної війни.
Члени комісії наголосили, що авто Range Rover було пов’язане із проросійським нардепом ОПЗЖ Федором Христенком, який перед повномасштабним вторгненням виїхав з України. За даними ЗМІ, за кермом був чоловік, який є довіреною особою депутата Закарпатської облради Пейтера Чаби, якого НАБУ підозрювало у недостовірному декларуванні, його заочно оголошували у розшук.
Олександр Скомаров заявив, що у перші дні повномасштабного вторгнення було важко знайти перевізника, щоб виїхати за кордон. Він звернувся до знайомого, який порадив йому цього перевізника – водій-пенсіонер саме мав вивезти чуже авто і погодився взяти рідних Скомарова пасажирами за 12 тис. грн. Скомаров заявив, що ні він, ні члени його сім’ї не знайомі з Христенком чи його дружиною.
«Всі мають зрозуміти, що з огляду на свою діяльність, на те, що мій підрозділ працює по народних депутатах, я знаю багатьох народних депутатів особисто, мені за це держава платить гроші, щоб я їх знав і з деякими навіть підтримував зв’язки в інтересах НАБУ. Саме цього нардепа я не знаю, ніколи з ним не бачився», – сказав кандидат, на уточнююче питання про те, чи держава платить йому за зв’язки з депутатами, Скомаров сказав, що це образний вислів.
Членів комісії зацікавило те, що сестрі Скомарова повідомляли про підозру у справі «короля контрабанди» Вадима Альперіна.
«Ваша сестра була підозрюваною по корупційній справі, вона стосується так званою короля контрабанди. Вона, за повідомленням, є однією з керівників митниці і дала незаконні вказівки підлеглим, щоб штучно занизити вартість важливих товарів, які імпортувались. Ви хотіли взяти на поруки сестру, ви також є хресним доньки прокурора, залученого до цієї справи. У цьому розслідуванні прокурорська команда чинила серйозні порушення процесу і через це справу навіть було закрито – лише суд вищої інстанції прийняв інше рішення. Ви працюєте в НАБУ, яке займалось розслідуванням цієї справи. Ви зазначали, що ви повідомили і відсторонились від розслідування, але ситуація лишає поганий післясмак», – сказав член комісії.
Скомаров визнав, що йому варто було поводитись стриманіше у цій ситуації та заявив, що із вказаним прокурором не спілкується із 2013 року.
Ігор Шепетін є військовим, полковником СБУ та колишнім командиром батальйону ТРО. У СБУ Шепетін займався внутрішньою безпекою, зараз – захистом об’єктів критичної інфраструктури. У членів комісії виникло багато запитань до декларації та нерухомості кандидата і членів його сім’ї. Зокрема, як матір купила таунхауз біля Києва за 396 тис. грн, коли його ринкова вартість, за словами члена комісії, близько 7 млн грн.
«Він був побудований у 2005 році. Будинок із земельною ділянкою був придбаний приблизно за 700 тис. грн. На ціну може впливати багато факторів, зокрема суттєво впливає наявність комунікацій на ділянці. У смт Козин ціна, яку ви назвали, це, можливо, коли будинок має вихід на воду. Цей будинок немає виходу на воду, він у старій частині селища. У будинку не було водопостачання, каналізації, були проблеми з електропостачання. Якщо ви уважно вивчили договір, який я надав, там вказано, що на території розташована високовольтна підстанція – це також впливає на ціну, це створює незручності… Будинок також потребував ремонту», – пояснив Шепетін.
Щодо нерухомості, то сестра Шепетіна живе у Німеччині та придбала будинок у цьому ж смт Козин, дозволивши користуватись ним брату. У вересні 2024 року Шепетін взяв будинок у цьому селищі по «єОселі», а через місяць сестра вирішила подарувати йому свою нерухомість у цьому селищі. Члени комісії вважають це підозрілим, адже якби подарунок був зроблений місяцем раніше, то Шепетін не зміг би взяти участь у програмі «єОселя».
До повномасштабної війни Шепетін судився з СБУ за службову квартиру і його інтереси представляв Андрій Портнов. Шепетін заявив, що підписував договір з іншою адвокаткою, яка не попередила його, що до групи адвокатів входитиме Андрій Портнов.
«Я звернувся до знайомих юристів з харківської юракадемії для пошуку адвокатів. Справа була специфічна і не кожен адвокат був готовий представляти мої інтереси. Мені дали контакт Марини Парінової, я з нею зв’язався, пояснив суть справи. Вона була в групі адвокатів. Я не підписував договір з компанією Андрія Портнова, я підписував договір та надав довіреність представляти мої інтереси саме Марині Паріновій, Олені Саєвській і третім адвокатам. Як потім з’ясувалось, там був Андрій Портнов», – сказав Шепетін.
Члени комісії також цікавились поїздками дружини Ігоря Шепетіна в окупований Крим. Він пояснив, що його дружина родом з Криму, де під час окупації живуть її батьки. До повномасштабної війни батько дружини хворів на рак і вона хотіла побачити його перед смертю, тому Шепетін дозволив їй з дітьми поїхати на окуповану територію.
Член комісії наголосив на тому, що Шепетін поставив себе у загрозливе становище, бо будь-яка розвідка може використати те, що дружина колишнього працівника СБУ приїжджає на територію ворога, зокрема для вербування. Ігор Шепетін сказав, що врахував усі ризики та дозволив дружині поїхати, щоб вона побачила батька перед смертю.
Кандидат на посаду директора БЕБ Віктор Дубовик зараз очолює директорат з питань правової політики Офісу президента, раніше працював у Міністерстві юстиції. Член комісії звернув увагу, що у 2012 році свою кар’єру Дубовик почав із посади радника Сергія Арбузова. Дубовик пояснив, що потрапив у Кабмін на університетську практику, а потім отримав пропозицію роботи, запевняючи, що не спілкувався з Арбузовим.
Питання стосувались і нерухомості кандидата, доходів його рідних. Один з членів комісії зацікавився тим, що будинок Дубовика у Донецьку був зареєстрований після проведення псевдореферендума.
«За нашою інформацією ви зареєстрували цей будинок 15 травня 2014 року, 11 відбулись так звані референдуми, Донецьк уже не був підвладний Україні, його захопили проросійські сепаратисти. І в цей час ви зареєстрували будинок за законодавством якої країни?», – запита член комісії.
Кандидат запевнив, що майно зареєстроване за українським законодавством. Член комісії уточнив, чи Віктор Дубовик фізично перебував у Донецьку після референдуму, на що той відповів, що це зробила його довірена особа.
Говорячи про майно, член комісії уточнив, чи правдива інформація «Центру протидії корупції», що його дружині належить нерухомість у Донецькій області чи Криму. Дубовик це заперечив та пояснив.
«При пошуку Центр протидії корупції, як я розумію, використовував виключно прізвище, ім’я та по батькові моєї дружини, яка має повну тезку, але з іншим податковим номером та датою народження. Моя дружина ніколи навіть не була в Донецьку», – заявив кандидат.
Батько Дубовика був заступником міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, за якого відбулися розгін протестувальників та розстріли на Майдані. Зараз він отримав російський паспорт та живе в Росії. Віктор Дубовик стверджує, що не підтримує стосунки з батьком із 2012 року.
Олег Борисенко зараз є керівником Теруправління БЕБ у Чернівецькій області. У членів комісії виникали питання, зокрема, щодо декларації та майна кандидата. Їх зацікавило джерело походження 300 тис. доларів заощаджень у 2015 році. Борисенко пояснив, що це гроші від продажу трикімнатної квартири у центрі Києва, яку його батько придбав у 1998 році. На зауваження про те, що у батька не було офіційних доходів на придбання майна, кандидат розповів про багаторічний досвід роботи батька на керівних посадах на цукровому підприємстві.
«За один рік він, як директор підприємства, переробляв від 100 до 180 тис. тон цукрового буряка. Він мав бонуси – від 0,5% до 2% від виробленого продукту. На той час в країні існувала така форма розрахунку, як бартер. Він в рік отримував від 50 до 200 тис. доларів за цукор, який реалізовував на ринку. Звичайно, цей бартер ніде не відображений, ні в податковій звітності, ні будь-якій іншій. Це були такі роки, 90-ті, 2000-ні…», – сказав Олег Борисенко.
Борисенко розповів, що ці «бонуси» батька не відображались у податковій звітності, але дозволили придбати нерухомість. На уточнююче питання, чи реєстрував батько якусь фірму для продажу цукру, Олег Борисенко відповів: ««На той час я був школярем, наскільки я пригадую, приїжджали люди на великих автомобілях з причепами, купували цукор і їхали. Ніхто не йшов в магазин і не стояв з мішком цурку».
Одним із кандидатів на посаду директора БЕБ є Роман Татарінов, який працював слідчим, прокурором, у органах податкової міліції, був в.о. начальника головного слідчого управління ДФС України. Зараз він є адвокатом, доцентом та викладає у державному університеті інтелектуальних технологій і зв'язку.
Під час співбесіди Романа Татарінова запитували про статки його близьких та власні заробітки. Зокрема, чому він з дружиною користується авто її сестри, чому він проживає у столичні квартирі батька та як йому вдалось накопичити 200 тис. доларів на купівлю цієї нерухомості (113 м2). Татарінов пояснив, що батько був головним технологом на ПАТ «СНПО імені Фрунзе», багато часу проводив у відрядженнях і мав непогану зарплату (від 2 тис. доларів), а також він наголосив, що вартість квартири становить не 200 тис. доларів, а до 150 тис. доларів. Відповідаючи на запитання члена комісії, кандидат запевнив, що ні він, ні його батько не мав зв’язків із Геннадієм Балашовим – лідером партії «5.10».
Роману Татаріну запропонували пригадати один випадок, який би підтвердив його доброчесність. Він пригадав, як, працюючи на керівній посаді, його друга притягували до кримінальної відповідальності і він не втрутився.
«Директор підприємства неправильно заплатив податки, територіальний слідчий підрозділ розцінив його дії, як ухилення від сплати податків, зареєстрували кримінальне провадження і висунули підозру, людину з обвинувальним актом спрямували до суду. Він роками відстоював своє право на невинуватість у суді. Якщо б було питання недоброчесності, я б міг скористатись правом телефонного дзвінка або прийняти незаконне рішення і таким чином моєму другові не довелось би займатись довготривалими судовими засіданнями і відстоювати свою невинуватість», – сказав Татарінов
На уточнююче запитання члена комісії, звідки він знає, що його телефонного дзвінка було б достатньо, той відповів: «Я достатньо довго працюю в правоохоронній системі, що розумію, які факти можуть бути, а які ні. Виходячи з тієї ситуації, я для себе міг розуміти, що якщо б такий факт відбувся, то він мав би певний результат. Якби я хотів переступити цю межу».
Руслана Пахомова у ЗМІ називають одним з головних кандидатів на посаду директора БЕБ. У членів комісії виникали питання до купівлі його дружиною землі біля Києва, до навчання у аспірантурі, а також до багаторічної роботи у компаніях Ріната Ахметова.
Із 2023 року Пахомов навчається на денній формі у аспірантурі, через що один із членів комісії припустив, що він таким чином хотів здобути відстрочку. Кандидат відкинув підозру і сказав, що оформив бронювання лише наприкінці 2024 року, раніше документів не подавав. Щодо роботи у компаніях Ахметова він заявив, що у 2012 році пішов з міністерства внутрішніх справ через тодішнього міністра Захарченка і неприпустимі для Пахомова задачі, зокрема створення ботоферм і вплив на суспільну свідомість.
«Якщо комісія вирішить, що це доцільно, я готовий пройти поліграф і підтвердити, що у мене немає жодних зобов’язань ані перед Рінатом Ахметовим, ані перед групою СКМ, ані «Медіа Група Україна», – сказав кандидат, запевнивши, що ніколи не комунікував із Рінатом Ахметовим.
Максим Ворвуль є детективом НАБУ. Члени комісії цікавились нерухомістю кандидата, бізнесом дружини, втратою службового документа та кримінальним провадженням щодо керівника «Харківобленерго», яке було відкрите у 2021 році. Під час співбесіди член комісії зауважив, що у 2022 році керівник обленерго допоміг Ворвулю вирішити особисте питання.
«Представники правоохоронного органу, зокрема ви, проводите розслідування щодо керівника облнерго, а потім за вашим дорученням ваш колега зв’язується з цим керівником і просить його вирішити ваше приватне питання. Навіть за гроші, офіційно вирішити. Як ви вважаєте, чи суспільство не сприйме такий контакт між вашим колегою і тим, стосовно кого ви здійснюєте розслідування, як використання його у власних інтересах», – підмітив член комісії.
Максим Ворвуль сказав, що у 2022 році йому було потрібно збільшити електричну потужність в будинку з 5 до 20 кіловат. За його словами, на той час Харків перебував у зоні бойових дій і в обленерго багато людей працювали дистанційно. Він звернувся до колеги, який допоміг знайти контакти до працівника обленерго, який офіційно вирішив його питання.
«Людина, з якою велась переписка, керівник обленерго, став підозрюваним, здається, у 2024 році. У 2022 році це кримінальне провадження фактично не розслідувалось, не проводились слідчі дії», – уточнив Ворвуль.
Під час співбесіди із кандидатом Русланом Деменцовим, який є співробітником НАБУ, членів комісії цікавили обставини набуття майно родичами його дружини, а також притягнення до дисциплінарної відповідальності. Вперше це трапилось у 2012 році «за незабезпечення повноти розслідування», коли Даменцов працював у міліції та не погодився із прокурором.
Вдруге він отримав зауваження у НАБУ, тоді виникла конфліктна ситуація, пов’язана із парковкою. У обох випадках він визнав, що у його діях були ознаки дисциплінарного проступку і його заслужено притягнули до відповідальності.
Керівник Шевченківської окружної прокуратури Харкова Аміл Омаров під час співбесіди відповідав на запитання про нерухомість батьків, про дисертацію, у якій цитував Олега Татарова, та чутки, що його сім’я допомагала іноземцям легалізовуватись в України через псевдовступи до університетів. Аміл сказав, що ці статті оприлюднили у 2015 році і вони є замовними.
«ХНУРЕ, відбуваються вибори ректора, всі проректори висунули свої кандидатури на посаду і одним з проректорів був мій дядько. Після цього почали з’являтись ці замовні статті з видуманими твердженнями», – сказав кандидат на посаду директора БЕБ.
Щодо Олега Татарова, то він сказав, що особисто з ним не знайомий, дисертацію захистив у 2017 році і це лише «одна позиція із 203 у списку використаних джерел».
Михайло Буртовий має понад 20 років стажу роботи у правоохоронних органах, зараз є детективом НАБУ. Члени комісії ставили багато питань про майно кандидата на посаду директора БЕБ та його близьких. Зокрема, їх цікавив його можливий зв'язок із Олегом Татаренком, щодо якого проводить розслідування НАБУ.
«Ця особа є офіційним представником забудовника, у якого я у 2020 році, як учасник АТО, придбав квартиру. У 2024 році будівництво закінчилось і я звернувся, щоб отримати право власності, але мені забудовник відмовив і сказав, що право власності делеговане, згідно умов договору, здійснювати виключно на забудовника. Вказана особа – це представник забудовника, якій я дав доручення, щоб він зареєстрував право власності. У моєї сестри аналогічна ситуація», – сказав Буртовий.
Сам Буртовий зараз зареєстрований у гуртожитку, він пояснив, що ще не встиг змінити місце реєстрації. Члени комісії також зауважили, що дружина Буртового придбала квартиру за державною програмою, для участі в якій вона продала уже наявне житло. Їх це здивувало, бо такі програми, зазвичай, розраховані на людей, у яких взагалі немає нерухомості.
«У моєї дружини була квартира від першого шлюбу у іншому регіоні. Вона продала цю квартиру за 21 тисячу доларів і за ці гроші придбала квартиру під час участі у державній програмі», – відповів Михайло Буртовий.
Цей кандидат вдруге бере участь у конкурсі на посаду директора БЕБ. Прокурора Офісу генпрокурора Аттілу Ковчі запитували про нерухомість, процедуру його банкрутства, коли він був ФОПом та укладав договори з компаніями, співвласниками яких був.
«Були укладені договори між мною, як підприємцем, і товариствами, де я мав частку у власності. На мою думку, жодних протиріч у цих питаннях немає. Мова йде про різні види, сфери господарської діяльності: товариство здійснювало виробництво і постачання теплової енергії, підприємець займався заготівлею і постачанням дров, відходів від виробництва», – сказав кандидат.
Члени комісії звернули увагу, що кандидат роками не сплачував аліменти для доньки від першого шлюбу, на що Аттіла повідомив, що заборгованість виникла через «неналежний облік виконавчою службою». На запитання щодо авто Ford Fusion (2016 р.в.), яке належить подрузі дружини Аттіли Ковчі та яким користується подружжя, він заявив, що вони домовили купити у подруги цю машину в майбутньому, а поки збирають гроші, то користуються нею за усною домовленістю. Проте член комісії підмітив, що подруга стала власницею авто лише за шість днів до того, як передала його Аттілі Ковчу і це виглядає дивно.
Сергій Маштабей є головним спеціалістом у Міністерстві розвитку громад та територій, до цього був ФОПом та займався діяльністю у сфері права, а також працював у ТзОВ «Факторіал». Він заявив членам комісії, що займається викриттям корупційних схем та рятує економіку.
Кандидат Сергій Маштабей вдруге бере участь у конкурсі на посаду директора БЕБ – у 2021 році він подав до суду через ймовірні порушення, стверджуючи, зокрема, що «кандидати обирались за принципом, хто кому сподобався». Член комісії звернув увагу на те, що Маштабей запропонував забрати позовну заяву, якщо йому зарахують результати минулого конкуру.
«Кандидат зараз оскаржує результати попереднього конкурсу на заміщення посади директора БЕБ та заявляв, що має багато претензій до конкурсної комісії – тієї, яка проводила той конкурс. Щодо методики оцінювання кандидатів, що кандидати обирались за принципом, хто кому сподобався. Тут я бачу, що до нашої комісії звертається кандидат і пропонує відкликати свою позовну заяву у разі зарахування його результатів з попереднього конкурсу. Як ви вважаєте, у стороннього спостерігача не складеться сумнів у доброчесності кандидата, який спочатку оскаржує результати діяльності комісії, а потім говорить, що готовий примиритися з тими масштабними порушеннями, які нібито були у попередньому конкурсі, якщо ви зарахуєте мені попередні результати», – сказав член комісії.
Сергій Маштабей пояснив своє звернення так: «Якщо розглядати історію глибше, то ці враження не повинні виникати. Я не вперше приймаю участь у різних конкурсах, я певного роду непрохідний кандидат для певної групи громадських організацій, яких я з 2017 року звинувачую у тому, що вони займаються розкраданням міжнародної технічної допомоги. У деяких конкурсах мені умисно занижували рейтинги, результати мого тестування… Я побоювався, що і у цьому конкурсі сфальсифікують результати мого тестування, що, власне, десь і відбулося, але головне, що мене пропустили через цей поріг – 107 балів. Тому я звернувся з такою заявою, що я готовий відкликати позовну заяву, якщо ви мене допустите до етапу співбесід».
Руслан Рачинський зараз є керівником підрозділу ГУ ДПС у Київській області. Членів комісії цікавило, як він, працюючи у ДПС, зміг поєднувати навчання із роботою та за рік написати дисертацію. Під час співбесіди озвучили, що протягом 2016-2018 років Рачинський навчався на магістратурі, а вже у грудні 2019 року захистив дисертацію, при тому, що, зазвичай, обов’язкова навчальна програма на аспірантурі триває два роки.
«1 жовтня 2018 року ви стаєте аспірантом, вам затверджують тему і уже у грудні 2019 року ви захищаєте дисертацію. Щоб 12 грудня захистити дисертацію, це означає, що мінімум у вересні вона вже мала бути подана на кафедру, щоб кафедра її обговорила. Ви її написали менше, ніж за рік. Я завідувач кафедри, в мене майже 30 аспірантів, жоден з них за рік не пише дисертацію. Поділіться вашим досвідом. Як вам вдалось, будучи заступником начальника ГУ ДПС у області менш як за рік написати дисертацію», – сказав член комісії Юрій Пономаренко.
Руслан Рачинський відповів, що мав напрацювання для своєї дисертації із 2010 року, що дозволило швидко її написати.
Олександр Цивінський є керівником підрозділу детективів НАБУ. Члени комісії цікавились його дисертацією та можливим плагіатом чи запозиченнями чужих ідей, виконавчими провадженнями та роботою дружини, а також притягненням до дисциплінарної відповідальності самого Цивінського. Значна частина співбесіди, яка стосувалась доброчесності, проводилась у закритому режимі через неможливість розголошення службової інформації.
Олександр Ситников, як і більшість кандидатів, має багаторічний досвід роботи у правоохоронних органах, зараз він є начальником відділу внутрішньої безпеки САП (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури). У членів комісії викали питання до майна батьків та дружини кандидата на посаду директора БЕБ.
У 2014 році дружина Олександра Ситникова отримала безкоштовно земельну ділянку у селі Любимівка біля Дніпра. Ситник пояснив, що вона скористалась своїм правом безкоштовно отримати землю, як громадянка України.
«Це звичайне село, так воно недалеко від Дніпра, десь в 10 км від меж міста. Однак, ця ділянка не розташована у якомусь котеджному містечку, вона не має жодної привабливості. Це земельна ділянка серед яблуневих садів. Жодної привабливості зараз вона взагалі не має, бо місцезнаходження сільської ради близьке до одного з критичних об’єктів», – сказав Ситников.
