Купальська ніч здавна вважалася особливою, саме в цей час природа набуває магічної сили, а дівчата прагнуть зазирнути у майбутнє або дізнатися ім’я свого судженого. Багато збережених обрядів і ворожінь, що передавалися з покоління в покоління, досі викликають цікавість і захоплення. «РБК-Україна» пише декілька найвідоміших купальських ворожінь, які побутували в українських селах.
У темній кімнаті, при світлі свічки, дівчина вдивлялася в дзеркало, чекаючи, коли з’явиться силует її майбутнього нареченого. Говорили, що він має з’явитися позаду – головне, не злякатися і не відводити погляду.
Кидаючи у воду маленький камінь і стежачи за колами, загадували бажання. Якщо хвиль була парна кількість – задумане здійсниться, непарна – доведеться ще почекати. Це ворожіння було простим, але символічним.
Дівчина клала гребінець під подушку і перед сном промовляла: «Суджений, прийди й причеши мої коси». Вірили, що у сні з’явиться наречений, який торкнеться волосся – такий сон вважали пророчим.
Дві квітки, поставлені у воду, символізували закоханих. Якщо пливли поруч – любов буде взаємною, якщо розходилися – стосунки можуть не скластися.
Заплетені з польових квітів віночки пускали на воду. Якщо вінок плив далеко – дівчину чекало щастя. Якщо ж його швидко прибивало до берега – це сприймалося як знак, що бажане не здійсниться. Інколи хлопці навмисно ловили вінки своїх обраниць.
Розтоплений віск виливали у холодну воду, а з застиглої форми намагалися прочитати послання долі. Серце – до кохання, квітка – нове знайомство, хвиля – зміни. Фантазія і внутрішні відчуття грали ключову роль у тлумаченні.
Дивлячись через воду на центр улюбленої прикраси, дівчата чекали появи образу нареченого. Такий ритуал вимагав спокою та глибокої зосередженості.
На кожній цибулині писали чоловіче ім’я та ставили у воду. Та, що проростала першою, нібито відкривала ім’я майбутнього чоловіка. Цей спосіб був популярним навіть серед дорослих жінок.
Перед сном під подушку клали валетів і тузів, промовляючи особливі слова-заклик до судженого. Вранці чекали на знак – стукіт у двері. Вірили, що це може бути натяком на долю.
Щоб побачити пророчий сон, дівчина клала під подушку сім різних квітів. Засинаючи, думала про важливе питання або свого судженого. Те, що снилося, часто обговорювали зранку разом із подругами – сон міг дати підказку на майбутнє.