Донецький “Шахтар” прилетів на батьківщину свого нового головного тренера Арди Турана, щоб зіграти перший матч другого кваліфікаційного раунду Ліги Європи з турецьким “Бешикташем”.
Суперник “гірників” — безперечно сильний клуб навіть за європейськими мірками. “Чорні орли” мають фінанси, історію, велику фан-базу по всьому світу, тож це протистояння мало стати першим справжнім екзаменом Турана і його колективу в цьому сезоні.
Український клуб майже не здивував стартовим складом. Можливо, появи Очеретька замість Бондаренка на позиції атакувального півзахисника та Егіналду, а не Кауана Еліаса, “на вістрі” дещо “збили карти” нашим опонентам, які розраховували на одинадцятку першого матчу з “Ільвесом”. Тож гру донецька команда розпочала без фактурного форварда, що в протистоянні з досвідченими захисниками “Бешикташа” могло викликати занепокоєння в українських вболівальників стосовно корисності та правильності такого вибору тренерським штабом “гірників”.
У самій грі “Шахтар” почав з компактного блоку при захисних діях, де усі три лінії, які розташовувались у чітке 4-4-2, з Егіналду і Судаковим у ролі нападників, були щільно розташовані поруч одна з одною без великих провалів між зонами та простором. Один з козирів цього “Бешикташа” – півзахисник Оркун Кекчю, орендований на рік з португальської “Бенфіки”, має гарне бачення поля та чудовий удар з далекої відстані, тож враховуючи ці обставини було вкрай важливо надати турецькому півзахиснику обмаль простору та часу на прийняття рішення, а краще взагалі не надавати, чим “гірники” і почали займатися.
Наша команда змогла забити швидкий м’яч, коли Аллісон вже на сьомій хвилині після ефектного сольного проходу з напівфлангу вистрелив зі своєї лівої, м’яч після невеликої зміни траєкторії під час польоту застав зненацька голкіпера та капітана турків Мерта Гюнока, 0:1 і тиша на “Водафон Парк”.
Надалі, протягом тайму “шахтарі” контролювали ситуацію, вибігаючи у контратаки та іноді розігруючи цікаві комбінації. До матчу було багато розмов про перевагу нашого лівого флангу, де Кевін мав просто “розривати” правого захисника “орлів” Йонаса Свенссона, проте в самій грі активно діяв правий фланг “гірників”, там вже згаданий раніше Аллісон після забитого м’яча куражився, демонструючи швидкість ніг у роботі з м’ячем.
Так само велике бажання та енергію випромінював Олег Очеретько, велика кількість дій на грані фолу, в яких гравець відбирав м’яч для своєї команди, не може не заслуговувати на увагу.
Другий м’яч стався на 28-й хвилині, коли Егіналду після чудової подачі з правого флангу перестрибнув центрального захисника “чорних орлів” та свого співвітчизника Габріеля Паулісту, й ефектним зависанням у повітрі в стилі Кріштіану спрямував м’яч на другий гол донеччан у цьому матчі.
Такий обнадійливий перший тайм трохи затьмарили останні хвилини, коли спершу турки змогли заробити пенальті, в подальшому реалізувавши його та притиснувши нашу команду до власних воріт. При цьому в ці хвилини склалось враження, що команди ніби навмисно змінилися ролями, бо тепер “Шахтар”, який до цього “розбивав” пресинг суперника своїм чудовим “білд-апом”, не міг зв’язати декілька передач на власній третині поля. Помилки по черзі захисників, а також голкіпера Дмитра Різника радше дивували, ніж розчаровували.
За остаточними висновками треба сказати, що українській команді пощастило в ті хвилини не пропустити вдруге, оскільки в подальшому могла б бути справжня біда.
У другому таймі стало важче, оскільки тепер турки зробили висновки і не давали так просто і вільно пересуватись атакувальним гравцям донецького клубу.
Георгій Судаков не виділявся якимись загострюючими діями або неочікуваними рішеннями. Колись тренер молодіжної збірної Іспанії Іньякі Саес запропонував молодому Хаві Ернандесу перейти з позиції опорного півзахисника, а по факту “творця”, який розташовувався нижче біля лінії захисників, на позицію під нападниками, де в тебе буде більший вплив на гру, якщо ти пристосуєшся, але обмаль часу, простору та варіантів для загострення гри. Тоді видатний іспанець погодився на цей крок, і всі ми знаємо, який гравець з нього вийшов.
До чого це? Щось схоже хоче зробити Арда Туран з Судаковим, скоріш за все мотивуючи це тим, що якщо Георгію вдасться пристосуватись на новій позиції, він вийде на якісно вищий рівень для себе. Але наразі констатуємо, що поки вплив Судакова на гру став набагато меншим, а кількість браку і помилок говорить про неповну готовність як фізичну, так і ментальну.
Контролюючи м’яч на своїй половині поля в другій частині другого тайму, “Шахтар”, як і в першому, змушував нападників турків висуватися на нашого воротаря. Дмитро Різник виконував функції Георгія Єрмакова в “Олександрії” зразка минулого сезону, залишаючи штрафний майданчик та розташовуючись майже між двома центрбеками, починав будувати атаку “гірників”, при цьому не кваплячись та іноді просто наступивши ногою на ігровий снаряд, вичікуючи слушної нагоди для пасу.
Останні 20 хвилин матчу пройшли сумбурно – між голами обох команд, закиданням пляшками гравців “Шахтаря” та врешті позитивними емоціями українських вболівальників.
Донеччани не дали створити багато моментів для зіркових форвардів “орлів” в обличчі Абрагама, Рафи Сілви та Мілота Рашиці, проте примудрились пропустити два забиті м’ячі, що вкотре демонструє раннє виключення з гри української команди.
Перемога на виїзді з рахунком 2:4 дає велику порцію оптимізму перед другим матчем, який відбудеться в четвер, 31 липня. Команда Арди Турана зобов’язана проходити далі, враховуючи перевагу в рахунку та відверту перевагу в класі. Схоже, турнір, фінал якого буде приймати стадіон “Бешикташа”, пройде повз турецьку команду.
