Loqal – новинний агрегатор Loqal
Новини

"Шахеди" навчаться ухилятися від ППО: експерт попередив про нову хитрість РФ

"Шахеди" навчаться ухилятися від ППО: експерт попередив про нову хитрість РФ
ТСН • 13 переглядів • 1 хв читання

"Шахеди" навчаться ухилятися / © ТСН

Росія нарощує інтенсивність масованих ударів по Україні дронами та ракетами. Лише 29 червня ворог використав 537 повітряних цілей, включно з 477 «Шахедами» та їхніми імітаторами. Про масштаби цих атак, українську протидію та осінні загрози розповів Сергій «Флеш» Бескрестнов, фахівець з радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки

Експерт наголошує, що Україна дуже залежить від західних партнерів у питаннях «великого ППО» (зенітні ракетні комплекси). Однак їхні поставки «нестабільні», що унеможливлює розрахунок на них як на постійне джерело захисту повітряного простору.

За словами Сергія Бескрестнова, Росія активно нарощує виробництво «Шахедів». Оскільки знайшла в них «відносно дешеву та ефективну зброю» проти України. Вони також відпрацювали «ефективну тактику проламування ППО методом масованих атак на міста» і планують це масштабувати. За його інформацією, РФ будує ще один завод.

«Аби наростити виробництво в 5 разів, їм знадобилося трохи більше року. Тому я не здивуюся, якщо через рік ми побачимо атаку в 700-800 БпЛА за одну ніч», — прогнозує фахівець.

Він додає, що ГУР оцінює збільшення виробництва у п’ять разів, тоді як сам Бескрестнов вважає, що у сім разів. Цей «тренд» триватиме, оскільки Росія вже запустила виробництва в Іжевську та Алабузі, і ніщо не заважає їм масштабуватися далі.

Сергій «Флеш» Бескрестнов переконаний, що Росія буде завдавати нових ударів по енергетичній інфраструктурі України цієї осені та взимку. Він пояснює, що влітку такі атаки не мають сенсу. Але взимку, маючи значний запас «Шахедів», ворог може масовано атакувати енергетику, оскільки це «болюча тема».

Щодо засобів боротьби з «Шахедами», фахівець виділяє кілька напрямків:

РЕБ (радіоелектронна боротьба): вона не збиває «Шахеди», а лише не дає їм влучити в ціль, «закриваючи» конкретні об’єкти. Дрони, що потрапили під дію РЕБ, втрачають сигнал і стають вразливішими для інших засобів ураження, наприклад, мобільних вогневих груп. РЕБ «стовідсотково допомагає, але не є панацеєю».

Мобільні вогневі групи: їхня ефективність, за оцінкою Бескрестнова, «значно менша», ніж 40%, про які заявляв Сирський, — близько 20%. Він пояснює це тим, що Росія використовує тактику польоту «Шахедів» на великій висоті (2-4 кілометри), де малі вогневі групи неефективні, адже «маленьку точку в небі неможливо збити з кулемета».

Авіація (винищувачі та гелікоптери): українська авіація є дуже ефективною, але зіткнулася з проблемами. Винищувачам на малих висотах «дуже важко полювати на „Шахеди“», оскільки їхня швидкість значно перевищує швидкість дронів (180-200 км/год у «Шахедів» проти 3-5 разів вищої у винищувачів). Гелікоптери ж дуже ефективні, але їх недостатньо для масової боротьби. Спортивна авіація, як Як-40 в Одесі, також показує результати, коли пілот і стрілець розстрілюють «Шахеди» зверху.

Велика ППО: це комплекси типу «Gepard» та ракетні системи. Тут Україна також залежить від партнерів.

Наразі найбільшу ставку роблять на зенітні дрони для збиття «Шахедів». Це дрони, подібні до FPV, але з кращими характеристиками: швидкість до 300 км/год, можливість польоту на великі висоти та специфічний заряд. В Україні вже є 3-4 перевірених виробники таких дронів.

Глобальне завдання — масштабувати виробництво, набрати та навчити екіпажі, оскільки потрібні більші навички. Критично важливим елементом для ефективної роботи зенітних дронів є мережа радіолокаційних станцій (РЛС), які дозволяють точно виявляти «Шахеди».

«Ряди пілотів ударних БПЛА мають взагалі не допускати зальоту „Шахедів“ вглиб України», — наголошує Бескрестнов.

Він закликає забезпечити ешелонований захист у 2-3 рівні вздовж кордону або лінії боєзіткнення. Інакше, якщо «Шахеди» збиватимуть над містами, це призведе до «великих жертв серед цивільних». Україна вже тривалий час використовує подібні дрони для збиття розвідувальних БПЛА ворога, але з «Шахедами» ця технологія тільки зараз активно розробляється. Різниця полягає у швидкості: розвідувальні дрони літають повільніше (40-90 км/год), тоді як сучасні «Шахеди» мають швидкість 200-220 км/год. Для ураження «Шахеда» зенітний дрон має бути значно швидшим (280-350 км/год), і саме розробка таких швидкісних БПЛА була основною проблемою.

Росіяни вже знають про українські зенітні дрони. Сергій «Флеш» Бескрестнов закликає думати наперед про можливі контрзаходи РФ. Найпростішою та найефективнішою стратегією для росіян може стати встановлення на «Шахеди» дешевих камер, які дозволятимуть дронам маневрувати, йти вгору/вниз, праворуч/ліворуч, при виявленні загрози. Він підкреслює, що ці доопрацювання дуже дешеві та можуть бути швидко інтегровані.

«Треба дивитися, які у „Шахеда“ є можливості для маневрування. І що росіяни можуть зробити з ними. Аби ми розуміли, які методи треба додавати вже зараз. Інакше може статися така ситуація, що ми швидко випустимо 10 чи 100 тисяч дронів. А вони виявляться неефективними», — попереджає експерт.

Щодо загального стану дронобудування, Бескрестнов зазначає, що українські виробники також нарощують потужності, і масштабування виробництва залежить лише від фінансування та комплектуючих. На відміну від Росії, яка не має проблем з ресурсами для виробництва, в України є «окремі проблеми з фінансами», що є «питанням лише бюджету».

У майбутньому Росія може застосовувати реактивні «Шахеди», які вже були помічені як тестові польоти, та іранські «Шахеди» зі штучним інтелектом. Однак фахівець висловлює сумніви щодо їхнього масового використання через високу вартість. Реактивні «Шахеди» дорожчі, а їхня ефективність поки не очевидна. Дрони зі ШІ також дуже дорогі (коштують як 5-7 «Ланцетів»), тому можуть застосовуватися лише для окремих точкових цілей.

Росія робить ставку як на кількість, так і на якість. Вони постійно вдосконалюють «Шахеди», працюючи над двигуном, системами навігації та льотними характеристиками.

Нагадаємо, масована російська ракетно-дронова атака по Україні проти ночі 6 червня сталася після телефонної розмови очільника Кремля Володимира Путіна з американським президентом Дональдом Трампом. Як відомо, Путін заявив Трампу, що «змушений відповісти» (на знищення літаків, якими Росія вбиває українців — Ред).

13