Після важкого поранення лікарі майже півтора місяці боролись за його життя

Він мав багато планів на життя, дбав про порядок та добробут родини, здобув хороших друзів. Але ворог обірвав усе на півдорозі. Олександр Федюк віддав своє найдорожче – життя, аби настав мир. Про Героя згадують на фейсбук-сторінці «Незабутні: Буковина пам'ятає».

Народився Олександр Омелянович Федюк 22 березня 1994 року в селищі Путила Чернівецької області. Був найменшим у багатодітній родині. Працьовитий, турботливий, добрий – таким пригадують його близькі.

Олександр Федюк навчався у Путильській загальноосвітній школі, опісля здобув фах комп’ютерника, а також закінчив географічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Працював на будівництві в Україні та за кордоном. 2021 року одружився із коханою Любов’ю. Та пробути разом їм судилося недовго. Чоловіку прийшла повістка практично на початку повномасштабного вторгнення.

Виконував бойові завдання поблизу Покровська, згодом – на Донеччині. 31 жовтня 2024 року отримав важке поранення голови. Захисника вдалося евакуювати та доправити до лікарні в Запоріжжі. Потім лікували у Дніпрі і Одесі. Рідні були поруч до останнього. Навіть коли до Сашка вже не пускали, вони просто перебували у лікарні, чекаючи дозволу хоч на кілька хвилин його побачити. На жаль, усі зусилля лікарів виявилися марними. 10 грудня воїн помер.

Поховали Олександра Федюка у рідній Путилі. Йому було лише 30 років. Навіки осиротіли мама Ганна Михайлівна; дружина Любов; сестри Любов, Ольга, брати Іван і Петро з сім'ями.