Санкції проти Росії / © Getty Images
Вашингтон готує новий раунд санкцій проти Росії, але реальний ефект від цих заходів викликає сумніви. Обсяг торгівлі між США та РФ скоротився на 90% з 2021 року, а російська економіка вже адаптувалась до зовнішнього тиску.
23 липня Конгрес призупинив ініціативу про введення 500% мит на російський імпорт та торгівлю з країнами, що купують російську нафту, — щоб дати простір для реалізації жорсткіших санкцій, про які раніше заявив президент Дональд Трамп. Він погрожує економічними заходами, якщо Путін не погодиться на припинення вогню з Україною. Крайній термін було перенесено на більш ранню дату, ніж початково заявлене 30 серпня.
Незважаючи на гучні заяви, експерти називають такі санкції “ударом по тіні”. Росія майже втратила економічні зв’язки з США і переорієнтувалася на Китай, Іран та Північну Корею. Попри інфляцію, МВФ прогнозує зростання ВВП РФ на 1,5% 2025 року.
США стикаються з внутрішніми проблемами у сфері реалізації санкцій. Держдепартамент, один з ключових органів у цьому напрямі, втратив майже 3000 фахівців через кадрову реформу адміністрації Трампа.
До того ж Вашингтон демонструє дедалі меншу готовність до багатосторонньої співпраці. Трамп не лише уникає узгодження мирного процесу з ЄС та Україною, а й відмовився приєднатися до останнього санкційного пакета Євросоюзу, спрямованого на зниження цінової межі на російську нафту.
Поточні ініціативи США можуть виявитися не лише неефективними, а й контрпродуктивними. Законопроект, що перебуває в Конгресі, передбачає вторинні санкції — тобто тиск не лише на Росію, а й на її торговельних партнерів.
Такі заходи можуть створити політичну напругу під час перемовин з Індією та Китаєм — обома країнами, які активно торгують з Росією. Удар по їхніх інтересах загрожує дипломатичними ускладненнями і можливими контрзаходами з їхнього боку.
Крім того, будь-яке нове посилення санкцій здатне вдарити по світовій економіці — особливо на фоні нестабільності, пов’язаної з торговельними тарифами адміністрації Трампа.
Одна з головних причин, чому санкції США більше не діють на Росію, полягає у самому механізмі впливу: санкції працюють лише тоді, коли існує економічна залежність. Але обсяг торгівлі між США та Росією за останні роки впав до історичного мінімуму.
Як нагадував економіст Альберт Хіршман, торгівля — це не лише канал обміну, а й важіль примусу. Проте між 2021 і 2024 роками товарообіг між Росією та США скоротився з $38 млрд до менш ніж $4 млрд. Американський експорт знизився на 73%, імпорт — на 51%.
Навіть якщо Білий дім реалізує ідею 100% мит, це навряд чи зачепить Кремль. 2024 року Росія експортувала до США лише на $3 млрд, тобто нові податки вдарять не по Москві, а по американському бізнесу. Найчутливішою галуззю можуть стати аграрії: головною статтею російського експорту до США залишаються добрива, і нові мита можуть ще більше підвищити ціни для фермерів, які вже потерпають від вартості імпорту з інших країн.
Ситуацію не рятує і стан експорту США до Росії — він скоротився майже до нуля. Росія адаптувалася: або переорієнтувалась на ринки країн, що розвиваються, або обходить обмеження через треті держави.
Ефективність санкцій США обмежена також тим, що Росія має широкий пул торгових партнерів, які ігнорують обмеження. Китай, Туреччина, Індія, Німеччина, Італія — експортують товари до Росії, тоді як ринки збуту для російських товарів зосереджені в Китаї, Індії, Туреччині, Бразилії та Узбекистані.
Окрему роль відіграє Північна Корея, яка не лише надає підтримку на фронті, а й обіцяє розширення економічної співпраці з Кремлем.
Китайська економічна інтеграція з Росією тим часом лише посилюється. Значною мірою її каталізували саме мита, запроваджені адміністрацією Трампа. Обидві країни давно просувають ідею альтернативного світового порядку — ця концепція знаходить підтримку в БРІКС, до якого входять Росія, Китай та інші країни з невисоким доходом.
Запровадження нових мит або санкцій проти Росії й особливо проти її торгових партнерів, ймовірно, не дасть жодного ефекту на війну. Але ці дії можуть викликати зворотний ефект — втрату політичного контролю над ситуацією, зростання цін, негативну реакцію з боку союзників або партнерів Вашингтона.
Висновок аналітиків простий: сьогоднішній санкційний тиск США не має того ресурсу, який міг би змінити позицію Кремля. Ані Конгрес, ані Білий дім не мають інструментів, здатних кардинально змінити хід війни в Україні чи наблизити омріяну адміністрацією Трампа мирну угоду.
