Це короткі підсумки першого від 2007 року візиту Путіна до США (крім штаб-квартири ООН у Нью-Йорку) у п’ятницю, 15 серпня, на запрошення Білого дому. Хоч він і не встиг скуштувати десерт — крем-брюле з морозивом — за спільним робочим обідом із Трампом, бо його скасували, втім має куди більшу перемогу від саміту на Алясці. Про це, як не дивно, вже в суботу, 16 серпня, написав у Telegram божевільний заступник Радбезу РФ Дмитро Медведєв:

«Глава Білого дому відмовився від ескалації тиску на Росію. Принаймні поки що. Важливо: зустріч довела, що переговори можливі без попередніх умов та одночасно з продовженням СВО (війни — Ред.). Головне: обидві сторони прямо поклали відповідальність за досягнення майбутніх результатів на переговорах щодо припинення воєнних дій на Київ та Європу».

Більше того, Путіну вдалося переконати Трампа, що «найкращий спосіб покласти край жахливій війні між Росією та Україною — це перейти безпосередньо до мирної угоди, а не просто до угоди про припинення вогню, яке часто не виконується». Про це президент США дописав у своїй соцмережі Truth Social у суботу, 16 серпня, після телефонних розмов з Володимиром Зеленським, іншими європейськими лідерами та генсеком НАТО, анонсувавши візит українського президента до Вашингтона в понеділок, 18 серпня. А від додаткового тиску на Росію — запровадження нових санкцій — Трамп відмовився, зазначивши, що «подумає про це через 2-3 тижні».

Тож, про що насправді Трамп і Путін домовилися на Алясці? Чому ця зустріч, яку в Білому домі називали «історичною», обернулися для адміністрації США цілковитою ганьбою? Та, що далі робитиме Кремль? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Ще від минулої п’ятниці, 8 серпня, коли збігав черговий «кінцевий» дедлайн і Трамп мав оголосити про нові санкції проти Росії, а натомість анонсував зустріч з Путіним на американській землі — в Анкориджі, штат Аляска — ЗМІ, експерти й аналітики попереджали, що це погана ідея. Проте, закінчилося все ще гірше, ніж очікувалося, в тому числі й для самих США та особисто Трампа. Зустріч, яка мала стати тестом та демонстрацією Путіну сили, як про це говорили американські посадовці, обернулася легалізацією міжнародного воєнного злочинця та індульгенцією на продовження війни та подальші вбивства українців.

Все почалося ще на летовищі Анкориджа. Борт президента Air Force One приземлився набагато раніше. Тож, Трамп чекав на літак Путіна близько 40 хвилин, щоб для телевізійної картинки спуститися з ним по трапу синхронно. Проте, одразу після прибуття російського борту, телевізійники зафільмували картинку, як американські військові навколішки вистеляють червону доріжку до трапу літака Путіна. Колишній офіцер ВПС США Джейк Бро дописав на це в соцмережі X, що «Америка впала, бо Трамп буквально змусив солдатів у формі, що перебувають на активній службі, на колінах розгортати червоний килим для геноцидного диктатора».

А на запитання політичної кореспондентки ABC News Рейчел Скотт до Путіна прямо на летовищі про те, коли він припинить вбивати цивільних в Україні, очільник Кремля лише зловтішно усміхнувся.

Трамп (до трапу його літака червону доріжку повністю не достелили) зустрічав Путіна оплесками, а їхнє рукостискання тривало біля 10 секунд. За цей час Путін встиг сказати Трампу: «Я тут, щоб допомогти тобі. Все, що їм треба, — просто попросити». Не дивлячись на те, що в Анкоридж доставили лімузин Путіна «Аурус», до місця проведення переговорів очільник Кремля поїхав разом із Трампом на Cadillac One, який ще називають «Звір». Про що вони там говорили не знає ніхто. Вже сидячи поруч під час протокольної зйомки до початку переговорів, ні Путін, ні Трамп, не дивлячись на численні запитання журналістів не сказали ні слова. Очільник Кремля лише почав відверто кривлятися й насмішкувато глузувати, почувши запитання про Україну.

Переговори Трампа та Путіна за зачиненими дверима, які тривали менше трьох годин у форматі «три на три» (хоча спочатку заявлялося, що вони мали відбутися тет-а-тет лише з перекладачами), не продовжилися робочим обідом за участі американської та російської делегацій. Його скасували. Спільна пресконференція (передбачалося, що вона буде спільною лише в разі успішності переговорів) закінчилася без жодного запитання від журналістів — пресі цього просто не дозволили. Та й почалася вона заявою Путіна, що є порушенням протоколу, адже приймаюча сторона — Трамп — мала б говорити першою.

Натомість всі почули переказ того, як саме Путін привітав Трампа на летовищі Анкориджа: «Доброго дня, дорогий сусіде. Дуже приємно бачити вас при доброму здоров’ї і живим». Вочевидь, це була апеляція до спроби замаху на Трампа минулого року під час передвиборчої кампанії. Після цього очільник Кремля прочитав історичну лекцію про США, Аляску та Другу світову війну. Про війну проти України, яку Путін назвав «українською кризою», він говорив як про щось не дуже важливе. Хоча саме це було головною темою зустрічі на Алясці.

«Одним із центральних питань стала ситуація навколо України. Ми бачимо прагнення адміністрації США та особисто президента Трампа сприяти вирішенню українського конфлікту, його бажання вникнути в суть і зрозуміти його витоки. Я неодноразово говорив, що для Росії події в Україні пов’язані з фундаментальними загрозами нашій національній безпеці», — заявив Путін, додавши, що мають бути усунені «всі першопричини кризи».

Лекція Путіна тривала майже 9 хвилин. Натомість виступ Трампа, який був явно непідготовлений заздалегідь, — лише кілька хвилин. Президент США сказав, що поки угоди з Росією немає, бо не вдалося дійти згоди щодо кількох важливих питань. Трампу, вочевидь, також було приємно чути, як Путін, стоячи поруч на пресконференції, лестив йому, кажучи, що цієї війни проти України не було б, якби у 2020 році Трампа було обрано президентом США на другий термін. Як і те, що ЄС та Київ мають прийняти домовленості Вашингтона та Москви за спиною Європи, «і не будуть гальмувати ситуацію».

Адже й сам Трамп, стоячи поруч із Путіним, заявив, що все залежить від Зеленського та Європи, яким «доведеться погодитися з тим, про що казали Марко та Стів». Йдеться, вочевидь, про заяви держсекретаря Марко Рубіо та спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа, який вже чотири рази літав до Росії на зустрічі з Путіним, щодо територіальних поступок, на які має піти Україна. Втім, адміністрації Трампа, яка, вочевидь, взяла курс на перезавантаження відносин з Росією будь-якою ціною, треба нарешті зрозуміти: жодна домовленість про Україну без згоди самої України та Європи в ширшому розумінні не спрацює.

Дорогою до Аляски на борту Air Force One Трамп говорив журналістам, що мірилом успіху зустрічі з Путіним стане негайне припинення вогню:

«Я не знаю, чи це станеться сьогодні, але я не буду щасливий, якщо це не станеться сьогодні. Я тут, щоб зупинити вбивства».

Саме адміністрація Трампа від березня цього року, коли американці провели перші переговори з українською та російською делегаціями у саудівській Джидді, наполягала на безумовному 30-денному всеосяжному припиненні вогню. Проте, після більш ніж тригодинної зустрічі з Путіним в Анкориджі, Трамп змінив свою думку. Тепер він наполягає на «мирній угоді, яка покладе край війні». Невідомо, що саме президент США розуміє під «мирною угодою».

Але для Кремля — це не просто «територіальні обміни», про які протягом останнього тижня сказали майже всі американські посадовці, натякаючи, що Україні доведеться на це погодитися. ТСН.ua вже неодноразово писав, що всі свої вимоги Путін озвучив ще 14 червня 2024 року, за день до першого установчого Саміту миру у Швейцарії. Відтоді вони не змінилися:

виведення українських військ із Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей, які Росія повністю не контролює;

зупинення мобілізації в Україні;

заморожування поставок західної зброї;

надання російській мові якогось офіційного статусу;

скасування всіх санкцій проти Росії тощо.

Чи погодиться на все це Трамп? Як він пояснюватиме власному електорату, наприклад, необхідність виходу Сил оборони України з Херсона та Запоріжжя? Чи повернення військової інфраструктури НАТО до «кордонів» 1997 року? Адже від цього Кремль теж не відмовився, бо його апетити виходять далеко за «межі» України. В інтерв’ю Fox News одразу після переговорів із на Алясці Трамп повторив, що вони з Путіним не досягли згоди щодо кількох «важливих пунктів», вирішення яких залежить від України.

«Є один чи два досить важливих пункти, але я думаю, їх можна вирішити. Це залежить від президента Зеленського. Я б також сказав, що європейські країни повинні долучитися. Але це залежить від президента Зеленського. Я думаю, що ми досить близькі до угоди. Послухайте, Україна має на це погодитися. Можливо, вони скажуть „ні“, — сказав Трамп, додавши, що найближчим часом за його участі може бути організована зустріч Зеленського та Путіна.

Але, що буде, якщо Київ відмовиться погоджуватися на невигідну угоду, яка легалізує російську окупацію українських територій і передбачатиме зняття з Росії санкцій? Чи продовжать США продавати європейським країнам НАТО зброю для потреб Сил оборони України? Чи, адміністрація просто самоусунеться від спроб домовитися з Путіним? Після переговорів на Алясці сенатор-республіканець Ліндсі Грем допустив завершення війни до Різдва за умови проведення тристоронньої зустрічі Трампа, Путіна та Зеленського. Проте, і вона не допоможе без додаткового суттєвого тиску на Росію. До того ж, на це навряд чи погодиться Путін. Він авжеж вимагатиме проведення в Україні виборів, адже чинну українську владу вважає «нелегітимною».

У спільній заяві, яку погодили в суботу, 16 серпня, європейські лідери наголосили, що Росія не повинна мати право вето на вступ України до ЄС і НАТО, не має бути жодних обмежень для ЗСУ, а ухвалювати рішення щодо своєї території буде Україна, бо міжнародні кордони не можуть змінюватися силою. Європейські лідери також запрошені до Овального кабінету в понеділок, 18 серпня, на зустріч із Трампом разом із Зеленським. Поки що невідомо, які саме спірні пункти угоди, яку президент США не погодив з очільником Кремля, будуть обговорюватися. За інформацією CNN, під час телефонної розмови у суботу, 16 серпня, одразу після Аляски, Трамп та європейські лідери обговорювали можливість надання Україні безпекових гарантій по типу статті 5 НАТО про колективну оборону. Але поза рамками Альянсу, бо це не подобається Росії.

«Будь-який тривалий мир має супроводжуватися непохитними гарантіями безпеки. Ми вітаємо готовність США зробити свій внесок у цьому відношенні. Ми працюватимемо над цим з ними та з усіма нашими партнерами з „коаліції рішучих“, з якими ми незабаром знову зустрінемося, щоб досягти конкретного прогресу. Також важливо буде винести всі уроки з останніх 30 років, зокрема з усталеної тенденції Росії не виконувати взяті на себе зобов’язання», — заявив у суботу, 16 серпня, президент Франції Еммануель Макрон, анонсувавши найближчим часом зустріч країн «коаліції рішучих».