Loqal – новинний агрегатор Loqal
Політика

Розворот Фіцо: що змусило лідера Словаччини змінити політику щодо України

Розворот Фіцо: що змусило лідера Словаччини змінити політику щодо України
Європейська правда • 1 хв читання

"У нас можуть бути різні погляди, але відносини Словацької Республіки та України приречені на покращення… Дружні добросусідські відносини, справедливий мир, якнайшвидше припинення вогню та європейська перспектива – це ті чотири речі, які мають формувати наші відносини", – таку заяву 5 серпня в Ужгороді зробив словацький прем’єр Роберт Фіцо.

Голова словацького уряду вперше зустрівся з українським президентом Володимиром Зеленським (звичайно, якщо не рахувати короткі обміни репліками під час заходів ЄС).

Попри запрошення від Зеленського, досі Фіцо надавав перевагу перемовинам лише з українським прем’єром Денисом Шмигалем. Тим самим демонструючи, що його у діалозі з Києвом цікавлять лише економічні питання, і уникаючи "політики".

Вже один цей факт робив зустріч в Ужгороді унікальною. Однак ще більш важливим стало те, що Роберт Фіцо планував цю зустріч як можливість для тиску на Україну.

Очільнику словацького уряду довелося докорінно змінити риторику щодо України. Настільки, що це навіть викликало обурення у його партнерів по коаліції.

Як так сталося і чому Фіцо довелося "перевзуватися у повітрі"?

Роберт Фіцо ніколи не був другом України, а тому його повернення до влади два роки тому стало справжнім випробуванням для українсько-словацьких відносин.

Зокрема, під час виборчої кампанії Фіцо обіцяв зупинити військову підтримку України, а після виборів неодноразово робив відверто недружні до України заяви і навіть цього року виявився єдиним із лідерів ЄС, який 9 травня відправився на парад до Москви.

Втім, варто враховувати й інше – попри те, що чимала частина електорату Фіцо є антизахідною та проросійською (а відповідно, й антиукраїнською), він не став "другим Орбаном".

Нова словацька влада зберегла військову кооперацію з Україною, не блокувала санкції проти РФ та інші важливі для Києва питання, а також публічно підтримувала вступ України до ЄС.

Справжня криза у відносинах почалася лише на початку цього року.

Причиною кризи стала зупинка Україною транзиту російського газу своєю територією. Це рішення викликало різке несприйняття Фіцо, він скаржився на дії Києва Брюсселю і навіть натякав на можливе припинення поставок електроенергії.

А додатковим загостренням відносин стали плани ЄС остаточно відмовитися від російських енергоресурсів (що навіть призвело до недовгого блокування Братиславою чергового пакета санкцій проти РФ), а також удари, яких ЗСУ завдали по інфраструктурі нафтогону "Дружба", тимчасово зупинивши постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини.

У відповідь на удари по "Дружбі" угорський прем'єр Віктор Орбан та Фіцо почали разом скаржитися на дії України в Єврокомісію.

На тлі цієї кризи у Братиславі раптом відповіли на запрошення й погодилися на прямі перемовини Зеленського і Фіцо.

Втім, довгий час це виглядало не стільки як бажання Роберта Фіцо "перезавантажити" відносини з Україною, скільки як частина його стратегії тиску на Київ.

Річ у тім, що на початку минулого тижня Фіцо (також єдиний серед усіх лідерів ЄС) вирушив до Китаю на святкування 80-ї річниці капітуляції Японії та завершення Другої світовій війні. І в рамках цього візиту 2 вересня він провів нові перемовини з Путіним.

Травнева розмова з Путіним викликала справжнє обурення у словацькому суспільстві. Тож зустріч із Зеленським вийшла дуже вдалою для Фіцо – мовляв, він зустрічається не лише з кремлівським диктатором, а й з президентом України. А на додачу – є миротворцем, адже нібито везе в Україну якість "послання" від Путіна.

Окрім того, на зустрічі з Фіцо Путін озвучив "пораду", як Словаччині треба поводитися з Україною.

"Українська сторона намагається завдати шкоди нам, але завдає шкоди і нашим партнерам. Україна отримує значний обсяг енергоресурсів через своїх сусідів у Східній Європі. Закрийте їм постачання газу реверсом, закрийте їм постачання електроенергії, і вони одразу зрозуміють, що є якісь межі їхньої поведінки у сфері порушення чужих інтересів", – заявив диктатор.

Така заява мала посилити переговорну позицію Фіцо в діалозі з Україною.

Мовляв, у нас є й така опція, і нам радять нею скористатися, тож вам варто зважати на це та йти на поступки.

Тим більше, що анонсуючи свій візит в Україну, Фіцо заявив, що планує підняти питання про українські удари по російській енергетиці. "Неприпустимо, щоб так атакували інфраструктуру, яка є життєво важливою для Словаччини", – заявив він. 

Однак лише за день до зустрічі в Ужгороді розклад сил радикально змінився. І одночасно – змінилася й переговорна позиція Роберта Фіцо.

4 вересня, під час засідання у Парижі "коаліції рішучих", європейські лідери провели телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом.

Попри те, що офіційно про деталі цієї розмови не повідомляли, у ЗМІ дуже швидко потрапила вкрай важлива деталь: президент США заявив європейським лідерам, що Європа повинна припинити закупівлю російської нафти. Адже такі закупівлі допомагають Москві фінансувати війну проти України.

А вже незабаром цю заяву підтвердив і Володимир Зеленський. "Президент Трамп дуже незадоволений, що російська нафта купується Європою", – заявив він, згадавши у цьому контексті Словаччину та Угорщину.

"Безумовно, я радий, що сьогодні США абсолютно відкрито говорять, називаючи ці країни, що вони допомагають російській машині війни, і що нам усім потрібно це зупинити", – уточнює Зеленський.

Така заява Дональда Трампа повністю змінювала всі розклади і для Угорщини, і для Словаччини.

Адже раніше Віктор Орбан написав листа Трампу, поскаржившись на удари ЗСУ по "Дружбі". А у відповіді президента США, яку оприлюднила керівна угорська партія "Фідес", Трамп пише, що "дуже злий через це".

На додачу на зустріч із Фіцо разом із Володимиром Зеленським поїхав і президент Європейської ради Антоніу Кошта.

Топполітик ЄС був присутній і на паризький зустрічі "коаліції рішучих". Тож єдиною причиною, чому він вирішив летіти на українсько-словацький кордон, була потреба поспілкуватися з Фіцо та особисто донести йому зміну глобальних розкладів. 

І Роберт Фіцо відреагував на ці сигнали. 

Можна сказати, що зустріч в Ужгороді (спочатку з Володимиром Зеленським, а потім із прем’єркою Юлією Свириденко) має усі шанси стати перезапуском відносин двох країн.

Зокрема, Роберт Фіцо несподівано спростував, нібито Путін у Китаї переконував його застосувати енергетичну блокаду України. А також не сперечався із заявою Зеленського, що Україна готова забезпечити постачання енергоносіїв до Словаччини, проте "якщо це не російський газ і не російська нафта".

Але і це ще не все – Роберт Фіцо підтвердив, що Словаччина підтримує вступ України в ЄС та готова поділитися своїм досвідом набуття членства.

Також, за словами Зеленського, сторони "обговорили тематику безпекових гарантій для України, і добре, що Словаччина готова визначити свою позицію щодо цього та відкрита до діалогу з нами". 

"Було би правильно, щоб Словаччина також була частиною нової системи безпеки", – стверджує Зеленський. Зокрема, Братислава може допомогти з будівництвом укриттів в Україні.

Виглядає так, що Роберт Фіцо повністю вийшов з "антиукраїнського" альянсу з Орбаном.

А деякі його заяви в Ужгороді відверто виглядали як "ніж у спину" угорському прем’єру. І мова не лише про енергетику та підтримку вступу України в ЄС.

Серед іншого, Фіцо заявив, що словацька меншина в Україні не відчуває дискримінації, подякувавши за це українському президенту.

Зважаючи на те, що антиукраїнська пропаганда Орбана базується саме на звинуваченнях Києва у дискримінації угорської меншини, така заява Фіцо є справжнім ляпасом офіційному Будапешту.

Чи можна було очікувати від Фіцо ще більшої корекції своєї позиції щодо України?

Звичайно, так. Зокрема, опозиційна партія "Прогресивна Словаччина" розкритикувала його за відмову від засудження агресії РФ. "Навіть поруч із президентом Зеленським він не знайшов у собі сміливості чітко засудити російську агресію та підтримати територіальну цілісність України. Ганьба і слабкість", – заявив член президії цієї партії та колишній глава словацької дипломатії Іван Корчок.

Це зауваження абсолютно справедливе. Проте так само справедливо й те, що розворот зовнішнього курсу Фіцо є дуже непростим для нього.

Зокрема, ужгородські заяви словацького прем’єра різко розкритикували його політичні союзники – Словацька національна партія (СНП).

"СНП поінформує партнерів по коаліції про свою позицію на коаліційній раді та попросить прем'єр-міністра Словацької Республіки Роберта Фіцо змінити свою позицію. Водночас СНП очікує, що прем'єр-міністр відкриє тему переговорів з президентом Володимиром Зеленським також щодо нападу українських сил безпеки на нафтопровід "Дружба", – йдеться у заяві партії.

Конфлікт всередині коаліції – останнє, що потрібно Роберту Фіцо, адже нинішні соціологічні опитування свідчать, що у разі дострокових виборів шансів зберегти владу в нього дуже небагато.

Втім, Фіцо пішов на цей ризик, очевидно, сприймаючи його як "менше зло" для себе.

На відміну від Віктора Орбана, Фіцо не має дружніх відносин із Трампом. А тому може стати "цапом-відбувайлом" для президента США.

Зрештою, Орбан передбачливо не став летіти у Пекін – тоді як Фіцо полетів, і це додатково збільшує ризики для нього.

Натомість навіть попри те, що Угорщина залишилася без союзників у питанні енергетичної співпраці з РФ, у Будапешті наразі декларують незмінність своєї політики.

"Не даймо себе обдурити лицемірам, бо значна частина тих, хто найголосніше критикує Угорщину та Словаччину за закупівлю нафти, також купує російську нафту, тільки опосередковано, через певні азійські країни", – заявив очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто. За його словами, Угорщина не може відмовитися від російської нафти, бо "не має іншого вибору".

Втім, без союзників (і без підтримки Трампа) Віктору Орбану буде ще складніше опонувати всьому Європейському Союзі.

І це – ще один результат зустрічі в Ужгороді 5 вересня.

редактор "Європейської правди"