Китай готується до відкриття свого ринку облігацій для великих енергетичних компаній Росії в контексті поглиблення дипломатичних та економічних зв'язків Пекіна з Москвою.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Financial Times.
За словами співрозмовників видання, наприкінці серпня в Гуанчжоу відбулася зустріч, під час якої китайські фінансові регулятори повідомили керівникам російських енергетичних корпорацій, що підтримають їхні плани щодо випуску облігацій "Panda" ("панда бонди" - облігації в юанях, які іноземні компанії випускають на внутрішньому ринку Китаю. - ред.).
Це рішення стане першим залученням коштів російських компаній у Китаї з початку повномасштабної війни Росії проти України. А також першим розміщенням російських боргових паперів на внутрішньому китайському ринку після випуску "панда бондів" російським виробником алюмінію "Русал" у 2017 році - тоді компанія залучила 1,5 млрд юанів (210 млн доларів).
Видання нагадало, що з 2022 року масштабні санкції США та ЄС фактично закрили Росії доступ до глобальних фінансових ринків. У результаті китайські банки почали відмовлятися від участі в угодах з публічного фінансування з участі російських компаній, побоюючись вторинних обмежень.
Водночас, пише FT, юань поступово набуває статусу важливої іноземної валюти для російської економіки, що ослаблена санкціями. Вже у 2022 році низка російських компаній почала розміщувати на внутрішньому ринку облігації, номіновані у юанях. Такі цінні папери випускають лише кілька корпорацій, серед них - "Русал" і "Газпром".
За словами джерел видання, поновлення випуску "панда-бондів" у Росії на першому етапі обмежиться двома-трьома компаніями. Очікувалося, що першими позичальниками будуть "Росатом" та її дочірні компанії, котрі не підпадають під більшість західних санкцій, і намагаються використати другий за обсягом ринок облігацій у світі.
Одним із можливих варіантів обходу санкцій, розглядався випуск облігацій "Panda" через компанії РФ, що не підпадають під санкції. Проте існував ризик, що після продажу боргових паперів такі структури теж можуть потрапити під санкції.
Минулої п’ятниці "Газпром", який перебуває під санкціями США з 2022 року, отримав від китайського рейтингового агентства CSCI Pengyuan найвищу оцінку ААА зі стабільним прогнозом. Настільки високий кредитний рейтинг є ключовою умовою для доступу іноземних позичальників до внутрішнього ринку облігацій у КНР.
За даними FT, дедалі більше провідних російських енергетичних компаній отримують китайські кредитні рейтинги. Серед них - АТ "Атоменергопром" (дочірня компанія "Росатому"), один із лідерів російського ринку скрапленого природного газу "Новатек" і компанія "Зарубежнефть".
З початку повномасштабного вторгнення, Китай неодноразово офіційно заперечував допомогу Росії у війні проти України.
Водночас, окремі китайські компанії надають російським військовим комплектуючі для подальшого виготовлення зброї.
Зокрема, під виглядом "промислових холодильних установок", китайські виробники таємно переправляють до Росії бойові двигуни.
А за інформацією видання The Economist, Китай став головним постачальником комплектуючих для Росії та навіть міг передати загарбникам летальну зброю.
Про головні причини підтримки Китаєм економіки та оборонної міці Росії та чому Захід поки що не може це припинити, - читайте в авторському матеріалі РБК-Україна.
