Росіяни вибірково завдають масованих повітряних ударів по Одесі, Сумах, Дніпру, Запоріжжю, Харкову та Києву

Останні масовані удари російських «Шахедів» по Одесі знову підняли питання про подальшу ескалацію дронової війни. До цього РФ атакувала Київ, Харків, Кременчук, Суми, Запоріжжя. Чи дійсно українцям варто готуватися до посилення атак, і чи є зв’язок між ними та міжнародними подіями.

ТСН.ua з’ясовував думки експертів.

Експерт з безпеки Олексій Їжак припустив, що Росія посилюватиме точкові удари по найбільших містах України щонайменше до 24 червня, до саміту НАТО.

Але чи справді повітряні атаки обмежаться цією датою?

Військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці та заступник начальника Генштабу (2006-2010 рр.) Ігор Романенко наголошує: Росія вже тривалий час застосовує точкові та масовані удари, атакуючи одне місто чи населений пункт. Ця тактика, ймовірно, збережеться.

«Змінилася тактика нанесення повітряних ударів: РФ обирає певні об’єкти в одному місті чи райцентрі й атакує роями/хвилями дронів, а за необхідності додає компонент крилатих ракет чи балістики. В останнє таку тактику застосували до Одеси, а до цього були Київ, Кременчук, Харків та інші міста. З цього можна зробити висновок, що росіяни це роблять планово, щоб якомога сильніше впливати на місцеве населення, завдаючи руйнувань та людських жертв. Ціль ударів — змусити погоджуватися на ультимативні умови Путіна», — пояснює Ігор Романенко.

Щодо прив’язки атак до певних дат чи подій, Ігор Романенко зазначає, що у росіян дійсно є тенденція до «символізму» дат. Однак, сумнівно, що повітряні атаки триватимуть лише до саміту НАТО.

«Гадаю, що принципово подальші нальоти навряд чи відрізнятимуться від тих, які є зараз. Допускаю, що противник концентруватиме зусилля та лише змінюватиме акценти атак. Наприклад, щодо Києва, який завжди під прицілом у Путіна. Все залежить від даних російської розвідки, планів та можливостей. А оскільки ресурс для атак у росіян є, то вони й надалі зосереджуватимуться на окремих містах та вибірково завдаватимуть масованих повітряних ударів по Одесі, Сумах, Дніпру, Запоріжжю, Харкову чи Києву. Таке цілком може бути», — прогнозує експерт.

Російські високопосадовці часто повторюють дату 22 червня, мовляв, після неї можуть відновити переговорний процес з Україною. Ця дата має певний символізм — 22 червня 1941 року Гітлер розпочав війну з СРСР.

«Поки немає суттєвих ознак, що саме ця дата вже затверджена і буде днем відновлення переговорного процесу. Та й взагалі, зараз чогось суттєвого навряд чи варто очікувати від цих перемовин. Гадаю, що у Путіна все побудовано таким чином, щоб на перемовинах, якщо такі відбудуться, висувати максимально ультимативні умови для України, на які ми не погодимося. І, звісно, це ще надовше затягне процес перемовин. Путіну це потрібно, щоб далі просуватися вперед на фронті, продовжувати війну», — зауважує Ігор Романенко.

Експерт додає, що Росія зацікавлена в затягуванні переговорного процесу і робитиме це, тим часом посилюючи свої дії на фронті та завдаючи повітряних атак по наших мирних містах.

«На жаль, затягувати переговорний процес Путіну допомагає сам Дональд Трамп, особливо після їхніх телефонних переговорів. Американський президент вже відверто допомагає Путіну, і ми бачимо, які це має жахливі наслідки для України. А якщо Трамп допомагає Путіну, то відповідно діє і вся його команда», — зазначає військовий експерт.

Ігор Романенко називає два можливих шляхи боротьби з російськими повітряними атаками:

Превентивні удари: «Маємо відповідними засобами наносити превентивні удари по локаціях у Росії, де виробляються та зберігаються ударні дрони».

Збиття дронів у повітрі: «Другий шлях, хоч він і менш ефективний — збивати дрони, коли вони вже в повітрі. З цим є достатньо багато проблем, тому варто до цього процесу підключатися українським громадам».

Експерт нагадує, що 11 червня Уряд ухвалив рішення: громадяни, які не підлягають мобілізації, можуть долучатися до мобільних вогневих груп для збиття «Шахедів».

«У боротьбі з нальотами російських дронів нас може порятувати згуртованість. Це, так би мовити, досвід минулих поколінь. Люди згуртовувались, щоб протидіяти німецькій авіації під час Другої світової війни, як в СРСР, так і у Великій Британії під час бомбардувань Лондона. Їм доводилося вдень працювати, а вночі займатися протиповітряною обороною. Мусимо так діяти і зараз, бо держава, на жаль, не має можливості скрізь вирішити ці питання. Тому нам треба навчатися протиповітряній обороні — збивати дрони, бо протиракетною обороною може займатися виключно держава. Нам доведеться цьому навчитися, щоб підсилити ППО та захистити власне місто, сім’ю, місце роботи», — підсумовує Ігор Романенко.