Хоча Кремль намагається переконати Європу у відсутності планів нової агресії, на практиці Росія тестує поведінку Заходу в критичних ситуаціях, вдаючись до різних форм втручання, вказує оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко у статті «Після України: хто наступний у прицілі Кремля».
Він зазначає, що на практиці Росія тестує поведінку Європи – її літаки порушують повітряний простір країн-членів НАТО та зближаються з їхніми літаками, блокує супутникову навігацію й затримує нафтовий танкер з Естонії, а нелегальні мігранти з російської або білоруської території масово штурмують КПП на кордоні з країнами НАТО.
Також останнім часом Росія нарощує військову присутність уздовж кордону з Європою. Зокрема, розширює бази для створення нового армійського командування приблизно за 160 кілометрів від Фінляндії.
Додатково Москва нарощує війська у Калінінградському анклаві, де уже розмістила ракетні комплекси «Іскандер» і систем С-400 та навіть розпочала розміщення ядерної зброї у Білорусі, а також готує там масштабні військові навчання на кордоні із Литвою
Про кібератаки, дезінформацію, підтримку проксі-структур і втручання в політичне життя країн регіону теж багато відомо.
«Оскільки всі ресурси Росія використовує у війні проти України, реального збільшення військової загрози для країн Балтії та Північної Європи на сьогодні не спостерігається. Однак довгострокові плани Росії й створення військової інфраструктури біля її західних кордонів непокоять сусідні країни», – вказує експерт.
Автор зазначає, що наразі країни північної та східної Європи — від Польщі до Норвегії уже стрімко перебудовують свою оборонну політику, остерігаючись не лише віртуального, а й реального вторгнення.
Усі вони покладаються і на п’яту статтю статуту НАТО, яка передбачає захист союзників, однак саме удар по життєздатності НАТО і може бути головною ціллю росіян.
