росія погодилася оснастити та навчити китайський повітряно-десантний батальйон і поділитися своїм досвідом у десантуванні бронетехніки. Це, на думку аналітиків, може посилити можливості Пекіна захопити Тайвань, який Китай вважає своїм. Про це стало відомо з нещодавно отриманих документів, які свідчать про поглиблення військової співпраці двох країн. Угоди дозволяють Пекіну отримати доступ до навчання та технологій в одній з небагатьох галузей, де російські можливості все ще перевершують можливості китайських військових.
москва стає дедалі залежнішою від Китаю щодо товарів подвійного використання для підтримки своєї військової промисловості, що постраждала від санкцій, та підтримки війни в Україні. Але угоди показують, як Пекін одночасно використовує досвід свого партнера на полі бою для подальшого прагнення китайського лідера Сі Цзіньпіна побудувати сучасні армійські сили з можливостями, які відповідають або перевищують можливості Сполучених Штатів, пише Washington Post.
Ці угоди є прикладом того, як дві армії виходять за рамки символічних спільних навчань та публічних заяв, щоб розробити сумісні системи та обмінятися бойовим досвідом у районах, які Китай вважає критично важливими для перемоги в битві за Тайвань.
Документи, деталі яких були незалежно перевірені Королівським об'єднаним інститутом служб, британським аналітичним центром, демонструють поглиблення альянсу між москвою та Пекіном, оскільки росія прагне створити новий світовий порядок, щоб протистояти Заходу та порушити статус-кво.
Складний рівень співпраці між росією та Китаєм також підкреслює слабкість зусиль Пентагону щодо перенаправлення ресурсів із захисту України та Європи на протидію Китаю в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, вважають аналітики.
«Це дуже хороший приклад того, як росіяни стали посередником для китайців, що робить виклики безпеки двох країн майже нероздільними», — сказав Джек Вотлінг, старший науковий співробітник відділу сухопутних воєн у RUSI.
У майбутній війні за Тайвань постачання москвою нафти, газу та інших природних ресурсів, а також її велика оборонна промисловість, можуть стати «стратегічним резервом для Китаю».
800-сторінковий кеш, отриманий групою хакерів Black Moon та переглянутий виданням The Washington Post, показує, що росія погодилася в жовтні 2024 року продати 37 легких машин БМД-4М, 11 самохідних протитанкових гармат «Спрут-СДМ1» та 11 десантно-транспортних бронетранспортерів БТР-МДМ Повітряним силам Китаю.
Основний контракт на постачання обладнання, попередня вартість якого становила 584 мільйони доларів, також включав передачу кількох командно-спостережних машин і спеціальних парашутних систем, призначених для скидання важких вантажів з великих висот.
Хоча Китай досі відмовився постачати військову техніку у великих масштабах для військових зусиль росії, обидві країни продовжують відзначати тісний партнерський зв'язок у сфері безпеки, який обидві вважають важливим для протидії США та їхнім союзникам.
«Військова співпраця між Китаєм та росією виходить далеко за рамки того, що було публічно визнано», — сказав чиновник тайванської служби безпеки, коментуючи російсько-китайські угоди.
Тайвань відстежував надання росією Китаю передової системи управління десантними військами, і його військові готові ефективно реагувати, сказав чиновник, який побажав залишитися анонімним для обговорення оцінок внутрішньої безпеки.
Навіть з набагато більшою вогневою потужністю, повномасштабне захоплення Тайваню було б складним та ризикованим кроком для неперевірених китайських військових. Це робить російський досвід в Україні ще ціннішим для Пекіна.
«Китай очікує воювати в деградованому середовищі, де їхні системи будуть під загрозою від глушіння та кібератак. На навчання росією вони збираються витратити мільйони доларів, — сказав Джошуа Аростегі, голова Центру досліджень сухопутних військ Китаю в Інституті стратегічних досліджень Військового коледжу армії США. - Китай ніколи по-справжньому не використовував свої повітряно-десантні сили в бойовій ситуації».
Тим часом, росія широко використовує китайські компоненти у своїй зброї, зокрема у дронах.
