Дизайн Су-57 показує, що проблема російської аерокосмічної промисловості полягає не у відсутності талановитих інженерів, а у застарілому виробничому процесі. Хоча російська аерокосмічна промисловість здатна випускати поодинокі літаки, зокрема Су-57 Felon, сталий темп виробництва в країні є «льодовиковим» порівняно зі Сполученими Штатами та Китаєм.
Незважаючи на історію радянського союзу з масового виробництва потужних літаків, таких як винищувач Су-27 або транспортний Іл-76, сучасні російські програми не спроможні випускати більше кількох літаків щороку. Причини криються в поєднанні історії, економіки та технологій.
Після розпаду радянського союзу на початку 1990-х років багато аерокосмічних заводів та конструкторських бюро країни залишилися без фінансування, що призвело до консолідації аерокосмічного сектору в гігантські державні конгломерати, такі як Об'єднана авіабудівна корпорація
Хоча ця тенденція зберегла деякі можливості, вона також створила величезну бюрократичну неефективність. Водночас радянські виробничі потужності застарівали, і російські робітники втрачали кваліфікацію. радянський союз колись навчав величезну кількість інженерів і техніків, але після холодної війни ці навчальні канали вичерпалися, залишивши значну частину колись кваліфікованої робочої бази поза увагою, пише The National Interest.
Наразі рф залежить від іноземних компонентів для розробки літаків. Але кошмарний сценарій відбувся у 2014 році, коли Захід запровадив жорсткі санкції після вторгнення та анексії Криму росією, а також знову у 2022 році, відрізавши росію від значної частини іноземних компонентів, необхідних для завершення будівництва вітчизняних літаків.
Санкції також вплинули на ланцюги поставок та фінансування росії. Окрім блокування імпорту високотехнологічних товарів, санкції також ускладнюють глобальні партнерства, обмежують доступ до капіталу та можливості рф купувати обладнання чи матеріали за кордоном.
Але навіть без санкцій росія давно має проблеми з масштабуванням серійного виробництва. Країні бракує сучасних автоматизованих складальних ліній, які можна знайти в Boeing або Lockheed Martin, що підвищує промислову ефективність. США та Китай можуть створювати прототипи, тестувати та масштабувати літаки набагато швидше, ніж росія, чиї техніки все ще часто будують свої літаки вручну, що, звичайно, повільніше та менш ефективно, ніж сучасні технології виробництва.
Перший політ Су-57 відбувся у 2010 році, що демонструє, що проблема російської промисловості полягає не в інженерах. Однак з моменту дебюту цього типу на озброєння було прийнято лише кілька Су-57, що свідчить про наявність вузького місця, де креслення перетворюються на сотні надійних планерів. Поганий стан російської економіки не покращує ситуацію. Хоча росія витрачає значні кошти на оборону відносно свого ВВП, російська економіка набагато менша, ніж економіка Сполучених Штатів чи Китаю. А враховуючи величезні витрати грошей, людських ресурсів та матеріалів на війну в Україні, економічні можливості росії розширювати аерокосмічне виробництво обмежені.
Раніше повідомлялося, що у росії не тільки з ППО серйозні проблеми, а й «нафтові санкції» від СБУ, а саме удари дронів по російським об’єктам, вийшли на новий рівень.
