У Львові чоловік став донором печінки для своєї дружини. Це рідкісний випадок у трансплантології, адже лише чверть потенційних родичів можуть стати донорами при такому типі втручання.

Історію порятунку жінки розповіли у Першому медичному об’єднанні Львова.

43-річна Віра Стужук з Івано-Франківська усе доросле життя скаржилася на погане самопочуття. Вона мала гінекологічні проблеми, надто часто страждала від застуд, постійно відчувала слабкість і біль у шлунку.

Упродовж років медики не могли встановити причину хворобливості жінки, тож тільки підліковували її. Торік стан Віри погіршився – у неї з'явився сильний свербіж, а шкіра пожовтіла.

"Я просто роздирала шкіру. Було відчуття, ніби тіло палає", – каже пацієнтка.

Жінка знову почала обстежуватися. В Лікарні Святого Пантелеймона у Львові їй встановили точний діагноз – вроджене аутоімунне захворювання, яке поступово руйнувало її печінку.

"Імунна система Віри помилково атакує власні клітини, вважаючи їх чужорідними. Зрештою це призвело до цирозу печінки і врятувати жінку могла лише пересадка органу", – кажуть медики.

Віру внесли до листа очікування на посмертного донора, а також розпочали перевірку її чоловіка Сергія на сумісність. Шанс був дуже малий: лише близько 25% родичів підходять для живого донорства печінки через складні анатомічні й імунологічні вимоги.

Але цього разу сталося диво – Сергій, який має ту ж саму групу крові що і дружина, підійшов за всіма критеріями.

"Стати донором – я прийняв це рішення за секунду. Бо це ж моя дружина. Я не міг інакше", – каже Сергій.

Фахівці Центру трансплантології провели складну операцію: вони розділили печінку Сергія і пересадили її частину Вірі. Обидва успішно перенесли втручання й нині разом відновлюються.

Раніше у київському "Охматдиті" вперше в Україні провели дитині АВ0-несумісну трансплантацію печінки – пересадку органа, при якій група крові донора не сумісна з групою реципієнта.