Що це за рейтинг і чому вам має бути не байдуже?
Це не турнірна таблиця. Це — Power Ranking, суб’єктивно-аналітична спроба відповісти на головне питання: хто реально грав у футбол, а хто просто вийшов на поле?
Оцінюється командна гра відносно рівня суперника і контексту, не лише рахунок. Чи була ідея? Чи працювала структура? Чи хтось узагалі розумів, що відбувається?
Кожна команда отримує оцінку від 1 до 5:
Після кожного туру оцінки складаються і вираховується середній бал — саме він формує рейтинг. Усі оцінки — ручна робота, без VAR і без ШІ, але з любов’ю до найкращої ліги у світі.
Якщо футбол — це театр, то поверніть мені мої гроші. Матч вийшов важким для нейтрального глядача. Є безліч приємніших способів провести суботу.
"Колос" ніби зустрівся сам із собою й зрозумів, що не має плану. "Верес" ніби більше грав на нуль в обороні, ніж у щось змістовне в атаці. Своє завдання виконав. Але загалом вийшло щось із серії: "вони знайшли один одного".
Тренери вирішують турнірні задачі так, як можуть і вміють. Маємо те, що маємо. Така вона — УПЛ.
"Полісся" здихалося єврокубків і помалу повертає позиції в УПЛ. Спершу — виїзна перемога над "Кривбасом", тепер — тотальна домінація над "Кудрівкою". У грі "Вовків" нарешті проглядаються ознаки класу.
У матчах "в одні ворота" говорити про боротьбу немає сенсу. "Кудрівка" вже не та, що на старті: тепер це дебютант, який відчайдушно лягає під удари й мріє про контратаку.
25 ударів "Полісся" рано чи пізно мали втілитися в голи. Цього разу вистачило двох, але відчуваються вони як упевнений розгром. Мабуть, так і має бути в першій домашній перемозі з березня місяця.
Попри кадрові проблеми, "Полтава" намагалася діяти усвідомлено. Проте гостроти їхнім атакам додавали швидше суперники. Як-от Варакута, який так помилився, що змусив Павлюка сейвити порожні ворота.
Згодом той самий Павлюк забив гол, реалізувавши кутовий.
З "Полтавою" так завжди. Щойно знайдеш щось позитивне, як команда одразу ж провалює важливий епізод. Так було й з ударом Литвиненка, якому дозволили спокійно пробити з лінії штрафного.
У першому таймі "Полтава" ще втримала статистику більш-менш рівною. Але після перерви "Металіст" суттєво додав і переміг з запасом.
Новий "Рух" переміг старий "Рух". Вирішальною стала типова атака в стилі Пономарьова, а ще — перевага черкасців в індивідуальній майстерності.
Власне, на цьому все. Після голу ЛНЗ перейшов у режим гри за рахунком. Туга, незграбна, але все ж таки перемога.
Про "Рух" поговоримо тоді, коли там з’являться бодай якісь позитивні зміни.
Владислава Супрягу відверто шкода. П’ять років без голів, і ось нарешті забив — але одразу травмувався. Та ще й не дуже добре. З позитиву лише надія, що все обмежиться вивихом. Хоча до церкви, мабуть, таки варто сходити.
Тим часом в Англії "Ман Сіті" грав із "Арсеналом". Сухо й нудно. Типові шахи від двох тренерів, у яких незрозуміло, хто чиє віддзеркалення. Такі партії цікаві хіба фанатам команд і тактичним гікам. Стороння людина майже напевно перемкне на нетфлікс.
Або ж на матч "Епіцентр" — "Кривбас".
Нагорняк каже, що не розуміє, як можна забити чотири голи й не зіграти навіть унічию. Ван Леувен сам у шоці: такого футболу у своїй кар’єрі він ще не бачив. Обидва тренери розчаровані грою в обороні, і це логічно — в них свої турнірні задачі.
Але якби всі грали так, футбол був би значно цікавішим. Саме заради такого шаленства ми й купуємо підписки на Megogo. Лише потім, десь там далеко, йде інтерес до турнірних задач чи низьких і середніх блоків.
Що б хто не казав, це було потужно. Це цілком могли бути дві "п’ятірки", але все ж були помилки й оті самі задачі. Хочеться вірити, що цей матч — не останнє божевілля в сезоні.
В першому таймі "Карпати" жодного разу не вдарили по воротах. Мабуть, чекали, щоб традиційно почати грати лише після перерви.
При цьому вони вели в рахунку. "Оболонь" по-своєму трактувала поняття "швидкого голу" й забила у власні ворота, коли відбивалася від стандарту. Другий гол був такий самий, лишень з тою різницею, що цього разу забивав уже суперник.
"Карпати" в другому таймі, звісно ж, додали. Цього разу все було більш-менш адекватно, без шаленої агресії, яку команда вмикає, коли летить у рахунку.
"Оболонь" мала план — львів'яни навіть лягали під удари. Але цього разу він не спрацював.
Минулого тижня таке вже було. У другому таймі матчу проти "Оболоні" на поле вийшов Бленуце. "Динамо" так само вело в рахунку — і так само втратило перемогу на останніх хвилинах. Казали ж люди: чорт.
Одного дня, можливо, в "Динамо" це зрозуміють. Може, тоді заразом скажуть, для чого вони підписали форварда, який не може ані пробити нормально, ані по м’ячу влучити. Може, він засланий?
"Олександрія" приїхала з планом вижити. Їй це вдалося. Особливо показовим вийшов другий тайм, в якому команда не створила жодного моменту й реалізувала один-єдиний шанс.
Лише два тури тому "Олександрія" йшла останньою. І вже в другому матчі поспіль команда показує характер і має план. Лишилося не втратити фокус на матч з "Полтавою". Епічні фейли через переоцінку власних сил нікому не треба.
Матч пройшов саме так, як усі й очікували: "Шахтар" диктує — "Зоря" записує.
"Гірники" вийшли із симпатичною структурою, та їй все одно бракувало фінального пасу й удару. Якби частіше били, може, й перемога виглядала б переконливішою. Мода заносити м’яч у ворота на голові іноді відверто дратує. Добре хоч Ізакі наважився.
Відсутність Судакова, схоже, ще якийсь час даватиметься взнаки. А тут ще й Алісона не було. І ще довго не буде, бо він зламав ногу й очікує на операцію.
"Шахтар" справляє дивне враження: очки ніби набирають, але якось не потужно.
