Одеса знову зазнала болю від російської агресії.
Серед ран Одеси – Собор Різдва Христового ПЦУ. Уламки безпілотника, який врізався в дерево недалеко від будівлі, вже прибрали фахівці… А от руйнування…
Вікна недільної школи, що виходять на задній двір, вибило, двері зруйновано, а одна стіна навіть змістилася. На стелі пошкоджено розписи, а куски штукатурки обвалилися. Частина вікон уже закрита OSB-плитами, але храм потребує термінового відновлення.
Настоятель храму отець Андрій ділиться переживаннями:
– Сьогодні зранку ми всі пережили в Одесі, як і кожну ніч переживаємо такі трагедії, коли нас російські війська бомблять, не дають нам спокійно жити, а також і знищують як нашу інфраструктуру, так і сьогодні наші храми. Сьогодні зранку близько шостої години пролунав вибух, можливо втілилися в нас… Біля нашого храму дерево стояло, можливо воно нас врятувало. Вибуховою хвилею завдало нам пошкодження, які ми бачимо на стінах, також і в недільній школі – там є руйнування, жодного цілого вікна не залишилося.
Отець Андрій висловлює обурення:
– От такий «русский мир» хочуть принести і нам в Одесу. І дуже прикро, що у 21-му столітті ми бачимо, як росія атакує… Вона атакує людей, місця, де живе мирне населення, руйнує храми. Все це для того, щоб ми боялися їх. Але я хочу сказати, що українці – незламний народ.
Отець Андрій також зауважив контраст між віросповіданням і діями ворога:
– Ми віруючий народ і ми сьогодні іноді не розуміємо, коли спостерігаємо, як та країна теж називає себе віруючою. Вони порушили вже стільки заповідей!.. Тож нам, українцям, треба сподіватися, вірити в Бога, мати надію на наших воїнів, вірити в них, і підтримувати, допомагати.
…Отець Андрій розповідає, що перше, що зробили віряни, коли прийшли до храму, це прибирання, перш за все, скла. Люди прибирали жахливі наслідки і молилися.
Дякувати Богові, усі залишились живі. Постраждав тільки сам храм…
