Півзахиснику Металіста 1925 Раміку Гаджиєву у понеділок було проведено операцію в Німеччині, повідомляє офіційний сайт харківського клубу.
Операція пройшла успішно, і тепер футболіста очікує непростий, але чітко спланований етап відновлення. Пресслужба Металіста 1925 зв’язалась із Раміком, щоб дізнатися про його самопочуття, настрій та перші кроки на шляху до повернення.
- Раміку, перш за все, як ти почуваєшся після операції? - Дякую, почуваюся нормально. Стан вже покращився - набряк зменшився і тепер такий самий, як і до операції, але лікарі кажуть, що це добре. Я вже трохи можу рухати ногою, і це потроху додає впевненості. Дуже приємно, що президент Металіста 1925 Богдан Бойко, спортивний директор Микола Шамардін супроводжували мене в Мюнхен, а керівник департаменту спортивної медицини клубу Іван Попов був присутній на операції й зараз також перебуває зі мною.
- Що сказали лікарі, наскільки все було складно? - Сказали, що нога може ще боліти, але сама операція пройшла добре. Наскільки вона була складною, важко сказати, я в цьому не дуже розбираюсь. Головне, що все вдалося, і тепер усе залежить від часу та реабілітації.
- Які у тебе умови для лікування? - Умови дуже хороші. Я ще в клініці, де мені робили операцію. Тут постійний нагляд, гарне харчування, допомагають фізіотерапевти. Уже почали з ними легку роботу - пробую ходити.
- Згадай момент травми. Що ти відчув у перші хвилини? - Я одразу зрозумів, що все серйозно. Було відчуття сильного хрусту в нозі й гострий біль. Я навіть не міг ворухнути ногою чи самостійно піднятись. Уже тоді зрозумів, що це щось важке… Хоча, наскільки саме, ще не знав.
- Наскільки морально складно прийняти цю паузу, особливо зважаючи на хороший старт сезону? - Морально важко буде пізніше. Перші дні вже якось прийняв усе, зрозумів, що треба йти вперед, інакше не можна. Але коли мине місяць, другий, третій, коли почну реально сумувати за полем - от тоді буде непросто. Та я налаштовуюсь лише на краще і вірю, що повернусь сильнішим.
- Хто підтримав тебе найбільше у ці дні? - Найперше - родина. Мама і тато одразу приїхали до мене, були поруч. Велика подяка клубу, керівництву, команді - всі підтримували, і це дуже допомогло. Також отримав безліч повідомлень від уболівальників. Я усе читаю. Щиро дякую кожному за слова підтримки, вони дуже важливі. Хочу сказати: усе буде добре, я повернусь ще сильнішим.
- Наскільки важливо відчувати, що клуб і команда поруч? - Це справді важливо, і я дуже ціную це. Але ще більше я хочу, щоб команда продовжувала рухатися вперед, перемагати, тримати рівень. А коли я повернусь, разом боротимемось за медалі й будемо серед лідерів.
- Що вже відомо про перші етапи відновлення? - Перший місяць - на милицях, на ногу поки ставати не можна. Потім поступово почну навантажувати, але все ще з опорою. Далі вже будемо дивитися по ходу відновлення. У нас у клубі є фахівці, які все правильно спланують та організують.
- Як налаштовуєш себе на реабілітацію? - Я налаштований максимально серйозно. У мене немає іншого вибору - потрібно прийняти ситуацію і зробити все, що в моїх силах, щоб якнайшвидше повернутися. Хочу повернутися не просто здоровим, а ще кращим, ніж був.
