Без чіткої законодавчої рамки Україна не зможе реалізувати навіть уже профінансовані проєкти. Чотири базові закони вже діють, але ключовий - рамковий закон про засади відновлення ще готується і саме він визначить, як Україна відбудується.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк під час зустрічі з представниками найбільших японських будівельних та логістичних компаній, організованій аналітичним центром We build Ukraine за ініціативи Надзвичайного та Повноважного посла Японії Масаші Накаґоме.
За її словами, в Україні протягом 2020-2022 років вдалося ухвалити закони, що нині вже формують рамки, в яких відбудова стає не просто фізичним відновленням об’єктів, а трансформацією територій - безпечних, сталих, енергоефективних.
"Ці закони стали основою для запуску таких проєктів, як єВідновлення, програми реконструкції, створення укриттів і багато іншого. Але цього недостатньо", - пояснила Шуляк.
Серед ключових законодавчих актів, яких наразі бракує для ефективної відбудови, Олена Шуляк виокремила законопроєкт "Про основні засади відновлення", який готується до реєстрації у Верховній Раді.
"Цей законопроєкт - базовий. Він визначає, що таке відновлення, які його принципи, підходи, пріоритети. Це буде рамковий документ, який дозволить вибудувати ефективну, прозору, єдину політику відбудови по всій країні", - зазначила вона.
Документ, за її словами, має врегулювати повноваження між центральною та місцевою владою, передбачити механізми участі громад, співпраці з міжнародними партнерами, формування прозорих рішень щодо пріоритезації проєктів і, головне, фінансування.
"Ми вже розуміємо колосальні цифри, яких Україні буде коштувати відновлення. Чи буде Україна мати можливість ефективно використати ці кошти, залежатиме від якості законодавчої бази", - поінформувала Олена Шуляк.
Так, згідно з останніми оцінками Світового банку (RDNA4), загальна потреба у відновленні України сягає 524 млрд доларів. Найбільші втрати - у житловому секторі (17%), транспорті (15%), промисловості та торгівлі (14%), сільському господарстві (12%), енергетиці (10%) та соціальній сфері.
Загальна площа пошкодженого чи знищеного житла перевищує 60 млн кв. м, постраждало понад 850 тисяч домогосподарств. Саме тому одним з найважливіших напрямів стало масштабування програми єВідновлення, яка вже охоплює як ремонти, так і компенсації за зруйноване житло.
"Ми створили законодавчі підвалини для старту програми єВідновлення - тепер потрібно закріпити комплексну рамку, яка б дала змогу запускати десятки тисяч нових квартир, зокрема соціального призначення", - сказала Шуляк.
Вона додала, що надважливим аспектом якісного відновлення є безпека та енергоефективність. Закони вже зобов’язують:
"Нам потрібно відбудовувати не те, що було, а те, що потрібно і краще, ніж було. Якісне законодавство - це не бюрократія, а інструмент створення нової України. І ми маємо ухвалювати його швидко, розумно і відповідально", - підсумувала Олена Шуляк.
Раніше Шуляк озвучила цифри, які відображають поточний стан житлової сфери в Україні. Внаслідок російського вторгнення зруйновано 60 млн кв. метрів житла, на його відновлення потрібно щонайменше 86 млрд доларів.
Крім того, Шуляк упевнена, що залучення українських виробників будівельних матеріалів до відновлення країни є одним із ключових завдань влади. Адже без вітчизняного виробництва неможливо досягти швидких результатів.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
