Чи міг когось здивувати підсумковий рахунок матчу між Україною та Францією? Навряд чи. Ми дивились цей матч із надією на краще, але в першу чергу хотілось побачити свідомий футбол від команди Реброва, а вже потім думати про те, чи можна тут зачепитись за якийсь результат. Саме гра команди на першому місці, бо набирати очки необхідно не тут (хоча було б надзвичайно приємно), а з Азербайджаном та Ісландією.
Поразка від французів не викликала особливих емоцій, вона лиш дала їжу для роздумів з приводу перспектив нашої головної команди у рамках цього відбору до Чемпіонату Світу 2026 року. Франції також є про що думати, але проблеми там зовсім іншого характеру. Матч проти України вони з самого початку розглядали як такий, який потрібно вигравати майже в обов'язковому порядку. Так і сталось, але що саме пишуть французькі журналісти про цей матч, на чому акцентують увагу та що відзначають? Про все це далі у нашому огляді преси.
Найвідоміше французьке видання L'Equipe вийшло із заголовком: "Ле Бльо добре розпочали сезон із перемоги над Україною". Вони одразу відзначають, що перший матч відбору надзвичайно важливий, адже задає тон подальшій кампанії. І матч не розчарував авторів статті. Збірну України вони називають мужньою, проте обмеженою.
"Перший тайм був висококласним і за його підсумками ми повинні були вести в рахунку з більшою перевагою. У другій половині перевага була менш очевидною, але і там вдалось забити свій гол і завершити справу спокійною перемогою. Після такого виступу можна спокійно повертатись додому", — пишуть у матеріалі.
"Дідьє Дешам одразу дав зрозуміти, що гратиме в атакувальний футбол, коли випустив одразу 4 гравців атакувальної лінії. Незважаючи на підтримку 45 тисяч вболівальників на стадіоні та відчайдушній грі, цього було недостатньо, щоб спинити Майкла Олісе. Далі атаки продовжились і йшли такими хвилями. Той факт, що Ілля Забарний та його партнери пропустили лише 1 гол у першій половині, повинен радувати українців, частково їм пощастило", — відзначають журналісти.
У висновку вони зазначили, що матч був спокійним, а гра французів — виваженою. Особливого опору від України не було відчутно. Цікаво, що там не написали жодного слова про те, як спочатку Довбик ледь не забив гол ударом головою, коли довелось виносити круглого зі стрічки. А також Ілля Забарний влучив у стійку після штрафного від Судакова. Нічогісінько про це.
Видання Maxifoot оформило свій матеріал у стилі виставлення оцінок усім дійовим особам матчу, а сама стаття вийшла із заголовком: "Успішне повернення, попри переляк". Цікаво, що тут зовсім по-іншому описують гру власної збірної і називають виступ неоднозначним.
Якщо для журналістів L'Equipe було достатньо хорошого першого тайму, щоб назвати виступ легким, успішним та спокійним, то тут наголошують на тому, наскільки різні тайми провела Франція. Далі у матеріали детально описують головні небезпечні моменти матчу і бодай тут згадується і про удар головою від Довбика і спроба від Забарного, після якої м'яч влучив у стійку. А згодом йде виставлення оцінок усім учасникам матчу (по 10-бальній шкалі). Почитаємо детальніше, що там написали про українців.
Анатолію Трубіну дали оцінку 5.5 та підписали, що воротар "Бенфіки" викладався на повну у цьому матчі, рятував свою команду в багатьох епізодах і взагалі не розчаровував. Далі був Юхим Конопля отримав дуже низькі 2.5 бали за те, що постійно програвав свої дуелі Барколя і не встигав за прямим опонентом.
Ілля Забарний (4.5 балів) — захисник "ПСЖ" просто старався підчищати за партнерами і тримати все під максимально можливим контролем. Втім контролювати все це було складно, особливо коли поруч Конопля, який постійно помиляється. Також він відповідальний за гол Мбаппе, коли по суті був обіграний один-в-один.
Микола Матвієнко отримав 5 балів від видання і з описом, що фактично він намагався робити те саме, що і Забарний, проте не має на своїй совісті пропущеного голу. Зате завдяки своїй швидкості та техніці періодично йому вдавалось стримувати тиск французів. Зінечено отримав 6.5 балів із припискою, що він не розчарував, адже часто зустрічав Дуе і грав проти нього успішно і навіть відзначився непоганими атакувальними діями.
Олександр Зубков всього лиш 3 бали отримав і він, за версією авторів матеріалу, саме розчарував. Практично не допомагав Коноплі стримувати Барколя, та й попереду особливо помітним він не був. Якщо він чимось і запам'ятався, то хіба що своєю незграбністю. Єгору Ярмолюку поставили 5 із підписом, що старався і робив усе можливе. Іван Калюжний із оцінкою 3 та згадкою про те, що він практично повністю програв усю боротьбу в центрі, багато фолив і провів катастрофічний для себе матч.
Георгій Судаков отримав 4.5. Хоч і непоганий в грі в пас, але малопомітний конкретно сьогодні. Олексія Гуцуляка тут оцінили в 4.5, хоча в описі прямо хвалять футболіста за його старання. Напевно, від Судакова у них просто були більші очікування, тому і вимог більше. Ну і Довбик, якого оцінили в 4 бали та відзначили, що він взагалі не мав великого впливу на гру своєї команди попереду і більшість єдиноборств програв.
"Після перемоги над Україною, Ле Бльо роблять перший крок до Чемпіонату Світу 2026 року", — це вже заголовок видання Le Fiagro. Цікаво відзначити, що тут автори також використовують формулювання про те, що Україна дуже відчайдушна збірна, але вкрай обмежена у своїх ресурсах.
На початку матеріалу тут відзначають, що те, як співали гімн українські вболівальники перед матчем, було зворушливо. Відчувалось, що для них це щось більше, ніж просто футбольний матч. "Впевнений перший тайм від Франції, яка спокійно проводила гру та систематично тиснула на ворота суперника. Тому логічно, що саме Ле Бльо вели в рахунку після першої половини. Українці були занадто налякані, щоб створити Меньяну хоч якісь проблеми. Голкіпер французів тимчасово був безробітним і міг податись на біржу праці".
Далі у матеріалі згадується про те, як в другому таймі Україна була близькою до того, щоб зрівняти рахунок (удари Довбика та Забарного): "Ці моменти були і дійсно, Україна ледь не забила. Відбулось це саме після того, як місцеві вболівальники, відчувши пасивність Франції у другому таймі, погнали свою команду вперед. Це виглядало скоріше як емоційний порив команди Реброва, а не спланований наступ".
Ось таким вийшов підсумок нашого класичного огляду зарубіжної футбольної преси. Трагедії із цього матчу ми точно не робитимемо. Клас є клас. Франція сильніша, це було зрозуміло ще напередодні, коли був шанс подивитись на заявки обох команд. Не тут Україна мала обов'язково набирати очки. А от у вівторок проти Азербайджану така вимога точно стоятиме.
