Loqal – новинний агрегатор Loqal
Спорт

"Сказка о золотой рыбке", - Дулуб рассказал, почему он покинул ЛНЗ

"Сказка о золотой рыбке", - Дулуб рассказал, почему он покинул ЛНЗ
UA-Футбол • 1665 переглядів • 1 хв читання

Колишній тренер ЛНЗ Олег Дулуб в ефірі Youteber-каналу ТаТоТаке розповів, чому після завершення сезону 2023/24 він залишив черкаський клуб.

– Як вирішувалося питання, чи будете ви працювати далі?

– Зараз для мене це зовсім незрозуміла ситуація. Незрозумілий сам процес прийняття цього рішення.

– Хронологія для мене дуже проста: завдання залишитися в УПЛ. Все.

– Завдання виконали з запасом. (ЛНЗ фінішував 7-м у сезоні 2023/24 – прим.).

– Потім адаптувати велику групу гравців до цієї команди. І десь, мабуть, у березні нам поставили завдання на наступний сезон – бути в трійці. Я кажу: "Добре. З цим – так". В березні перед грою з "Рухом" там, де був весь тренерський склад, нам озвучили таке завдання на цей сезон.

Потім було все спокійно. Ми зіграли останню гру з "Ворсклою", виграли. Нас запросили в офіс, де ми підписали папери, тому що нас по контракту за місяць попередять.

Сказали: "Можливо, ми будемо розглядати інші кандидатури, можливо, до вас повернемося. Але згідно контракту, ми підписуємо з вами угоду про розрив контракту".

– У вас був контракт до 1 липня, чемпіонат закінчився в кінці травня, ви підписали документи про розрив контракту і були в режимі очікування?

– В режимі очікування. Я був у Черкасах десь тиждень, вирішував свої питання та повернувся у Варшаву.

– Ви розумієте, чому ЛНЗ почав пошук нового тренера?

– У мене є така алегорія – казка про золоту рибку.

– Я з цієї казки тільки про розбите корито пам'ятаю.

– Стара що попросила? Бути бояринею, потім – стовповою дворянкою, потім ще щось.

– Так. Це абсолютно нормальний процес для клубу, який зростає, для власників, які витрачають гроші, які бажають мати результат за те, що витрачають гроші. ЛНЗ, на мій погляд, один з найстабільніших клубів зараз: зарплата, преміальні – все день у день.

– ОК, ви чекаєте, і потім, як я розумію, на зв'язок з вами виходить спортивний директор Євген Тарасенко, і якась вже інша розмова була?

– Так. Він каже: "Ми можемо повернутися до вашої кандидатури". Я кажу: "Добре. Найголовніший посил – що ми готові працювати. Ми домовимося по грошах. Якщо ви зробите нам зарплату менше – ми візьмемо бонусами. Завдання – в трійці? Нема питань – бонус".

– Ви погоджувалися на підписання нового контракту на старих умовах.

– Ні, у нас було на пролонгації, той контракт скінчився. Якби не було цього підпису, що ми розриваємо з вами контракт – нема питань, залишаємося, працюємо.

– І другий сезон – з підвищенням зарплатні?

– Так. Але, на мій погляд: клуб скасував контракт – все, домовляємося знову.

– Умови, які ви назвали для підписання вже нового контракту, були кращими, ніж у 2-й сезон?

– Звичайно, кращими. Я сказав, що ми домовимося. Основне – ми хочемо працювати, ми хочемо вирішувати це завдання, тому що мені було цікаво. 3-тє місце – це єврокубки. Для мене єврокубки завжди цікаві.

– Яка була реакція з боку Тарасенка?

– "Добре, ми поспілкуємося". Потім, десь через день-два-три, передзвонили, сказали: "Ми вирішили взяти іншого тренера". – "Нема питань".

– Я чув, що в цій розмові від вас була наступна фраза: "Я вважаю, і це європейська практика, що тренер не може отримувати менше, ніж найбільш дороговартісний гравець клубу".

– Я досі так вважаю. Тому що ти не можеш керувати гравцями з різним рівнем зарплат, маючи зарплату, нижчу ніж у найменш оплачуваного.

– Але ви так відпрацювали майже сезон, я правильно розумію?

– Ми відпрацювали весь сезон. Ми домовилися ось тут (показує пальцям "посередині" – прим.), тому що мені був цікавий цей проєкт. Хоча коли я їхав в ЛНЗ, я навіть не знав, що таке Черкаси. А потім у мене все помінялося за 2 дні. Я прийшов: набережна, Дніпро – те ж саме, що і там, де я народився.

– Вам не здається, що ця фраза трішечки була фатальною?

– Може, трішечки і фатальна. Як піднести цю фразу? Перше, що я сказав: "Найголовніше – ми домовимося. Ми хочемо працювати – зробіть нам пропозицію. Ми сядемо та будемо це все обдумувати. Десь плюс на мінус – щоб ми розуміли, за що ми працюємо".

1665