Відомий у минулому український гравець Олексій Антонов розповів, чому він зважився на переїзд у російську "Кубань" у 20024 році.

‒ Що завадило у 2004 році підписати дорослий контракт із "Дніпром"?

‒ Мені виповнилось 17. Я був ще підлітком і не до кінця розумів усі нюанси. Агенти, пропозиції – це більше вирішували інші. Не підписати контракт з "Дніпром" та відправитись у "Кубань" – рішення, на яке я мало впливав. Звісно, мріяв грати у "Дніпрі". Особливо, коли головний тренер і його штаб ставилися до мене з повагою. Для хлопця з Павлограда кращого варіанту й бути не могло.

‒ Яка в цьому рішенні роль вашого батька?

‒ Він і мій агент хотіли іншого варіанту. Якби рішення ухвалював сам, трохи пізніше воно могло би бути зовсім іншим. Але назад повернутися неможливо – все сталося так, як сталося.

‒ Чи маєте образу через це на батька?

‒ Абсолютно ні. Я не звик жити минулим. Я рухаюся вперед, працюю над собою, не звинувачую нікого. Варіант із "Кубанню" був вигідніший фінансово – і це стало вирішальним для агента.

‒ Хто тоді значився вашим агентом? Батько?

‒ Ні, інша людина. Наскільки розумію, комісійні за перехід у "Кубань" пропонували більші, ніж гроші за підписання контракту з "Дніпром". Відповідно, просували саме цей варіант.

‒ Що запам’яталося з періоду в "Кубані"?

‒ Я знаходився там приблизно два з половиною роки. Сказати, що це футбольний період – важко. Травми заважали: серйозні пошкодження меніска і не тільки. Важкий етап.

‒ За статистикою, ви майже не грали.

‒ Так і є. В основному лікувався, реабілітувався – про футбол там говорити складно.

‒ Хоч щось позитивне можете згадати?

‒ Чесно – ні. У той час мав величезне бажання постійно грати, але не виходило.