Чемпіонат України тільки набирає обертів, але суддівські теми цього чемпіонату вже щосили заполонили інформаційний простір. Багато говорять не про гру, а про те, чому арбітр не призначив пенальті, чому зараховують голи з положення "поза грою" і де логіка таких рішень. Зазвичай скандали розгораються наприкінці чемпіонату, а тут уже зі старту маємо кілька резонансних ситуацій. Чому так відбувається? З таким запитанням UA-Футбол звернувся до суддівського експерта, екс-арбітра ФІФА Мирослава Ступара.
- Давайте почнемо з 5-го туру і поки що найскандальнішого матчу "Металіст 1925" - "Шахтар". Важко зрозуміти логіку арбітра Дереввнського, який зарахував гол у ворота "Шахтаря" з явного положення "поза грою". Тим паче, коли арбітр VAR Романов і асистент VAR кажуть, що гравець харків'ян заважає і відволікає воротаря і потрібно фіксувати "поза грою". Чим керувався Дереввнський, проігнорувавши настійне прохання колег скасувати гол?
- Мабуть, зіграв принцип: "у кого є свисток – той і правий" (сміється). Але потрібно було враховувати, що на VAR сиділи більш досвідчені колеги, ніж сам арбітр. Це перше. Друге – людський фактор, який сильно вплинув на Деревінського. Мовляв, я арбітр ФІФА і більше за вас знаю. Однак ми не почули від арбітра, що послужило аргументом в ухваленні такого дивного рішення. Чим він керувався? Адже було видно, що гравець "Металіста 1925" перебував на траєкторії м'яча, відволікаючи увагу воротаря. І потрібно було приєднатися до рішення арбітра й асистента VAR і не зараховувати гол. На жаль, Деревінський ухвалив неправильне рішення, і воно не відповідає Правилу гри. Дивно і незрозуміло!
- У першому таймі Деревінський поставив непереконливий пенальті у ворота харків'ян. Існує думка, що він у перерві усвідомив, або хтось підказав йому про спірне рішення вказати на "позначку", і після перерви суддя вирішив зрівняти шанси...
- Цей фактор не можна виключати. Може, сталася з кимось розмова, і прийшло розуміння про помилку. У другому таймі трапилася нагода виправити помилку, чим він і скористався, зарахувавши гол із явного положення "поза грою". Але це не є виправданням, цим він тільки погіршив свою позицію і за таке напевно понесе покарання. Не дарма він опинився під прицілом Комітету етики та чесної гри, де уважно все вивчать.
- Але досвідчений арбітр на VAR Романов підтвердив і підтримав рішення Деревінського поставити пенальті у ворота харків'ян. Які можуть бути сумніви?
- Якщо чесно, то такі пенальті краще не призначати. Ще й картинка не дає чіткого уявлення. Це критика на адресу телебачення. За такі помилки арбітр має нести не формальне покарання, а конкретне й відчутне.
- Навряд чи Деревінського буде покарано. Комітет арбітрів навпаки за помилки заохочує призначенням, тому арбітри знають: хай як би вони не помилялися – судитимуть далі.
- У них навіть не прописано, за які помилки має слідувати покарання. Ми ніде не чули про це, і Комітет арбітрів мовчить теж. Арбітри повинні розуміти і нести відповідальність, що за свої похибки потрібно відповідати. Це педагогічний метод. Так не може бути, що помилився і суди далі. Таким "вихованням" ніколи не підвищиш кваліфікацію арбітрів.
- Ще одна гучна гра в 5-му турі – "Оболонь" - "Динамо", де арбітр Шурман укотре показав свою низьку кваліфікацію, коли зірвав вихід двох "оболонців" один на один із воротарем.
- Це момент для арбітра-початківця і сумно бачити, що Шурман не вміє користуватися принципом переваги. Адже він не новачок на полі, і вважається "досвідченим" арбітром. Але це все придумано, ніякий він не досвідчений. Будь-який кваліфікований суддя після порушення "прочитає": "а що далі"? А далі тільки потрібно вичекати паузу і передбачити перебіг подій, а не зривати вихід один на один. Шурман вчинив як арбітр-початківець, і шкода, що він носить емблему ФІФА. Такі помилки властиві для "зелених" арбітрів, які роблять тільки перші кроки в суддівстві.
- Можна тільки погодитися з тим, що Шурман – слабкий арбітр. Наводимо приклад, де Шурман у двох однакових моментах трактує порушення по-різному. Матч 2-го туру "Карпати" - "Шахтар" (відео 1): він арбітр VAR. Поштовх у спину Коноплі, після чого львів'яни забивають гол. Шурман каже арбітру в полі: "Руки на спині бачу, поштовх не бачу". Матч 5-го туру: "Оболонь" - "Динамо" (відео 2). Гравець штовхає в спину "динамівця" Михавка у штрафному киян. І тут Шурман бачить і руки на спині, і поштовх, фіксуючи порушення. Як це пояснити?
Відео - УПЛ ТБ pic.twitter.com/ocZY2haWzm
- Тут можна більше говорити не про знання правил або їх розуміння, а про подвійні стандарти, якими користується Шурман у матчах. Якщо арбітр допускає такі подвійні стандарти, йому дякують за роботу і більше не залучають до суддівства. Але в нас це не реально і він судить далі.
Відео - УПЛ ТБ pic.twitter.com/q4O261H0HB
- На жаль, Ріццолі захищає таких низькокваліфікованих арбітрів. Він визнав, що поштовху в спину Коноплі не було. Але після шокуючого коментаря італійського "фахівця", де воротар б'є кулаком у голову нападника (матч “Полісся” - "Карпати"), коли замість пенальті Ріццолі каже, що це допустимий контакт тілами, важко сприймати його коментарі.
- У Ріццолі немає однієї лінії коментарів. В одних епізодах він говорить правильно і справедливо, щодо інших – вибірково і не об'єктивно. Або хтось каже йому як коментувати, або він розуміє, що їх потрібно прикрити. Як приклад – "Карпати" - "Шахтар", де очевидний поштовх у спину Коноплі трактується Ріццолі правильним рішенням арбітра не помічати такі порушення. Якщо впав, то дайте йому попередження за симуляцію. Тут простежується явне і навмисне вигороджування арбітра VAR Шурмана, він каже: "Бачу руки на спині, але поштовх не бачу". Тоді не фіксуй поштовх Михавка в спину, і дай можливість забити гравцеві "Оболоні", і тоді буде однакове трактування двох однакових епізодів. А трактування Ріццолі щодо деяких моментів просто викликають посмішки про незначний контакт, легку затримку тощо. А його коментар щодо гри "Полісся" - "Карпати" назавжди увійде в класику українського футболу, де удар кулаком по голові вважається незначним фізичним контактом.
Відео - УПЛ ТБ pic.twitter.com/oo9vmT7vqz
Керівники футболу повинні подивитися й осмислити за що ми йому платимо чималі гроші, напевно, за такі необ'єктивні коментарі? Багато разів говорив і звертався до керівників футболу: створіть експертно-суддівську комісію не з одного Ріццолі, а нехай там буде п'ять Ріццолі, де приймається все колегіально. Не одна людина вирішує і виносить свій вердикт щодо дій арбітра, а вислуховується кожна думка. Тільки тоді можна повірити в правильність і об'єктивність коментарів. Звертаюся до Комітету арбітрів: дайте відповідь: чому ви не хочете створити експертно-суддівську комісію, яка є в багатьох футбольних країнах?
- Так само хотілося б згадати матч 1-го туру "Карпати" - "Полісся", де арбітр Панчишин не поставив пенальті у ворота житомирян за затримку нападника Краснопіра. Ну і, звісно ж, укотре – коментар від Ріццолі...
- Що сказав Ріццолі: "Нападник у єдиноборстві за м'яч надто легко падає, щоб заробити пенальті, і робить легке пірнання. Тому це не привід призначати пенальті". Знову сміховинно читати його перли. Нападника, який обробив м'яч і хотів пробити по воротах, очевидно, тримають руками. Але саме затримка з боку захисника не дозволила йому цього зробити (завдати удару). Що ще потрібно, щоб призначити 11-метровий удар? Ріццолі затримку трактує по-іншому. А якщо він пірнає, то дайте йому жовту картку за пірнання й обман арбітра. Питання: Ріццолі – це імідж нашого всього українського суддівства? Чому ми ніколи не чуємо голосу Катерини Монзуль? Невже її робота полягає в тому, щоб тихо сидіти і мовчати. За принципом "мовчання – це золото"?
- Тільки початок чемпіонату, але вже багато суддівських скандалів. І зарплату підняли арбітрам, і ніхто не несе покарання за свої помилки, тим самим створивши для них тепличні умови, але якість арбітражу стає нижчою і нижчою. У чому причина? Як виправити ситуацію?
- Можна констатувати, що запровадження VAR у чемпіонаті допомагає арбітрам виходити зі скрутних положень і ухвалювати правильні рішення. А ось без VAR існують великі проблеми. У цьому переконалися в останньому кубковому матчі "Полісся" - "Рух", де Резніков не побачив гру рукою захисника і не поставив пенальті. Арбітр не побачив, важка ситуація, а був би VAR, то прийшла б і допомога. VAR – це суфлер для арбітра, як у театрі для актора. За останні три роки відбулося сильне омолодження арбітрів в УПЛ, але поліпшення поки що не видно. Може потрібен час. Рівень наших арбітрів не відповідає рівню нашого футболу, який також невисокий.
Причини? Їх багато. Одна з них, що арбітри перед початком сезону, особливо після зимової паузи, не мають ігрової практики на зборах. Команди їздять і готуються до чемпіонату через контрольні ігри, а от арбітри сидять удома. Те, що вони збираються на два дні і здають тести з фізпідготовки та теорії, після роз'їжджаються – це не є підготовка. І то ми знаємо, що 12 арбітрів влітку не здали тести з фізпідготовки. А якщо раніше і їздили на збори за часів Коліни і Лучі, то судили за весь час тільки по одному тайму протягом цих 9-10 днів. Це не є добре. Арбітр перед початком чемпіонату має відсудити 3-4 гри, тоді він увійде в гарний тонус і буде готовий. Повторюсь: одна з головних причин низького рівня арбітрів – те, що за свої помилки вони не несуть жодного покарання, з'являється почуття вседозволеності й безгрішності. Вони розуміють, як би я не помилявся, мені нічого не буде. Немає аналізу своїх дій, не працюють над виправленням своїх помилок, які потім знову повторюються, коли виходиш на поле. І це велика проблема.
