Директор зі стратегічного розвитку та комунікацій "Шахтаря" Юрій Свиридов відповів на питання про реакцію донецького клубу на ситуацію з голом Луїса Адріано в матчі групового етапу ЛЧ-2012/13 проти "Нордшелланд" (5:2), забитим з порушенням принципів феєр-плей.
– Якою була реакція "Шахтаря"?
– Так як ви порекомендували (перед цим одна з ведучих подкасту запропонувала "нахабний" стиль поведінки у подібній ситуації: "суддя ж зарахував – значить, гол зараховується", "переможців не судять" і т.д. – прим. Tribuna.com). "Ми перемогли, що ви хочете? Це футбол, це сталося".
На жаль, це не спрацювало. Потрібно було починати, не втрачаючи часу, не створюючи цей вакуум, коли нас почали просто руйнувати. Наш імідж, все, що до цього було – а ми в 2009-му виграли Кубок УЄФА, була "Донбас Арена", були вже гучні перемоги. І тут такий удар по репутації.
Зараз як комунікаційник я розумію, що була дуже велика помилка, коли ми на пресконференції одразу після матчу не вибачилися. Тиск був просто шалений наступного дня, і далі вже ми почали вибачатися.
І вже ми втратили ці золоті години, коли могло б бути не так. Всі вже це використали. Я вже не пам'ятаю, що було на пресконференції, але він почав говорити, як Аня (ведуча подкасту – прим.): "переможців не судять", "фак офф" і т.д., вибачте.
Потрібно ще знати було профайл тренера. Він ніколи б не погодився на щось таке. Мірча Луческу – це людина, яка буде битися до останнього, намагатися виграти вже програний матч. Це людина, яка ментально – переможець постійно.
І що почалося потім? Це була дуже велика проблема для нас. Пам'ятаю, це був перший кейс, коли ми працювали з міжнародною компанією. Тоді консультантами нашого титульного спонсора була компанія по міжнародних комунікаціях Freud Communication.
Вони почали нам радити, як виходити з цієї ситуації, що писати і так далі. Потім уже вибачалися і Містер Луческу, і Адріано, і остаточно вибачався ще й президент клубу. Це був такий стейтмент на міжнародну аудиторію, що це було неприйнятно, ми провели бесіду з гравцями і т.д.
Це було в понеділок наступного тижня, а у вівторок розглядали справу в дисциплінарному комітеті УЄФА. Йому дали один матч дискваліфікації, що нас влаштовувало, і якісь там ще роботи.
Але була можливість виправити ще красивіше. Комунікація починається тоді, особливо кризова, коли ви вже створили кризу. Не доводьте до кризи. Якщо ви щось зробили – зробіть ще щось, щоб комунікаційно не заходити вже в цю тему.
Повертаємося в 26-ту хвилину матчу. Вони розводять м’яч, і ми могли дати їм забити одразу у відповідь – такі випадки були в історії футболу. Потім топ-10 нарізали журналісти, нам показали на наступні дні.
Якби ми це зробили – ми б вийшли героями. З будь-якої піар-кризи потрібно виходити сильнішими, ніж ви в нього увійшли. Ми могли б використати цю історію та бути героями.
Але у нас грав у півзахисті молодий гравець – Тарас Степаненко. Я потім його запитував: "Що трапилося?" Йому ніхто нічого не сказав. Тренер, капітан команди, досвідчені гравці мали прийняти швидке рішення, сказати: "ОК, хлопці, сталося те, що сталося, треба дати їм забити".
Але такого ніколи не було в історії Ліги чемпіонів, і ніхто не зібрався та не прийняв це рішення. І коли гравець пішов на Тараса, той подивився направо-наліво – ніхто нічого не каже – і він відібрав м’яч. Пішла наступна хвиля хейту від уболівальників, бо в них була надія, що ми зараз пропустимо цей гол.
