Ромаріньо – син легендарного бразильського футболіста, володаря Золотого мʼяча – Ромаріо. У 2025-му році Ромаріньо перейшов до футбольного клубу ЮКСА, де виступає багато інших гравців з Бразилії. У ексклюзивному інтервʼю UA-Football футболіст розповів про свою адаптацію у клубі.
– Як проходить твоя адаптація в Україні? Чи звик ти до українського чемпіонату?
– Адаптація пройшла добре. Я приїхав наприкінці минулого сезону і спочатку відчував певні труднощі, але зараз почуваюся дуже добре та адаптованим.
– Чим відрізняється український футбол від футболу в інших країнах, де ти грав?
– Український футбол — це про силу та велику кількість бігової роботи. Тож, як гравцеві, який має якість, але ніколи не робив акцент на інтенсивності, мені довелося адаптуватися і покращити свою фізичну підготовку, щоб виділятися тут.
– Які команди у Першій лізі України є найсильнішими, на твою думку?
– Як ти оцінюєш гру ФК ЮКСА у минулому та поточному сезоні?
– Я приїхав, коли команда вже була в плей-оф. Як я вже згадував у першій відповіді, мені було важко адаптуватися. Крім того, уся команда грала не надто добре. Тому я не вважаю кінець минулого сезону позитивним. Але цього сезону, з новими партнерами по команді, я почуваюся набагато краще у повсякденному житті. Я сприймаю команду як сім’ю, і впевнений, що ми досягнемо хороших результатів у Першій лізі.
– У вашому клубі багато бразильських футболістів. Кого ти вважаєш найталановитішим?
– Я вважаю, що всі гравці тут дуже талановиті. Кожен має свої якості, свої особливості, але всі вони — хороші футболісти.
– Яка атмосфера панує у команді? Які в тебе стосунки з іншими гравцями?
– Мої стосунки з гравцями дуже хороші, як я вже згадував. Я відчуваю, що ми — одна сім’я. Звісно, іноді на тренуваннях, через високу інтенсивність і конкурентність футболу, можуть виникати суперечки. Але все це — для покращення та на благо команди. Ми дуже наполегливо тренуємося, але якщо щось і трапляється під час тренування, наприклад, сварка, то після його завершення все знову добре, і атмосфера в колективі чудова.
– Чи відчуваєш ти себе зіркою у клубі? Що твій батько думає про ФК ЮКСА?
– Я більше не почуваюся зіркою, я почуваюся важливою частиною команди. Я знаю, що мене знають у всьому світі, головним чином через ім’я мого батька, але також і завдяки клубам, у яких я грав. Але я вже не бачу себе зіркою — у цьому клубі всі рівні, і ми саме так ставимося один до одного.
– Які цілі стоять перед твоїй клубом на поточний сезон?
– Звичайно, мета клубу — вийти до Прем'єр-ліги. Ми розуміємо всі труднощі, важкі матчі, і те, що маємо покращити деякі внутрішні аспекти. Але ми також повинні забивати голи і показувати в матчах те, над чим працюємо на тренуваннях. Тож досягти мети ми зможемо лише тоді, коли будемо вигравати. І це залежить від гравців на полі — як на тренуваннях, так і в іграх. Ось і все.
