Коли три роки тому російський диктатор Владімір Путін відвідав саміт головної політичної та безпекової організації Євразії, глава Кремля виглядав ізольованим. Лідер Китаю Сі Цзіньпін тоді висловив занепокоєння з приводу вторгнення Путіна в Україну, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді прямо заявив, що “зараз час не час війни”, а на полі бою війська РФ зазнавали невдач. Зараз для Путіна багато чого змінилося — як і змінилася загальна ситуація у світі, пише NYT.
Ніде це не було так очевидно останніми днями, як у китайському Тяньцзіні, де в понеділок, 1 вересня, лідери країн Шанхайської організації співробітництва (ШОС) — євразійського безпекового об'єднання, зустрілися з главами інших держав.
Путін скористався цією нагодою, щоб публічно звинуватити Захід у війні РФ проти України. Він радісно потиснув руку Моді та посміхався, коли вони обидва приєдналися до Сі. Лідери Ірану, Непалу, Таджикистану, Туреччини та В'єтнаму привітно вітали Путіна на закритих зустрічах.
“Складалося враження, що війна в певному сенсі була прийнята. Це як повернення до звичного життя, ніби війни й не було”, — каже професорка глобальної комунікації в Університеті штату Джорджія, яка вивчає Китай і Росію, Марія Репнікова.
Міністерство закордонних справ України назвало “промовистим” той факт, що в комюніке саміту групи не згадується “найбільша з часів Другої світової загарбницька війна в Європі”, попри те, що в заяві згадується низка інших воєн, терористичних атак і подій у світі.
Над самітом “нависла тінь” Трампа, який допоміг покласти край ізоляції Путіна, як вітаючи його на американській землі вперше за десятиліття, так і вступаючи в конфлікт з лідерами Бразилії, Індії та Південної Африки, підштовхуючи їх до зближення з РФ.
Відносини Трампа з Моді погіршилися, оскільки Індія чинила опір тиску з боку Вашингтона, який хотів приписати американському лідеру заслугу в припиненні ескалації між Нью-Делі та Пакистаном. Згодом Трамп запровадив мита проти Індії за купівлю російської нафти.
Після “теплої зустрічі” з Путіним Моді, здавалося, натякав, що в Індії є інші варіанти.
З початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія дбає про дипломатичні відносини з країнами “поза Заходом”, особливо з Китаєм, Індією і Туреччиною, які є критично важливими для економіки РФ.
“Росія не тільки пережила три з половиною роки важкої війни та все ще стоїть на ногах, продовжуючи рухатися вперед, але й продемонструвала досить вмілу дипломатію. Росія побудувала мережу відносин, які мають значення для російської економіки, легітимізують систему Путіна і роблять вплив війни на РФ меншим, ніж він міг би бути”, — каже Майкл Кіммедж з Інституту Кеннана, який спеціалізується на питаннях Євразії.
Проте теплий прийом Путіна на саміті не вийшов за певні межі. Відносини між багатьма європейськими країнами та Москвою залишаються “замороженими”, що стримує партнерів Росії, які покладаються на торгівлю з Європою. Більшість з них не визнають територіальні претензії РФ та не підтримують її війну відкрито.
Але деструктивні торговельні війни й мінлива зовнішня політика Трампа створили можливість для Путіна і Сі, які представляють себе як більш стабільних потенційних партнерів. Зокрема, Путін роками попереджає про хаос, спровокований США.
“Китайська теза, до якої охоче приєднуються росіяни, полягає в тому, що США є джерелом безладу. Зараз це не просто мем чи теза. Це правда”, — додав Кіммедж.
Після зустрічі в Тяньцзіні Китай відзначатиме 80-ту річницю капітуляції Японії під час Другої світової війни. Путін залишиться на ці урочистості, які включатимуть військовий парад, подібний до того, що відбувся в Москві в травні — Сі Цзіньпін був присутній на урочистостях в російській столиці.
Водночас, у деяких країнах, які Москва давно вважала частиною своєї сфери впливу, російський вплив зазнав ерозії.
У понеділок Кремль зіштовхнувся з запитаннями про те, коли Путін зустрінеться з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, який також був присутній у Тяньцзіні, на тлі напружених відносин між Москвою і Баку.
Алієв і прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян минулого місяця відвідали Трампа у Вашингтоні, підписавши мирну угоду — Білий дім “відібрав” у Кремля роль традиційного посередника між двома країнами. Путін зустрівся з Пашиняном у Тяньцзіні в неділю, 31 серпня.
Міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров представив саміт у Тяньцзіні як відповідь на те, що він назвав намаганнями Заходу зберегти домінування за допомогою мит і головної ролі долара США в міжнародній торгівлі. Зараз, за його словами, стало ясно, що конкуренти Заходу “не тільки стали сильнішими, але й у багатьох аспектах вже випередили історичний колективний Захід”.
Саміт ШОС у китайському Тяньцзіні, став у багатьох аспектах унікальним. І річ не в тому, що на 25-ту зустріч глав держав і урядів приїхала рекордна кількість учасників, і навіть не в тому, що значна частина з них залишиться на парад у Китаї. Для основних гостей — Путіна та Моді, а також для самого Сі цей саміт розпочався дещо раніше його формального відкриття. Путін, зокрема, пройшовся червоною доріжкою в Анкориджі й отримав від Трампа індульгенцію на вихід “у світ”, продовжуючи вбивати українців.
Про рішення саміту, те, чи призведуть вони до практичних результатів та чи здатна ШОС справді змінити глобальні правила, розмірковував Сергій Корсунський у статті “Саміт ШОС: як Пекін збирає союз автократів проти Вашингтона”.
