Загальновідомо, що для російської влади люди як мухи. Але все частіше вона порушує справи про корупцію проти російських регіональних та військових посадовців, що є правовими маневрами, які насторожують еліту. А в деяких випадках можуть бути спрямовані на придушення громадського гніву щодо провалів на полі бою. Урядовців у трьох із п'яти російських регіонів, що межують з Україною, прокуратура за останні місяці заарештувала та звинуватила у розкраданні коштів, які Москва виділила на укріплення кордону. Справи були порушені після успішних українських транскордонних атак, пише видання The New York Times.

Минулого року росія також розпочала чистку високопосадовців серед вищих генералів та керівників міністерств оборони через справи про корупцію. Приблизно в той же час президент путін перевів свого давнього керівника оборони сергія шойгу на більш туманну посаду керівника ради національної безпеки росії.

Журналісти зазначають, що путін не визнає помилок на полі бою та публічно не звинувачує вірних помічників у промахах. Критика військових у росії заборонена законом. Тож антикорупційні справи стали зручним варіантом, що дозволяє москві заспокоювати громадськість, не визнаючи провалу центрального апарату.

«Уряд відмовився пов’язувати ці розслідування з чимось, що можна назвати державною зрадою чи зрадою, — сказав Девід Саконі, політолог з Університету Джорджа Вашингтона, який вивчає корупцію у росії. — Що дозволило громадськості пов’язати це у власній свідомості. москва не може звинувачувати чиновників у невдачах воєнного часу, оскільки це змусить лідерів «визнати, що кампанія пройшла не за планом, чого вони дуже не хочуть робити, оскільки це впливає на моральний дух та рекрутинг».

Корупція — це звичайний аспект життя в росії. Але справи про корупцію також давно є методом для російських еліт зводити рахунки, утверджувати свій вплив та надсилати меседжі певним верствам суспільства. Навіть коли деякі чиновники стикаються зі звинуваченнями в корупції, ті, хто ближчий до путіна або має кращі зв’язки, зазвичай залишаються неушкодженими. У міру того, як війна трансформує російське суспільство, кількість таких випадків зростає.

Олександра Прокопенко, наукова співробітниця Центру Карнегі росія-Євразія, сказала, що хвиля справ показала, як фсб, служба внутрішньої безпеки росії, та прокуратура розширюють свій вплив на тлі посилення репресій у воєнний час.

«Репресії, які почалися зі звичайних людей та активістів опозиції, поширилися на правлячий клас, і там починаються чистки», — сказала Прокопенко.

Часом москва також усувала чиновників з їхніх посад, щоб сигналізувати про відповідальність під час війни. Після окупації Україною частини Курської області керівника прикордонної служби регіону було призначено до Сибіру для нагляду за кількома сільськими муніципальними районами. Керівника ВМС росії було тихо звільнено після того, як Україна знищіла значну частину Чорноморського флоту росії.

«Це дуже ефективна категорія, яка забезпечує вигляд юридичної норми, — сказав Саконі. - Вона не змушує вас торкатися інших основних питань: як ці люди отримали свої посади, як структурована держава або як приймалися ці рішення».

Раніше «ФАКТИ» писали про те, як кремль використовує Татарстан у війні проти України.