ПСЖ – "Інтер": анонс фіналу Ліги чемпіонів
Головний матч року інтригує кількома фактами
У суботу, 31 травня, в Мюнхені, на стадіоні "Альянц-Арена", пройде фінал Ліги чемпіонів. Головний трофей європейського футболу розіграють італійський Інтер та французький Парі Сен-Жермен.
Наш сайт буде вести текстову трансляцію онлайн, починаючи з 21:45.
"Чемпіон" вирішив поглянути на гру з погляду очевидних та не дуже інтриг.
З цією інтригою все просто: гравці ПСЖ не підіймали над своїми головами найпрестижніший єврокубковий трофей ніколи. Цей клуб, що для європейського футболу просто безглуздість, навіть молодший за Кубок чемпіонів: Парі Сен-Жермен заснований лише в 1970 році.
Парижани чекають перемоги дуже довго – і справа не в 55 роках, а в останніх, приблизно, десяти. Після приходу в клуб шейхів, витрати команди стали абсолютно безлімітними: на Парк де Пренс заїжджали такі легенди, як Ібрагімович, Мессі, Неймар, Мбаппе, не кажучи про "кордебалет" рівня Тьяго Сілви, Рамоса, Кавані, ді Марії.
ПСЖ став домінувати на внутрішній арені, але "вухаті" трофеї поки не брав. Максимум Парижа у Лізі чемпіонів – фінал 2020 року, коли програли Баварії.
У клубному музеї Інтера стоять три "вухатих" трофеї – щоправда, два з них виграні навіть до появи ПСЖ.
Велика захисна машина Еленіо Еррери (легендарний італійський тренер) виграла трофеї в 1964-1965 роках, а в 1967-му програла у фіналі Селтіку. Останній тріумф у найпрестижнішому клубному турнірі Європи датовано 2010-м. Тоді команда під керівництвом Жозе Моурінью перемогла у фіналі Баварію.
Зазначу, ще й у поточний фінал "нерадзуррі" пройшли "крізь" перемогу над Баварією – що, можливо, мотивує значну частину "Альянц-Арени" вболівати за ПСЖ.
З іншого боку, Павар та Зоммер раніше грали за Баварію, що може мотивувати мюнхенців підтримувати колишніх улюбленців.
Для обох тренерів цей фінал у Лізі чемпіонів стане другим у кар'єрі – і, попри їхню блискучу кар'єру гравців, і в житті теж. Енріке трохи не дотягнув до фіналу Ліги чемпіонів 2006 року, закінчивши з футболом на два роки раніше. Індзагі, хоч і оформлював у матчі ЛЧ покер, далі чвертьфіналу з Лаціо не забирався...
Енріке за крок не просто від другої перемоги, а від другого требла. Іспанець виграв свою першу Лігу чемпіонів з Барселоною у 2015-му – тоді Мессі, Неймар та Суарес випалювали все живе та не залишали суперникам шансів. Цікаво, що робота над новим проєктом для Енріке почалася з прощання з Мессі та Неймаром – 2023-го він прийшов, а латиноамериканці пішли.
Індзагі виводив Інтер у фінал два роки тому, але програв Манчестер Сіті.
З фіналу 2023 року в Інтера залишився багато хто. Мхітарян, де Врей, Чалханоглу і тоді були не юнаками, а зараз вони остаточно перекваліфікувалися на ветеранів. Звичайно, Інтер не стоїть на місці, і за ці два роки він підписав... станом на зараз 37-річного Ачербі, 36-річного Зоммера і 36-річного Арнаутовича.
Інтер – головна команда ветеранів у чемпіонатах великої п'ятірки. Жодна з інших 96 учасників топліг не має настільки вікового складу. Дикість, насправді: адже в топ-дивізіонах завжди є свої Фулгеми/Кальярі, які свідомо збирають ветеранів і не вилітають завдяки їхньому досвіду, але Інтер перевершив навіть їх. "Нерадзуррі" і комплектуються так, щоб мати два склади: навряд чи хтось навіть думав про Арнаутовича як про гравця основи в момент підписання, але він потрібен, щоб вийти на заміну.
Інтер має фактично два склади – одна з причин, чому міланці дісталися фіналу, всупереч жахливому жеребові. Баварія та Барселона були явними претендентами на перемогу у турнірі, і навіть у групі довелося зіграти, наприклад, із Баєром. З іншого боку, на фініші сезону Індзагі програв чемпіонат та Кубок Італії, тож питання є про сили навіть на один конкретний матч.
А поки що просто зафіксуємо можливість вікового рекорду. Спойлер: це малоймовірно. Потрібно, щоб, наприклад, Арнаутович та Дарміан вийшли в основі замість Мартінеса та Біссека, що можливо хіба що внаслідок травм.
Дуже високо вже задерта планка: у 2007-му році трофей взяв Мілан, який завдяки Мальдіні, Індзагі (не Сімоне), Несті мав середній вік понад 31 рік!
Величезний, навіть непропорційний внесок в успіх із Барсою зробив нідерландець Дюмфріс. Із семи голів у двох матчах п'ять (!) відбулися завдяки голам чи гольовим передачам Дензела. Немає сумнівів, що Інтер і у фіналі використовуватиме його фланг (правий) більш активно – хоча б тому, що зліва дай боже впоратися з Хакімі. Інтер, як команда, за яку Хакімі грав, найкраще знає можливості Ашрафа.
Але тут є один аспект. Нуну Мендеш, який має протистояти Дюмфрісу на фланзі – топовий вундеркінд. Він ще у 20 років був куплений у Спортінга за 38 мільйонів – і це той випадок, коли ПСЖ не переплатив. Найяскравіший лівий захисник теж класно проводить плейоф ЛЧ, проти Астон Вілли набрав три очки за системою "гол плюс пас" – і від його дуелі з Дюмфрісом багато в чому залежатиме хід усього протистояння.
Хоча з попереднього фіналу ПСЖ минуло лише п'ять років, у команді з того часу залишилися лише Маркіньос та глибоко запасний захисник Кімпембе.
В Інтера, звичайно, з фіналу 2023 року залишився багато хто, нецікаво перераховувати всіх... але цікаво, що одна людина була у переможному складі зразка 2010! 16 років тому Марко Арнаутович був підписаний Інтером як суперталант із Твенте. З цього не вийшло абсолютно нічого: мало того, що в команді були неперевершені Это'о, Міліто та Пандев, так ще й Балотеллі показав величезну перспективу. Марко не зіграв жодної хвилини не те що у фіналі, а навіть у всьому розіграші ЛЧ – і поїхав у світове турне. Вердер, Сток Сіті, Вест Гем, Шанхай, Болонья – він провів цікаву кар'єру.
2023-го Інтер вирішив повернути Арнаутовича. Як явного резервіста, людину, яка змінює основних форвардів – але, при цьому, як людину, яка грає більше, ніж 15 років. Минулого сезону австрієць мав 26 виходів на заміну, цього – поки що 19. Голи? Торік він забив переможний м'яч у ворота Атлетіко, врятував нічиї з Бенфікою, Дженоа та Вероною. У цьому – забив важливі голи Удінезе, Монці, Фіорентіні... а ось у ЛЧ у нього поки що один гол, у ворота Црвени Звезди.
Найімовірніше, цього разу Марко отримає свій шанс. Чи скористається він ним?