Сон / © Pexels
Вірусний пост в Instagram сколихнув мережу незвичним, але простим лайфхаком для покращення сну — спати з однією ногою відкритою до повітря. Здається дивним, але виявилось, що за цією популярною звичкою стоїть серйозна наука.
Дослідження 2023 року, опубліковане в журналі Physiological Anthropology, підтвердило: така позиція дійсно допомагає покращити якість сну. Причина — у терморегуляції. Коли температура тіла знижується, мозок отримує сигнал до вироблення мелатоніну — гормону, що сприяє засинанню та регулює біологічний ритм.
Підошви ніг — одна з ключових зон теплообміну. Саме тому часткове охолодження ніг (наприклад, виставлена з-під ковдри нога) сприяє швидшому зниженню температури тіла, що пришвидшує засинання.
Коментатори під постом ділилися власним досвідом: для когось це — усталена звичка з дитинства, для інших — новий ефективний метод. Проте деякі користувачі з гумором відзначили, що така поза може бути тригером нічних страхів або незручностей: хтось боїться монстрів під ліжком, інші ж — укусів комарів або поведінки котів.
Наука ж стоїть на боці біохакерів. Інше дослідження, проведене японськими вченими, показало, що прийом гарячої ванни перед сном сприяє кращому сну за схожим принципом — завдяки подальшому швидкому охолодженню тіла.
Китайські вчені рекомендують навіть 24-хвилинну ванну для ніг при температурі 42°C перед сном для досягнення аналогічного ефекту. А корейське дослідження показало, що навіть теплі шкарпетки можуть допомогти знизити температуру тіла завдяки стабілізації кровообігу.
Висновок простий: хочете спати краще — не ігноруйте свої ноги. Незалежно від того, чи ви фанат теплих шкарпеток, гарячої ванни чи просто висунутої з-під ковдри стопи — наука підтверджує, що правильна терморегуляція є ключем до якісного сну.
Нагадаємо, раніше ми писали, що міжнародна команда дослідників, очолювана науковцями зі Стенфордського університету, встановила, що старіння людського організму не є рівномірним процесом.
За даними, зібраними у ході масштабного молекулярного аналізу, існують два вікові періоди, коли тіло зазнає особливо стрімких змін — у середньому віці 44 та 60 років.
