Президент Росії Володимир Путін / © Getty Images

Ідея президента Росії Володимира Путіна ухвалити закон, який нібито унеможливить нове вторгнення до України, не є переконливою. Річ у тім, що Москва вже двічі порушувала свої міжнародні зобов’язання щодо ненападу, а сам Путін неодноразово демонстрував, що може змінювати російське законодавство залежно від власних політичних інтересів.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Спецпредставник президента США на Близькому Сході Стів Віткофф 17 серпня заявив, що на саміті в Алясці Путін погодився «законодавчо закріпити» гарантії того, що Росія не здійснюватиме агресію проти інших українських територій чи країн Європи. Йдеться, ймовірно, або про ухвалення нового закону, або про внесення змін до Конституції РФ.

Проте, як зауважили аналітики, практика свідчить, що Путін неодноразово змінював Конституцію у власних інтересах. Найяскравіший приклад — маніпуляції Кремля під час голосування 2020 року за поправки, які дозволили диктатору балотуватися на новий президентський термін 2024 року та потенційно залишатися при владі до 2036-го.

Два вторгнення до України також означали порушення Будапештського меморандуму 1994 року, в якому Росія брала зобов’язання поважати український суверенітет і територіальну цілісність. Крім того, Москва ігнорувала й інші домовленості, зокрема Мінські угоди.

«Тому обіцянка Путіна закріпити у російському законодавстві чи Конституції положення про відмову від майбутньої агресії не є ані надійною, ані реальною поступкою, і немає жодних підстав вважати, що він дотримуватиметься такого закону після укладення мирної угоди«, — йдеться у звіті ISW.

Щодо безпекових гарантій для України ситуація залишається невизначеною. Кремль може намагатися повернути свої пропозиції квітня 2022 року, які фактично нівелювали будь-які гарантії.

За інформацією видання Axios, 16 серпня, знайомі зі змістом переговорів президента США Дональда Трампа із президентом України Володимиром Зеленським та європейськими лідерами після зустрічі з Путіним на Алясці, повідомили: російський лідер висловив готовність обговорювати гарантії безпеки для Києва та навіть назвав Китай можливим гарантом.

Віткофф 17 серпня уточнив, що Трамп і Путін домовилися: США та Європа можуть «фактично запропонувати формулювання, подібне до статті 5 НАТО» як гарантію захисту України від повторної агресії Росії.

В Інституті звернули увагу, що згадка Китаю у цьому контексті перегукується з російською ініціативою мирного врегулювання у Стамбулі навесні 2022 року. Тоді серед гарантів безпеки для України Росія пропонувала КНР, низку західних країн і саму себе. Водночас умови передбачали, що допомога Києву можлива лише за одностайної згоди всіх гарантів.

Аналітики наголошують: Пекін є стратегічним союзником Москви, який активно підтримує її у війні та допомагає військово-промисловому комплексу, а отже не може виступати нейтральним гарантом. Та й сама присутність Росії серед гарантів робила б такі зобов’язання фікцією.

«Параметри безпекових гарантій для України, які нібито готовий прийняти Путін, залишаються незрозумілими. Будь-яке майбутнє мирне врегулювання, що включатиме умови, подібні до вимог Росії у квітні 2022 року про одностайність гарантів, фактично дозволить КНР (або Росії, якщо вона буде серед них) накласти вето на будь-яке рішення про допомогу Україні в разі нового вторгнення», — зазначили в ISW.

Нагадаємо, напередодні Віткофф заявив, що Трамп і Путін на Алясці домовилися про надійні гарантії безпеки для України. Спецпредставник президента США назвав їх «революційними».

Того ж дня Зеленський заявив, що досі немає чітких подробиць, як працюватимуть гарантії безпеки від Європи та США для стримування Росії від повторної агресії. Глава держави наголосив, що безпекові гарантії мають працювати, як п’ята стаття НАТО. Він також вважає вступ України до ЄС частиною цих гарантій.