Фронтмен гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук, військовослужбовець бригади «Азов» і вокаліст гурту Lady Aphina Михайло Опекан та гурт «Дно» об’єдналися, щоб створити спільну пісню «Привіт, я вдома» — чуттєву композицію про дім, спогади, полон і віру в повернення.
«Тисячі наших хлопців і дівчат — військових і цивільних — знаходяться в умовах страшного російського полону і наше завдання всіх їх визволити і зробити так, щоб вони повернулися додому.
Недавно, абсолютно випадково, спілкуючись зі своїми друзями-музикантами я почув дуже красиву пісню. Хлопець, який її написав все життя займався музикою, але коли почалася війна — пішов на фронт захищати Україну. Він, в тому числі, захищав наше небо над Києвом. А недавно став одним з воїнів легендарного «Азову». Цю пісню ми вирішили заспівати разом і присвятити її поверненню всіх наших полонених додому», — сказав Святослав Вакарчук.
Композиція, написана Михайлом Опеканом ще у 2012 році в стінах студентського гуртожитку, отримала нове життя в умовах війни. Сьогодні вона звучить як сповідь кожного, хто втратив дім, змушений шукати прихисток або бореться на передовій, тримаючись за спогади про рідне місце.
«Під час трагічних подій та у складних ситуаціях згадка дому викликає сум і тугу, водночас даючи надію на повернення та силу для боротьби. Дім сьогодні — це велика розкіш та найрідніше місце на землі. Бути вдома — це не просто буденність, тепер це позиція та велика цінність», — йдеться в описі до пісні.
Автори присвятили трек усім, кого торкнулася ця жорстока війна.
«Присвячується всім, хто вже повернувся та ще повернеться з полону. Кожному, хто шукає та знаходить прихисток у нових регіонах нашої країни. Кожному, хто, віддаючи всю силу в боях, думає про дім. Кожному, хто далеко за межами дому, та щиро плекає надію на повернення», — зауважили музиканти.
Режисером відео до композиції став Максим Сухін, а продюсерами — Данило Сікачинський (креативний продюсер Kontrabass promo) та Юрій Базака, SEO лейблу.
Трек «Привіт, я вдома» вже доступний на всіх популярних музичних платформах.
На сцені Atlas Weekend цього вечора звучало не лише нове — «Океан Ельзи» подарували слухачам майже дві години живої музики, наповненої знайомими ритмами, спогадами й відчуттям єдності.
Публіка співала разом із Вакарчуком в унісон — так, ніби кожна пісня була особистою історією кожного присутнього. У повітрі вібрувала музика, а разом з нею — віра, що навіть у найтемніші часи у нас завжди є спільний голос, який веде додому.
Сніжана БОЖОК, фото Олексій САМСОНОВ «Вечірній Київ»
