В Україні трудові відносини між працівником та роботодавцем регулюються відповідним законодавством. Під час війни сигнали повітряної тривоги стали частиною щоденного життя мільйонів українців. Зокрема, часто повітряна тривога може застати на роботі. У Мін'юсті розповіли, чи має право працівник в цей час залишати робоче місце та чи буде це вважатися прогулом.

У відомстві пояснили, що відповідно до законодавства про охорону праці, жоден роботодавець не має права вимагати від працівника продовжувати роботу в умовах, що створюють загрозу для життя чи здоров’я.

«Працівник має право припинити роботу й пройти в укриття», – йдеться у повідомленні.

У Мін'юсті підкреслили, що чинне законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин для відсутності на роботі, їх оцінка має ґрунтуватися на істотності обставин — тобто на тому, що такі обставини об'єктивно перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником.

«Відсутність працівника на робочому місці під час повітряної тривоги вважається поважною причиною, якщо вона збігається з періодом дії повітряної тривоги, а також включає час, необхідний для переміщення до укриття та повернення з нього. За можливості працівник має повідомити керівника про причину своєї відсутності. Така відсутність є обґрунтованою, якщо на підприємстві відсутнє обладнане укриття, у якому працівник може безпечно продовжувати виконання трудових обов’язків», – йдеться у повідомленні.

У випадку, якщо працівник не може виконувати свою роботу в укритті, цей період вважається простоєм не з вини працівника.

«В такому випадку за ним зберігається середній заробіток. Якщо ж працівник має можливість працювати дистанційно навіть під час повітряної тривоги — зарплата нараховується як за звичайний робочий час», – пояснили у відомстві.

У Мінюсті наголосили, що роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи в умовах, що становлять небезпеку для його життя чи здоров’я.

«Вимога залишатися на робочому місці під час повітряної тривоги без можливості перейти в укриття є незаконною», – йдеться у повідомленні.

Так, до посадових осіб роботодавця може бути застосовано адміністративну (за статтею 41 КУпАП – порушення законодавства про охорону праці) та навіть кримінальну відповідальність (за статтею 271 ККУ — порушення вимог законодавства про охорону праці), якщо роботодавець не вживав заходів щодо забезпечення безпеки працівників, зокрема заходів реагування у випадку повітряної тривоги, та це призвело до завдання шкоди життю та здоров’ю працівників чи інших осіб.

Нагадаємо, як діяти роботодавцю, якщо працівник змінив місце проживання під час війни.