Потьомкінські сходи з’явилися в Одесі як амбітний проєкт початку XIX століття, коли місто було «вікном імперії» у Чорне море й мало вразити кожного, хто прибуває морем.
Ідею спуску з Приморського бульвару до порту обговорювали ще 1825 року, але будівництво почалося лише через дванадцять років. Міжнародна команда архітекторів — італієць Франц Боффо, петербуржець Авраам Мельников і француз Карл Потьє — створила 200-метрову конструкцію з ефектом оптичної ілюзії: зверху видно лише тераси, знизу — тільки сходинки.
Фінансував роботи генерал-губернатор Михайло Воронцов, і, за легендою, це був подарунок його дружині Єлизаветі. Первісно сходи звели з піщаника, привезеного з Трієста, але за століття він зруйнувався, і в 1930-х його замінили рожевим гранітом із Південного Бугу, втративши вісім сходинок через розширення порту. За свій вік вони встигли побувати Бульварними, Гігантськими, Миколаївськими, Рішельєвськими та Приморськими, доки в радянські часи не стали Потьомкінськими — і ця назва закріпилася у світовій культурі.
Свою нинішню назву Потьомкінські сходи отримали у 1955 році — на честь 30-річчя легендарного радянського фільму Сергія Ейзенштейна «Броненосець “Потьомкін”». Саме завдяки цій стрічці світ побачив драматичну, але вигадану сцену кривавої розправи царських військ над одеситами на цих сходах, якої в реальності ніколи не було.
Попри художній вимисел, фільм став шедевром світового монтажу та символом революційної боротьби, а радянська влада закріпила цю асоціацію офіційним перейменуванням, пам’ятною табличкою та навіть пам’ятником.
Так архітектурна споруда, створена колись як монумент імперської величі, перетворилася на інструмент радянської пропаганди: фільм 1925 року, знятий на замовлення влади до 20-річчя революції, мав оспівати повстання матросів як символ боротьби проти царського режиму.
І хоча ані сам Потьомкін, ані сюжет кінострічки не мають безпосереднього стосунку до Одеси, у 2023-му від ідеї перейменування відмовилися, визнавши потужну впізнаваність цієї назви у світі.
Ім’я Потьомкіна сходи отримали від людини, яка, попри всю свою роль в історії, жодного стосунку до їхнього будівництва не мала. Григорій Потьомкін — один із найвпливовіших діячів доби Катерини II: генерал-фельдмаршал, дипломат, політик та фактичний керівник південних земель імперії.
Саме він ініціював ліквідацію Запорізької Січі у 1775 році, приєднав Крим, заснував і розбудував ключові чорноморські міста — Херсон, Севастополь, також Катеринослав (нині Дніпро) — та організовував заселення нових територій.
Потрапивши до близького кола Катерини після палацового перевороту, він став її фаворитом і радником, а стосунки між ними досі оповиті легендами — від романтичного зв’язку до таємного шлюбу.
Саме його ім’я найбільше асоціюється з проєктом «Новоросії» — колонізованих південних земель, серед яких постала й Одеса. Саме цю асоціацію радянська влада використала, коли у 1955 році закріпила назву Потьомкінських сходів, підмінивши імперський символ революційним міфом.
Питання про перейменування Потьомкінських сходів порушували й у 2023 році. Аргументували це тим, що ані Потьомкін, ані фільм не мають прямого стосунку до Одеси. Тоді вирішили залишити стару назву через її впізнаваність у світі. Але в умовах нової хвилі деколонізації тема може стати знову актуальною.
