Мобілізація в Україні / © ТСН.ua

Верховна Рада України 3 вересня ухвалила у першому читанні законопроєкт №13335, який дозволяє працевлаштовувати на критично важливі підприємства та бронювати чоловіків, які не мають військово-облікового документа, не перебувають на обліку, не уточнили дані або ж узагалі перебувають у розшуку ТЦК та СП. Втім, це лише тимчасово.

Про це повідомляє «Судово-юридична газета».

Ініціаторами законопроєкту виступили голова Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич, члени цього комітету Роман Костенко, Олександр Федієнко та інші.

Законопроєкт №13335 пропонує доповнити статтю 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» новою частиною. Згідно з нею, бронюванню підлягатимуть військовозобов’язані працівники критично важливих підприємств, установ та організацій:

у яких немає військово-облікового документа або ж він оформлений неналежним чином,

які не перебувають на військовому обліку,

які не уточнили персональні дані,

які перебувають у розшуку ТЦК.

Тривалість бронювання не має перевищувати 45 календарних днів від моменту укладання трудової угоди з таким працівником. Бронювання надається не більше ніж один раз на один календарний рік.

Відповідно, автори документа пропонують встановити у Законі «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що задля оперативного залучення нових працівників та усунення браку робочої сили, критично важливі підприємства, установи та організації у сфері ОПК мають право укладати трудовий договір з працівником:

у якого немає або оформлений неналежним чином військово-обліковий документ,

який не стоїть на обліку у ТЦК, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Передбачається, що такий трудовий договір укладатиметься на час проходження випробувального терміну під час прийняття на роботу. Це не вважатиметься порушенням законодавства про мобілізацію з боку посадовців підприємств, установ та організацій.

Крім того, у період воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця, якщо військовозобов’язаний протягом випробувального терміну не привів свої військово-облікові документи у відповідність до вимог закону.

Автори законопроєкту також вказали, що під час проведення заходів з бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливі підприємства стикаються з тим, що їхні працівники отримують повістки на етапі звірки даних, а також у період між днем ухвалення рішення про критичну важливість підприємства та ухваленням відповідного рішення про бронювання працівників.

Раніше проти цього законопроєкту виступило Міноборони України. Там назвали «неприпустимим» надання переваг працівникам критично важливих підприємств перед військовозобов’язаними, які підлягають бронюванню на підставі ч. 1 статті 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До слова, у середині серпня український уряд дозволив бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств на територіях можливих бойових дій або активних бойових дій.

Цзіньпін / © Associated Press

Банани / © Associated Press

Jerry Heil / © Пресслужба Jerry Heil

Як зробити так, щоб сорочка не сповзала доверху / © Pixabay