Департамент соціальної та ветеранської політики КМДА, який від кінця минулого року активно згадується в контексті пильної уваги з боку правоохоронців, продовжує “лихоманити”. Нещодавно аудитори столичної мерії завершили “часткову” перевірку його діяльності за 2022-2023 роки, під час якої було встановлено факти фінансових порушень на загальну суму 12,2 млн гривень (із яких 5,5 млн – зайві витрати) та інших недоліків у роботі чиновників. Так, “ревізори” з’ясували, що посадовці вказаного департаменту спільно з підпорядкованими їм районними центрами соціального обслуговування переплачували кошти за протезно-ортопедичні вироби, необгрунтовано “роздавали” ортопедичне взуття, “колекціонували” необхідні громадянам технічні засоби для реабілітації на складах, розподіляли такі “витратники” і обладнання у “ручному режимі”, не виконували плани фінансування на забезпечення громадян засобами особистої гігієни, маніпулювали з кількісно-якісними показниками у звітності щодо реалізації програми “Турбота. Назустріч киянам” тощо. У результаті аудитори надали 20 рекомендацій, із яких станом на сьогодні 15 зауважень були повністю враховані.
Як стало відомо КВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міськдержадміністрації (КМДА) оприлюднив результати планового аудиту діяльності Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА
Відповідний звіт №070-2-1-04/10 датований 17 квітня 2025 року, але на сайті аудиторського департаменту його традиційно було опубліковано зі значною “затримкою” – після того, коли стало відомо відомо, які рекомендації “ревізорів” були враховані керівництвом Департаменту соціальної та ветеранської політики, а на які чиновники “заплющили очі”.
Згідно зі звітом, аудитори перевіряли, наскільки ефективно керівництво вказаного департаменту виконувало міську цільову програму «Турбота. Назустріч киянам» на 2022-2024 роки – в частині реалізації заходів з підвищення ефективності функціонування системи соціальної допомоги. Даний аудит охопив період 2022-2023 років і тривав протягом 2024 року.
Усього в рамках перевірки “ревізори” проаналізували використання Департаментом соціальної та ветеранської політики бюджетних коштів на суму 222,8 млн гривень. В результаті аудитори встановили факти фінансових порушень з боку посадовців цього структурного підрозділу столичної мерії на загальну суму близько 12,2 млн гривень, з яких 5,5 млн – це зайві (непомірні) витрати, 6,1 млн – операції з ризиком втрат, 0,6 млн – неефективні витрати. При цьому, було встановлено низку інших проблемних моментів у роботі чиновників, на які “ревізори” звернули увагу.
Під час своєї перевірки аудитори, зокрема, встановили факти необґрунтованих і формальних підходів з боку чиновників вказаного департаменту до планування необхідної кількісної та вартісної потреби у технічних засобів реабілітації (ТЗР – це різні “розхідники” та обладнання для людей із вадами здоров’я, у т.ч. протезно-ортопедичні вироби, спеціальні засоби для самообслуговування та догляду, засоби для пересування тощо).
Так, серед іншого, чиновники не надали “ревізорам” документального підтвердження обґрунтованості планування потреби у забезпеченні населення ТЗР, зведених аналітичних даних щодо потреб у таких засобах, звітності та іншої оперативної інформації про стан забезпечення осіб цими засобами на відповідні роки, аналізу відомостей щодо осіб, які перебувають на обліку для забезпечення ТЗР, тощо. На переконання аудиторів, це може свідчити про відсутність ефективної системи збору, обробки та аналізу даних щодо потреби в ТЗР, їх розподілу та використання.
Крім того, “ревізори” зазначили, що процедури планування потреб ТЗР, їх видача, зберігання та інші процеси не регламентовані внутрішніми розпорядчими документами Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА. Крім того, цей структурний підрозділ не має чітко визначеного порядку, за яким особи забезпечуються засобами реабілітації.
Також під час перевірки стало відомо, що протягом 2022–2023 років чиновники здійснювали видатки за напрямками забезпечення ТЗР на підставі розрахункової кількісної та вартісної потреби у ТЗР без визначення актуальних потреб. Йдеться про те, що такі засоби закуповувалися фактично “навмання”, без якихось чітких і аргументованих розрахунків. Водночас, як зазначають аудитори, обґрунтування результативних показників, включених Департаментом соціальної та ветеранської політики КМДА до Програми «Турбота. Назустріч киянам», до аудиту також не були надані.
“Слід зауважити, що без обґрунтованих результативних показників неможливо встановити конкретні цілі, до яких слід прагнути, а також оцінити, наскільки ефективно використовуються бюджетні кошти, призначені на реалізацію програми, що свідчить про формальний підхід до виконання процесу”, – зазначено у звіті аудиторів.
Крім того, при здійсненні планування закупівель окремих видів ТЗР чиновники не враховували наявність залишків таких засобів. Наприклад, Департамент соціальної та ветеранської політики протягом 2022-2023 років закупив 123 крісла і 162 ходунки на загальну суму 2,2 млн гривень, тоді як на складах на той час нараховувалося 105 крісел та 199 ходунків на загальну суму 1,6 млн гривень, закуплених за бюджетні кошти раніше.
За інформацією аудиторів, така проблема має системний характер. Так, станом на 1 січня 2022 року на обліку у вказаному департаменті нараховувалося 1271 одиниці різних ТЗР, які були придбані з 2012 по 2019 роки. Разом з тим, 576 одиниць таких засобів на суму 1,5 млн гривень взагалі не використовувалися. У Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту впевнені, що це призводить до морального зносу та застарівання ТЗР. Разом з тим, як зазначають аудитори, під час підготовки їхнього звіту цей недолік було повністю усунено – вказані засоби “роздали” особам, які їх потребували.
При цьому, під час аудиту “ревізори” з’ясували, що Департамент соціальної та ветеранської політики КМДА при складанні та поданні звітів про виконання програми “Турбота. Назустріч киянам” подавав недостовірні дані по закупівлі окремих ТЗР – як у бік завищення, так і заниження показників. Наприклад, у 2022 році чиновниками фактично було придбано 95 засобів для забезпечення складного протезування за середньою ціною 114 тис. гривень за одиницю, тоді як у звіті по програмs було зазначено 490 одиниць із середньою вартістю 28,2 тис. грн. Як наслідок – розбіжність у кількості (395 одиниць) і значна різниця в ціні (85,8 тис. гривень або в 4 рази).
Крім того, у 2022 році було придбано 4 791 пару ортопедичного взуття за середньою ціною 3 тис. гривень за одиницю, а у 2023 році – 4 727 пар за середньою ціною 3,6 тис. гривень. Разом з тим, за даними аудиторів, результативний показник у звіті по програмі визначався не кількістю пар ортопедичного взуття, а кількістю осіб, які були забезпечені таким взуттям. При цьому розбіжність у кількості осіб “ревізори” визначити не змогли через те, що акти відображають кількість взуття, а не осіб, і різниця у вартості складає 4 тис. гривень.
Також аудитори зафіксували факти недотримання підприємствами-виробниками граничних цін на протезно-ортопедичні вироби, що призвели до зайвих витрат коштів міського бюджету. Зокрема, ТОВ «Всеукраїнський центр реабілітації та протезування «Здоров’я» отримало “зайві” 0,6 млн гривень, а ПФ «Теллус» – 1,9 млн гривень. Крім того, через те, що окремі особи отримували по чотири–шість пар ортопедичного взуття за рік без довідки з місця роботи, служби або навчання (надання такого документального підтвердження передбачене внутрішніми порядками Департаменту соціальної та ветеранської політики), з бюджету Києва було витрачено “зайві” 3 млн гривень.
Серед іншого, аудиторам стало відомо, що у 2022 році половина районних Територіальних центрів соціального обслуговування не виконали плани фінансування видатків на забезпечення засобами особистої гігієни осіб, які їх потребують. Йдеться про центри Дарницького, Дніпровського, Святошинського, Шевченківського та Оболонського районів. При цьому, саме в останньому було зафіксовано найбільший рівень невиконання – 59%.
Так, протягом 2022 року найбільше забезпечення такими засобами спостерігалося у контексті підгузків для дорослих (35,71 %) та підгузків дитячих (11,66 %), а найменше – у забезпеченні пелюшками (1,20 %) та урологічними прокладками (2,64 %). Разом з тим, аудиторам стало відомо, що у 2023 році ситуація значно покращилась – план фінансування був повністю виконаний сімома Територіальними центрами, а у решти частка невиконання плану не перевищувала 0,8 %.
Крім того, за результатами вибіркового аналізу цін на засоби особистої гігієни (памперси, пелюшки, прокладки), які закуповували районні Територіальні центри, було встановлено факти неефективного використання коштів бюджету Києва у сумі 558 тис. гривень. Більша частина цих коштів – 553, 9 тис. – “припала” на постачання товарів фізичною особою-підприємцем Іларіоном Виноградовим За інформацією “ревізорів”, це сталося внаслідок неналежного моніторингу ринку та контролю за цінами поставок товарів. При цьому, в рамках перевірки було встановлено, що районні Центри фактично в “ручному режимі” приймають рішення щодо черговості видачі таких засобів людям, які цього потребують – ніяких реєстрів та “прозорих порядків видачі” у них не було затверджено.
“Враховуючи результати проведеного дослідження вбачається необхідним здійснення Департаментом соціальної та ветеранської політики КМДА низки заходів, спрямованих на налагоджування системи внутрішнього контролю, запровадження ефективних моделей управління бюджетними коштами, що дозволить забезпечити обґрунтованість обсягу потреби в бюджетних коштах, правомірність та ефективність витрат на забезпечення ТЗР, впровадження виважених та продуктивних управлінських рішень для досягнення стратегічної мети тощо”, – резюмують в Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА.
Усього за результатами аудиту Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА було надано 20 рекомендацій щодо усунення порушень та їхнього недопущення в майбутньому із терміном виконання до 27 червня 2025 року. Станом на сьогодні 15 таких зауважень були повністю враховані чиновниками, а решта 5 – враховані частково. Зокрема, серед останніх зазначено рекомендації щодо впровадження інформаційних систем, що використовуються для обліку та звітності щодо забезпечення громадян ТЗР, щодо затвердження регламенту придбання, обліку та звітності по забезпеченню осіб такими засобами тощо.
Програма “Турбота. Назустріч киянам” була затверджена рішенням Київради №2726/2767 від 7 жовтня 2021 року і була розрахована на період 2022-2024 років. Тоді на Хрещатику, 36 вирішили, що за три роки Департамент соціальної політики КМДА (саме так тоді називався цей департамент) спільно з іншими підпорядкованими мерії структурами витратить на реалізацію цієї програми 11,3 млрд гривень.
Більшість цих коштів (47% або 5,36 млрд гривень) за три роки планували направити на компенсаційні виплати за пільгове перевезення окремих категорій громадян у громадському транспорті. Ще 1 млрд гривень було вирішено направити на щомісячну адресну допомогу дітям-сиротам та окремим категоріям людей з інвалідністю. Решту 4,98 млрд гривень столична влада планувала витратити переважно на адресну матеріальну допомогу мешканцям столиці, цільові компенсаційні виплати на оплату житлово-комунальних послуг, часткову компенсацію витрат на здобуття освіти, оздоровлення дітей та забезпечення їх гарячим харчуванням у дитсадках, забезпечення людей з інвалідністю та людей похилого віку протезами та ін.
Читайте: Киевсовет утвердил программу “Забота. Навстречу киевлянам” на 2022-2024 годы
Надалі міська влада 10 разів вносила зміни до вказаної програми, зокрема – збільшивши обсяги її фінансування до 12,7 млрд гривень. При цьому, у грудні 2024-го Київрада в рамках останніх змін до програми зменшила її кошторис до 2,8 млрд гривень, таким чином привівши заплановані в ній витрати до реальних показників. До того, у липні 2024 року, столична міськрада рішенням №1651/9617 затвердила нову таку програму, яка розрахована на 2025-2027 роки із загальним обсягом фінансування в розмірі 13,1 млрд гривень, який вже у поточному році було збільшено до 16,2 млрд.
Читайте: «Турбота»: столична міськрада подовжила дію програми допомоги нужденним киянам
Як працює Департамент соцполітики
Як неодноразово повідомляла КВ, діяльність Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА неодноразово викликала питання у громадськості, депутатів міськради і правоохоронних органів.
Так, ще в 2016 році журналісти “Слідство.Інфо” повідомляли, що тодішній його очільник Юрій Крикунов (очолював його з лютого 2015 року по травень 2019 року) впливає на формування списку підприємств, які отримують податкові пільги на працевлаштування людей з обмеженими фізичними можливостями.
А ось у 2019 році Служба безпеки України (СБУ) та Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрили як мінімум два кримінальних провадження за фактами можливих “бюджетних розпилів”, організованих чиновниками цього відомства. Тоді правоохоронці попередньо встановили, що одна з екс-працівниць вказаного департаменту регулярно отримувала 10-відсоткові “відкати” з кожного контракту прямо в машині свого чоловіка і там же передавала кошти своєму прямому керівнику. Крім того, правоохоронці підрахували, що співпраця Департаменту соціполітики КМДА з трьома приватними компаніями у 2017-2019 роках призвела до втрати бюджетом Києва близько 6 млн гривень (за іншими даними – 13,5 млн гривень).
Читайте: “Откаты” и “золотые подгузники”: правоохранители выявили ряд злоупотреблений в Департаменте соцполитики КГГА
А в грудні 2024 року стало відомо, що СБУ повідомила про підозру нинішньому очільнику Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА Руслану Світлому (на колажі) – за те, що той, ймовірно, отримав “фейкову” інвалідність. Слідство попередньо встановило, що у 2022 році цей чиновник подав до однієї із районних МСЕК Києва підроблені медичні довідки про діагноз, який насправді не відповідає дійсності. Також він надав фейкові виписки із медичної карти, які нібито посвідчували його перебування на стаціонарному лікуванні. Як наслідок – II група інвалідності не лише гарантувала йому “бронь” від військової служби, але й дозволяла отримувати відповідні виплати від держави. Так, цьому посадовцю було нараховано майже 300 тис. гривень такої пенсії.
Після цього, у березні 2025-го, СБУ “накрила” багаторічну та багатомільйонну схему “бюджетних розпилів” у цьому підрозділі мерії. Так, за даними слідства, його чиновники могли розтратити 57,7 млн гривень на надання різних послуг, у т.ч. допомоги громадянам з невиліковними захворюваннями. Алгоритм був звичним: одна з компаній отримувала ці фінансові ресурси, а потім, вочевидь, “виводила” через ФОПи, у т.ч. за надання “неіснуючих” послуг. Надалі фігуранти цієї справи купували собі дорогі автівки та нерухомість. Про підозри у цьому слідстві вже повідомлено чотирьом особам, серед яких – двоє заступників директора Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА. Можливого організатора цієї “афери” – заступника керівника однієї зі столичних психіатричних лікарень – правоохоронцям довелося “ловити” на кордоні: він збирався покинути країну, і також за допомогою, ймовірно, “фейкової” довідки про інвалідність.
Читайте: “Невиліковна корупція”: СБУ розслідує “розпили” у КМДА при наданні соціальних послуг хворим киянам
Зазначимо, Руслан Світлий очолює Департамент соціальної та ветеранської політики КМДА (до 2024 року – Департамент соціальної політики) з 24 вересня 2019 року. Діяльність цієї структури вже не перший рік контролює заступниця голови КМДА Марина Хонда.
Читайте: Марина Хонда задекларувала стрімке зростання доходів та заощаджень
