Тимчасові споруди, або ж МАФи, десятиліттями залишаються темою дискусій у Києві. Для одних це — спосіб вести бізнес, для інших — символ хаотичної забудови і міського безладу. Нині столиця поступово змінює правила гри: демонтаж старих конструкцій, онлайн-аукціони, впорядкування територій і мільйони гривень додаткових надходжень до бюджету.
Про те, як саме проходить ця трансформація, скільки ще МАФів зникне з вулиць, хто і за що платить, чому бізнес не завжди втрачає, а іноді виграє — і як кияни можуть впливати на ці процеси — у спільному проєкті «Київ FM» та «Вечірнього Києва» поговорили з директором Департаменту територіального контролю КМДА Михайлом Буділовим.
8000 ТИМЧАСОВИХ СПОРУД ЗНИКНУТЬ ЗІ СТОЛИЦІ ДО КІНЦЯ 2026 РОКУ
— Давайте одразу до конкретики — за вашими словами, до кінця 2026 року у Києві мають демонтувати близько 8 тисяч тимчасових споруд. Йдеться про ті, що не мають документів або встановлені з порушеннями?
— Йдеться про всі тимчасові споруди, які з’явилися в місті ще за старими правилами. У 2007–2010 роках, коли ще діяли районні ради, дозволи на розміщення таких об’єктів видавалися на місцях. Так в кожному районі з’являлося по тисячі-дві МАФів.
Їх встановлювали в місцях із великим пішохідним трафіком — біля метро, зупинок громадського транспорту, на тротуарах, у парках, скверах та на зелених зонах. Тобто там, де це створювало найбільше незручностей для мешканців.
Минулого року ми провели масштабне громадське обговорення, до якого долучилися підприємці та жителі столиці. У його підсумку, 13 червня 2024 року Київрада підтримала нашу спільну з міським головою ініціативу — рішення про впорядкування розміщення тимчасових споруд у місті.
Ця реформа передбачає, що впродовж двох років у всіх районах будуть проводитися роботи з демонтажу тимчасових конструкцій. На їхньому місці з’являться нові зелені зони, сквери, невеликі парки, оновлені громадські простори. І мешканці — зокрема в Печерському та Оболонському районах — уже бачать, як змінюється обличчя Києва.
— Департаменту часто закидають, що демонтаж МАФів позбавляє підприємців заробітку, а людей — робочих місць. Це справедлива критика?
— У нинішніх умовах — це більше спекуляція, ніж реальна проблема. Ситуація така, що дефіцит не в робочих місцях, а в людях, готових працювати. На сьогодні в Києві, попри війну, — один із найнижчих рівнів безробіття серед європейських столиць. У місті, як і в нашому департаменті, є вакансії, і ми регулярно їх публікуємо. Пропонуємо не лише стабільну роботу, а й соціальний захист, додаткові гарантії.
Праця у тимчасових спорудах — це не найкращі умови. У таких конструкціях часто відсутні елементарні зручності: водопостачання, каналізація, опалення. Знайти роботу в комфортніших умовах — цілком реально. І часто обурення походить не від тих, хто працює в МАФі, а від власників, які, по суті, заробляють на оренді цих площ.
— Тобто нові правила розміщення тимчасових споруд — це не про боротьбу з бізнесом?
— Варто розуміти: більшість МАФів у столиці належать не дрібним підприємцям, а великим гравцям. Один бізнесмен може мати десятки споруд по всьому місту. Вони платять до бюджету мінімум, а самі здають їх в оренду іншим підприємцям — іноді в десятки разів дорожче.
До слова, все більше підприємців обирають легальні приміщення для роботи — на перших поверхах житлових будинків. Це європейська практика: замість тимчасових конструкцій — облаштовані простори, узгоджені з мешканцями. І ми це повністю підтримуємо.
Між іншим, багато з таких комерційних приміщень раніше просто не могли нормально функціонувати через вхід, заблокований незаконними кіосками. Тепер ринок вирівнюється.
ТИМЧАСОВІ СПОРУДИ ЗАЛИШАТЬСЯ, АЛЕ ЗА НОВИМИ ПРАВИЛАМИ
— Реформа, яку Ви згадали, не передбачає повну відмову від тимчасових споруд у Києві? Йдеться радше про зміну правил їх розміщення та зовнішнього вигляду?
— Саме так. Ми розуміємо, що в місті є локації, де такі об’єкти справді потрібні — наприклад, у парках, скверах, зонах відпочинку. Але їх не повинно бути вісім тисяч, як це було раніше.
Візьмемо Оболонський острів. Це сучасна комфортна зона для відпочинку, і під час її проєктування одразу були передбачені декілька локацій для розміщення кав’ярень чи мобільної торгівлі. У літній період люди хочуть купити каву, лимонад чи морозиво — і це абсолютно природно. Такі об’єкти мають бути там, де на них є попит і де вони не створюють незручностей.
Є й інші формати — наприклад, невеликі сервісні точки на кшталт ремонту взуття. Ми підтримуємо малий бізнес, але тепер усе має бути в рамках прозорих і законних процедур.
Після демонтажу старих конструкцій ми передаємо ці локації на онлайн-аукціони через «Прозоро.Продажі». Цим займається комунальне підприємство «Київ.Прозоро». І йдеться не лише про МАФи — на аукціони також виставляються місця для вендингових апаратів, поштоматів, зарядних станцій для електромобілів. Наприклад, у Печерському районі невдовзі буде проведений такий аукціон на дві локації.
Принцип простий: жодної хаотичності. Нові тимчасові споруди з’являтимуться лише там, де це дійсно потрібно, де є запит від мешканців і де це не заважає ані естетиці, ані пересуванню. І все — прозоро, через електронні торги.
ОДИН МАФ ПЛАТИТИМЕ ДО БЮДЖЕТУ СТІЛЬКИ Ж, СКІЛЬКИ РАНІШЕ СПЛАЧУВАЛО 170
— Як відомо, нові правила впроваджували не лише задля естетики й безпеки міського простору. Йшлося і про фінанси, адже роками частина підприємців або взагалі не платила за оренду землі, або платила символічні суми. Чи вже є конкретні цифри, які демонструють економічний ефект?
— Так, це справді один із ключових аспектів реформи. Наведу простий приклад: до початку демонтажу в Печерському районі налічувалося 170 МАФів. І ось лише одна локація на вулиці Бастіонній, яку ми виставили на відкритий аукціон через платформу «Прозоро.Продажі» — зараз приносить у міський бюджет більше, ніж усі ті 170 об’єктів разом узяті.
Це красномовна ілюстрація того, наскільки неефективною була стара система. І я переконаний, що ця реформа — одна з найуспішніших, які були впроваджені в місті за останні роки. Причому вона ще не запрацювала на повну силу.
Але коли процес буде масштабований, ми очікуємо, що лише за рахунок нової системи розміщення тимчасових споруд бюджет столиці зможе отримувати понад мільярд гривень щороку.
ІЗ 1,5 ТИСЯЧІ ДО 320 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ НА МІСЯЦЬ: СКІЛЬКИ РЕАЛЬНО МОЖУТЬ ПРИНОСИТИ МАФИ
— І таких прикладів, коли прибуток від однієї точки перевищує дохід від сотень МАФів, — багато?
— Насправді — так. Нещодавно ми почали бити всі можливі рекорди. Якщо раніше, за старими правилами, в середньому МАФ приносив до бюджету близько 1000–1500 гривень на місяць — тобто не більше 20 тисяч гривень на рік, — то тепер ситуація кардинально змінилася.
Після запуску перших онлайн-аукціонів КП «Київ.Прозоро» ми побачили іншу динаміку: зараз середня локація приносить місту 40–70 тисяч гривень на місяць. Уже підписано понад 20 таких договорів.
І це ще не межа. Наприклад, у Печерському районі продана локація біля станції метро «Печерська». Це звичайна точка пересувної торгівлі, яка зараз приносить місту 201 тисячу гривень щомісяця.
Інший приклад — ділянка поблизу ботанічного саду ім. Гришка, на вулиці Бастіонній. Раніше там було 14 МАФів, тепер залишилася лише одна легальна точка. І вона приносить місту 203 тисячі гривень на місяць, ще й без урахування ПДВ. Цей договір також укладений на 5 років.
Але найяскравіший приклад — аукціон, який відбувся напочатку місяця: локація біля Арки Свободи, поруч із Філармонією. Йдеться всього про 9 квадратних метрів. Але щомісячна плата за них становитиме 320 тисяч гривень. І це вже затверджений контракт.
Цей об’єкт там був і раніше — але плата була символічною. Тепер же, згідно з новими правилами, за п’ять років бюджет столиці може отримати від цієї єдиної точки понад пів мільйона доларів.
І що головне — це не віртуальні чи «тіньові» кошти. Це реальні надходження до міського бюджету, які прямо впливають на якість життя киян. В умовах війни ці гроші важливі як ніколи: і для підтримки ЗСУ, і для розвитку міста, і для підвищення комфорту для мешканців.
— А як щодо конкуренції на торгах? Чи є попит?
— На сьогодні — жодного аукціону без конкуренції. У кожному з них беруть участь не менше 8 учасників. А є й ті, де на одну локацію претендує по 30–35 підприємців.
Інколи трапляються випадки, коли недобросовісні учасники виграють торги, але згодом відмовляються підписувати договір. У таких випадках передбачені штрафи — ці підприємці втрачають гарантійні внески, які сплачують під час реєстрації. Це працює як запобіжник.
Після відмови ми одразу виставляємо локацію на повторний аукціон. Уся процедура абсолютно прозора й проста: усе проходить онлайн, потрібно лише завантажити кілька базових документів.
Ми запрошуємо всіх підприємців — не лише киян, а й усіх українців — долучатися. Це можливість абсолютно законно розпочати або розвивати бізнес, отримати легальну торгову точку та створити простір, який буде затребуваним і корисним для жителів столиці.
ЛИШЕ 20% ПІДПРИЄМЦІВ ДЕМОНТУЮТЬ ТИМЧАСОВІ СПОРУДИ САМОСТІЙНО
— Повертаючись до теми демонтажу — чи часто власники самі прибирають свої конструкції?
— На жаль, здебільшого — ні. Лише близько 20% власників демонтують МАФи самостійно. Усі інші об’єкти прибирає комунальне підприємство «Київблагоустрій».
Власників попереджають завчасно — мінімум за три дні до демонтажу. Це дає їм змогу або демонтувати споруду самостійно, або хоча б забрати майно всередині. Якщо ж вони цього не роблять, техніка підприємства приступає до роботи.
Більшість таких споруд у незадовільному технічному стані, часто вони просто занедбані. Зрозуміло, що їх більше не зможуть встановити повторно — жодна локація в Києві не буде затверджена для цього.
Тож власники рідко забирають ці об’єкти зі штрафмайданчиків, адже для цього потрібно компенсувати місту витрати. А більшість просто не бачать у цьому сенсу.
ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ПІСЛЯ ДЕМОНТАЖУ ВІДПОВІДАЮТЬ БАЛАНСОУТРИМУВАЧІ
— Отже, здебільшого роботи з демонтажу проводить КП «Київблагоустрій». А хто відповідає за подальше облаштування територій?
— Тимчасові споруди — це не лише архітектурне засмічення, а й джерело сміття. Старі конструкції, які десятиліттями стояли у зелених зонах і на тротуарах, накопичували навколо себе безлад. Тому їх демонтаж — це не просто вивезення металу чи пластику, це крок до створення комфортного, естетичного й функціонального міського простору.
Дуже важливо, щоб цей процес був оперативним: аби мешканці бачили результат не через місяці, а вже найближчими днями після демонтажу. Для цього після роботи КП «Київблагоустрій», яке демонтує споруди за дорученням департаменту, одразу заходять служби благоустрою.
За відновлення простору відповідають балансоутримувачі: «Київзеленбуд», «Київавтодор», керуючі компанії житлового господарства — залежно від типу території. Якщо це тротуар — за справу береться ШЕУ відповідного району. Якщо зелена зона — «Київзеленбуд» та комунальні підприємства, які опікуються насадженнями у конкретному районі.
Відновлення передбачає озеленення, встановлення лавок, прокладання нових доріжок, облаштування сучасного покриття. Все це відбувається під контролем департаменту.
Ми тісно співпрацюємо з усіма підрозділами, щоб мешканці столиці бачили реальні зміни — швидко, злагоджено і якісно.
— Можете навести конкретні приклади, коли замість МАФів з’явився сквер, зелена зона, або просто комфортний сучасний простір?
— Наприклад, згадайте, якою була територія біля станції метро «Шулявська» два роки тому — і порівняйте з тим, як вона виглядає зараз. Простір повністю змінився.
Так само суттєво оновлена територія навколо станцій метро «Героїв Дніпра» та «Звіринецька». Після демонтажу тимчасових споруд там навели лад: з’явились пішохідні зони, зелень, простір став комфортнішим і безпечнішим для містян.
ШВИДКІСТЬ БЛАГОУСТРОЮ ПІСЛЯ ДЕМОНТАЖУ ЗАЛЕЖИТЬ І ВІД СЕЗОНУ
— Водночас є й інші приклади, коли тимчасові споруди прибрали, а лад не навели — як, наприклад, біля станцій метро «Оболонь» чи »Мінська»…
— Тут дуже важливо розуміти: існують сезонні особливості висадки зелених насаджень. Їх, як правило, потрібно садити або навесні, або восени. У літній період, коли в Києві стоїть аномальна спека — зараз температура вдень сягає 30–35 градусів — поливати нові рослини дуже складно, і вони просто не приживаються. Тому найкращий період для озеленення — не зараз.
Після демонтажу на таких локаціях завозиться ґрунт, територія готується. А вже восени там висадять дерева, кущі, трав’яне покриття — все, як має бути.
Погоджуюсь, що, можливо, варто було б краще прокомунікувати це мешканцям. Відверто скажу — я не прихильник численних табличок на кожному кроці. Інколи вони навіть заважають або відволікають увагу.
Але користуючись нагодою, хочу наголосити: всі ці території обов’язково будуть впорядковані. Восени мешканці побачать результат: чисто, охайно, з новою зеленою зоною.
ІНСПЕКТОРИ З БЛАГОУСТРОЮ БЕЗСИЛІ ПРОТИ СТИХІЙНОЇ ТОРГІВЛІ, ПОТРІБНЕ ЗАЛУЧЕННЯ ПОЛІЦІЇ
— Є ще одна проблема, на яку звертають увагу кияни. Коли МАФи, особливо поблизу станцій метро, демонтують — на їхньому місці з’являється стихійна торгівля: палатки, розкладки, торгівля «з-під парасольок». Наприклад, біля станції метро Лівобережна.
— Щодо «Лівобережної», »Дарниці» та «Чернігівської» — демонтаж МАФів у цих локаціях ще не проводився згідно з рішенням Київради. Наразі активні роботи тривають у Подільському та Святошинському районах. Наступного року демонтажні заходи почнуться і в Дніпровському та Деснянському районах. Тобто реформа впроваджується поетапно, і ці райони ще чекають на свою чергу.
А от щодо стихійної торгівлі — тут ситуація складніша. За чинним законодавством, повноваження щодо боротьби зі стихійною торгівлею має саме Національна поліція. Вона має право вилучати товар. Наші ж працівники — інспектори благоустрою — можуть лише виписати штраф за статтею 152 КУпАП, який становить до 1700 гривень. Але, на жаль, цей штраф часто не має належного стримувального ефекту.
Стихійна торгівля — це справжня проблема. Я хочу ще раз, користуючись нагодою, звернутися до Національної поліції, зокрема до керівництва районних управлінь: необхідно посилити контроль. Ми постійно надсилаємо листи з конкретними адресами, де виникають такі точки, але реакція — не така активна, як хотілося б.
В ОКРЕМІ ДНІ ДЕПАРТАМЕНТ ОТРИМУЄ ДО ПІВТИСЯЧІ ЗВЕРНЕНЬ ВІД КИЯН
— Наостанок хотіла б запитати про комунікацію. Припускаю, благоустрій — це питання, яке турбує всіх без винятку киян. Але, попри велику проведену роботу, не можна сказати, що в місті все ідеально. Відтак люди повинні мати можливість комунікувати з Департаментом територіального контролю. Окрім лінії 15-51, чи є ще доступні канали зв’язку?
— До нашого департаменту надходить величезна кількість звернень і пропозицій. Ми стабільно входимо в трійку структур міської адміністрації з найбільшим потоком звернень.
Бувають дні, коли отримуємо до 500 звернень на добу. І наші інспектори зобов’язані першочергово реагувати саме на ті сигнали, які надходять від киян. Бо ми працюємо в першу чергу для них — для мешканців столиці.
Ми розуміємо, наскільки важливо створити зручні майданчики для зворотного зв’язку. Саме тому наша команда запустила ініціативу #ЗапитайІнспектора — це хештег, який кияни можуть використовувати у соціальній мережі Facebook.
Як це працює? Людина публікує у себе на сторінці допис — наприклад, про те, що хтось захопив зелену зону чи встановив незаконну конструкцію — і додає хештег #ЗапитайІнспектора. Наші фахівці, які постійно моніторять соцмережі, оперативно знайдуть цей пост, відреагують і нададуть відповідь автору звернення.
Єдине прохання — не закривати сторінки від повідомлень і не блокувати коментарі. Іноді ми не можемо відповісти людині просто через те, що її акаунт закритий або обмежений для спілкування з тими, хто не в друзях.
«У Києві 91% дітей-сиріт і дітей без батьківського піклування виховуються в родинах, а не в інтернатах».
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»
