Польові квіти — дикорослі рослини, які ніхто не сіє та не саджає. Проте вони ростуть, не потребуючи догляду, й радують світ своєю красою. Ромашки, волошки, маки, конюшина, дзвіночки, кульбаби є частиною природного ландшафту й разом створюють неймовірні картини.
Їхня краса оспівана ліриками. «Кохання подібне до польових квітів: його часто можна знайти в найнесподіваніших місцях», — писав американський поет та есеїст Ральф Волдо Емерсон. А англійський поет та художник Вільям Блейк говорив про те, що у польовій квітці можна побачити небеса. Не залишились осторонь краси польових квітів і українські митці. Їхні роботи справді надихають.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка, дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про зображення квітів у роботах вітчизняних митців-фарфористів.
— Ця керамічна кружка «Пахощі степу» у розписі львівського митця Олександра Опарія, створена два роки тому, вражає витонченою деталізацією та тонким колоритом, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Степові трави на чашці неначе оживають. На передньому плані композиції зображено ніжну конюшину, яка є символом удачі. А поряд — кипрій, кульбаба та інші рослини. Основа й ручка кружки оздоблені тонкою золотою облямівкою, яка додає виробу вишуканої урочистості. Кожна квітка ніби розповідає свою легенду, даруючи нам барви та аромати українського степу.
— А ось комплект Олени Жернової «Щастя поруч», створений у 2017 році. На першому плані — пара чашок із блюдцями. Мисткиня зображує на них розкішні колоски пшениці та ніжно-блакитні волошки. Кульмінаційним центром сету є велике декоративне блюдо, яке відкривається перед глядачем неначе безкрайня степова рівнина після дощу. Обідок блюдця охоплений орнаментом, натхненним традиційною вишивкою.
Робота «Щастя поруч» — це емоційний гімн красі українського степу. Вона ніби обігріває теплом степових ранкових променів, даруючи відчуття того, що щастя поруч — у кожному ковтку чаю. «Степова Україна — ХХI» — так називалась персональна виставка Олени Жернової, що відкрилася у жовтні 2017 року в Одеському обласному центрі української культури.
— Яка робота у цій серії Олени Жернової ваша улюблена?
— Одна з них — декоративне блюдо «Погляньте на лілії польові». Робота вражає своєю ніжною візуальною поезією. Білий порцеляновий фон блюда здається напівпрозорим, легким, як ранковий подих над луками, ще залитими росою. Декоративне блюдо розділене на дві виразні зони: центральну, присвячену пишному букету лілей, і периферійну — з декоративною рамкою із золотих орнаментальних завитків та рукописного тексту. У декорі блюда Олени Жернової — слова Ісуса з Нагірної проповіді: «Подивіться на польові лілії, як вони ростуть…» Польові лілії є метафорою, яка відкриває одну з життєвих істин. У цій знаменитій проповіді Ісус Христос згадує польові квіти як приклад Божої турботи про свої творіння, адже Бог одягає квіти у такі вбрання, що «й Соломон у всій славі своїй не одягався так». Таким чином Ісус доносить меседж, що люди повинні довіритися Богу й думати перш за все про духовне, а не матеріальне.
Краса ніжних пелюсток лілій передана майже фотореалістично. Яка палітра барв! Ми бачимо пелюстки різних відтінків — ніжного білого, світло-бузкового, лососево-брунатного й насиченого червоного. Периметр тарілки обрамлено широкою смугою витонченого золотого орнаменту, виконаного у стилі рококо із переплетенням квіткових мотивів, арабесок і барельєфних гірлянд. У самому центрі тарілки — круглий медальйон із позолоченим рослинним візерунком, ніби витесаним на камені. Зовнішній обідок прикрашений дрібними стилізованими квітками й листочками.
— Хто ще з українських митців звеличує у своєму творчому доробку польові квіти?
— Зачаровує красою таріль мисткині Юлії Красної «Кульбаби і равлик». Повітряні кульбаби, дрібні квіти, равлик і комахи творять симфонію літа. Цей декоративний таріль — справжній гімн природі. Кожен елемент промовляє до глядача мовою дитячого зачарування й дорослої уваги до краси. Центральним мотивом є кульбаби — у всіх фазах свого буття: яскраво-жовті, немов сонячні спалахи, й повітряні, пухнасті, готові злетіти за першим подихом вітерця. Їхні кульки здаються прозорими, немов зітканими з мрій, у сяйві тисячі дрібних насінинок. Кожна деталь, мов у книжковій ілюстрації з дитинства, промальована з любов'ю й точністю. Зачаровує світ дрібних мешканців лісу — равлик із закрученим рельєфним панциром, метелики, що несуть кольори неба й вогню… Композиція наповнена рухом, що водночас спокійний і невимушений, як у світі живої природи. Колірна палітра насичена та гармонійна: теплі охристо-золоті тони фону взаємодіють із зеленню листя, з фіолетово-синіми, червоними, рожевими й білими квітами, створюючи ефект живого полотна. Це не просто декоративний виріб, а справжня ода землі, її радощам і щоденному диву.
— Дуже сонячна, барвиста робота! Справжня ода літу!
— А ось чудова робота подружжя Марфи Тимченко та Івана Скицюка, створена на Баранівському фарфоровому заводі у 1971 році. В керамічному декоративному тарелі «Кульбаба» бачимо фантасмагорію сонця, світла й щастя. Жовто-золотисті «сфери» кульбаб ніби випромінюють тепле сяйво. Композиція сповнена життя: листя пульсує соковитою зеленню, контури підкреслені темним обрисом, а у міжквітковому просторі вгадуються стилізовані птахи — символи гармонії та достатку.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни Людмила Карпінська-Романюк розповіла про кращі зразки сервізів з пейзажами у творчому доробку талановитих співвітчизників.
Фото у заголовку: О. Жернова. «Погляньте на лілії польові». Одеса. 2017
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
