Проблеми чинної влади з антикорупційними органами – не лише українська "фішка".
З чимось подібним зараз зіткнулася і Сербія – причому дії "антикорупційників" президент Александар Вучич охарактеризував як "спробу державного перевороту". Так президент відреагував на затримання групи підозрюваних у дуже гучній справі – розслідування порушень, пов'язаних з проєктом модернізації залізничної лінії на півночі країни. Серед затриманих – двоє колишніх міністрів.
Частиною цього масштабного інфраструктурного проєкту була модернізація залізничного вокзалу у місті Новий Сад. Проте 1 листопада минулого року бетонний навіс нещодавно відремонтованого вокзалу несподівано обвалився, що призвело до загибелі 16 осіб.
Ця катастрофа дала старт потужним протестам, що тривають досі та є суттєвою загрозою владі Вучича. А якщо розслідування доведе причетність до цієї трагедії найближчого оточення президента Сербії, посилення протестів може привести до втрати ним влади.
Чи навпаки – як припускають в опозиції, нинішні затримання та звинувачення є грою Вучича для заспокоєння суспільства та консолідації свого електорату.
"Триває масштабна спроба державного перевороту, яку, як кажуть, здійснюють європейці через спеціального прокурора прокуратури з організованої злочинності Младена Ненадича, прокурора прокуратури з організованої злочинності Ясміну Ганич, а також частину поліції", – йдеться у повідомленні, оприлюдненому 1 серпня на сайті президента Сербії.
А щоб ця загроза виглядала ще більш вагомою – у Вучича заявили про проведення у суботу, 2 серпня, термінового засідання Ради нацбезпеки.
Усе це – реакція на гучні затримання, проведені 1 серпня антикорупційними органами.
За наказом Генеральної прокуратури з питань організованої злочинності висунули звинувачення 12 посадовцям, включаючи двох колишніх міністрів: ексглаву Міністерства внутрішньої та зовнішньої торгівлі Томислава Момировича та колишнього очільника Міністерства будівництва, транспорту та інфраструктури Горана Весича.
Також звинувачення висунули колишній помічниці міністра транспорту Аніті Дімовській та ексдиректору сербської залізниці Небойші Шурлану.
Їм інкримінують заподіяння державі шкоди щонайменше на суму $115,5 млн. Усіх підозрюваних затримали, окрім Весича, якого напередодні госпіталізували, а вранці 1 серпня зробили операцію.
А вже 3 серпня Вищий суд Белграда призначив усім підозрюваним по 30 днів арешту (щоправда, це рішення ще може бути оскаржене).
Усе це викликало справжній вибух в оточенні президента Вучича.
Перш за все, президент Сербії переконаний у тому, що підстав для арешту експосадовців немає. "Вони не втікали протягом останніх дев'яти місяців, вони не впливали на свідків протягом цих дев'яти місяців. Вони не втечуть і зараз", – заявив він після завершення екстреного засідання Радбезу.
Також президент Сербії натякає, що слідство свідомо не стало висувати звинувачення іншим фігурантам цієї справи, оскільки вони підтримують нинішні антиурядові протести.
І нарешті, Вучич стверджує, що остаточну згоду на затримання прокурори отримували у "західних посольствах" (але не каже, в яких саме). І "вишенька на торті" – за словами президента Сербії, Захід нібито має призначити спеціального посадовця, якій стежитиме за ситуацією у країні, і ним має стати колишній генсек НАТО та нинішній міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг.
А те, що напряму не сказав сам Вучич, радо додали в його оточенні.
"Відбувається напад на Сербію, напад на сербський народ... Це найжорстокіше полювання за головою президента Вучича. Вони більше не обирають засоби, вони роблять те, що хочуть. Вони зазнали невдачі з кольоровою революцією чи блокадами (тому вирішили діяти іншим чином)", – заявила колишня віцепрем'єрка Зорана Михайлович.
Важливий момент: сербська опозиція сприйняла новину про масові затримання без особливого ентузіазму.
Річ у тім, що антикорупційні органи Сербії не мають репутації незалежних від президента Вучича. А тому масові затримання, припускають в опозиції, можуть бути частиною плану президента Сербії, як знизити напругу в суспільстві.
Варто нагадати, що з кінця минулого року у Сербії тривають масштабні протести, викликані трагедією у місті Новий Сад. Провідною силою цих протестів є студенти, натиснути на яких у сербської влади ніяк не виходить.
Причому в останні тижні протести стали більш політичними. Якщо раніше протестувальники вимагали справедливого розслідування трагедії, то тепер – дострокових виборів.
Ще одна проблема для Вучича – протестувальники почали використовувати праву риторику, подібну до владної. І це дозволяє їм залучити до себе чималу частину провладного електорату.
Тим більше, що нещодавно підтримку протестам висловили знаменитості, які досі підтримували Вучича: тенісист Новак Джокович та режисер Емір Кустуриця. Зауважимо, що обидва вони мають репутацію антизахідних і проросійських – і це додає проблем для влади.
За таких обставин, побоюються в опозиції, Вучичу терміново потрібно перехоплювати ініціативу.
Арешт ексміністрів має заспокоїти частину суспільства, яка вимагає покарань за смерті у Новому Саді. Але одночасно звинувачення Заходу у спробі державного перевороту має мобілізувати ядерний електорат Вучича, а головне – запобігти його перетіканню до протестувальників.
Під питанням і зв'язок нинішніх звинувачень із торішньою трагедією. Виявлені порушення стосуються збільшення ціни всього проєкту, але не стосуються конкретно здачі в експлуатацію не готового до експлуатації вокзалу в Новому Саді, що й призвело до катастрофи.
Більш того, вже відомо, що комерційний договір, на якому ґрунтувалося будівництво вокзалу (і на підставі якого проводилися останні затримання), не був предметом аналізу в жодному з проваджень, які зараз ведуться за фактом падіння навісу.
Можливо, саме тому в переліку звинувачених немає "найбільшої риби" – колишнього прем’єр-міністра Мілоша Вучевича. Саме він, коли був мером Нового Саду, підписував усі документи, що стосувалися реконструкції вокзалу.
І це все змушує опозицію скептично оцінювати перспективи нинішніх звинувачень.
Хай там як, нинішня істерика президента Сербії свідчить, що він не лише не зумів знайти протидію масовим протестам, а й поступово погіршує свої позиції.
Навіть якщо погодитися зі звинуваченнями опозиції, що нинішнє розслідування повністю контрольоване владою та має на меті відвернути увагу суспільства від протестів, така стратегія виглядає вкрай небезпечною.
По-перше, невідомо, чи згодні ексміністри Момирович та Весич стати цапами-відбувайлами у цій справі. А якщо ні – то вони можуть дати показання проти "більшої риби", в тому числі – з найближчого оточення Вучича.
Зрештою, як стверджує голова опозиційної Демократичної партії Срджан Мілівоєвич, крадіжка такої значної суми не могла відбутися без згоди на найвищому рівні. "Усі розкрадання такого масштабу є неможливими, якщо Вучич заздалегідь не схвалить їх особисто і не отримує свою частку", – переконаний він.
Звичайно, ексміністри можуть мовчати в обмін на гарантії помилування. Проте невідомо, чи зможе Вучич піти на такий крок, не призвівши до ще більшого посилення протестів.
Ще один ризик – арешти міністрів можуть не заспокоїти суспільство.
І воно вимагатиме затримань вищого рівня: вже згаданого експрем'єра Вучевича, а також експрем'єрки та нинішньої спікерки парламенту Ани Брнабич. А від них – вже один крок до найближчого оточення президента.
І нарешті, досі Захід не реагував на звинувачення сербської влади щодо нібито спроб перевороту в країні. Проте не виключено, що рано чи пізно така відверто ворожа риторика не залишиться непоміченою в ЄС.
І тоді президент Сербії дійсно зіткнеться із загрозою дострокової втрати влади.
редактор "Європейської правди"
