Фото ілюстративне / © Unsplash
В українських школах останнім часом почастішали розмови щодо традиційних форм звертання до вчителів.
Все більше у суспільстві обговорюють питання чи варто відмовлятися від використання імені по батькові та брати приклад з Європи.
Що кажуть про нетрадиційну форму звертання в Україні — читайте у матеріалі ТСН.ua.
В соцмережі Threads розгорнулася цікава дискусія. Один із вчителів, а саме Андрій Уткін, дав поштовх до обговорення, поділившись власним досвідом як звертаються до педагогів у школі, де він працює.
«У державних школах, часом у приватних, до вчителів традиційно звертаються «Андрій Олексійович». І як тільки у «державці» я перетворився на Олексійовича, одразу стали рости ЧСВ, пузо, а згодом і борода виросла й сивиною одразу вкрилась. Але наскільки мій світ перевернувся, коли у приватній школі учні до мене стали звертатися: «Пане Андрію» (чи просто Андрій). І хоч пузо та бородень на місці, а на додачу ще й лисина, душею я помолодшав. Для мене таке звертання набагато приємніше. Це ж норм?» — написав Андрій.
Під дописом Андрія, інші педагоги почали розповідати про свій досвід. Більшість користувачів дійшли згоди у тому, що форма звертання може впливати на атмосферу у навчальному закладі.
«Проходила державну практику в дитсадочку. Маленьким дітям називати дорослих на ім'я й по батькові не все було з легких завдань — щось подібно скоромовці виходило. До мене підійшов хлопчик домовлятися: — А давай, коли ти будеш одна з дорослих, ти будеш просто Едіта. А коли ще будуть дорослі, ти будеш Едіта Миколаївна. Добре», — написала вихователька Едіта.
Учителька Валентина зауважила, що їй подобається коли до неї звертаються «пані Валентина».
«Мене учні називають пані Валентина - мені подобається) Я от що подумала: маю сина, зараз його називаю Андрійко (хто називає малого Андрюшею чи Андрєєм то виправляю). То це ж він виросте і стане паном Андрієм! Кайф))))», — зазначила користувачка соцмережі.
Неформальна практика пропонувати відмовитися від звертань із використанням імені по батькові не нова, пише BBC.
Причини різні: хтось вважає, що це російська традиція, та зазначають, що слід віддалитися від країни-агресора та бути ближчими до європейських мовних норм, а хтось почуває себе ніяково при такому звертанні.
Окрім того, деякі люди вважають, що згадування батька в імені не завжди є психологічно або морально прийнятним, адже не всі батьки гідні такої згадки, тому імена по батькові можуть нести додаткове негативне навантаження.
Історично, імена по батькові не були притаманними давньоукраїнській культурі, хоч і виникли після хрещення Русі в 988 році. Як зазначають українські дослідники, після розпаду Київської Русі українські землі постійно змінювали володарів, і кожна нова держава приносила свої порядки та традиції. Зокрема, у Росії, під владою якої частина України жила кілька століть, селянам забороняли мати імена по батькові.
«Коли Хмельницький писав листи до московського царя, їх часто виправляли, тому що форму по батькові можна було використовувати тільки за дозволом царя», — зазначив в коментарі ВВС Олександр Скопненко, кандидат філологічних наук з Інституту мовознавства Олександра Потебні.
Не була поширена така практика й у Польщі, тому українці до початку ХХ століття українці мали лише прізвища, а не імена по батькові.
Відомий мовознавець Іван Огієнко, який жив за кордоном з 1944 року, прагнув припинити інтелектуальні дискусії щодо походження імен по батькові. У 1958 році він стверджував, що думка про «московський вплив» на по батькові є історично хибною.
Огієнко підкреслював, що це давня українська традиція, яка існує вже понад тисячу років і відображена у літописах, що передували московському впливу.
В Україні заведено звертатися до педагогів, використовуючи ім’я та по батькові. Таке звертання показує повагу учнів до своїх вчителів.
У провідних університетах і деяких школах дедалі частіше радять звертатися до вчителів та інших дорослих на «пан» чи «пані» замість по батькові. Ця форма є більш сучаснішою та додає невимушеності й партнерського тону при спілкуванні.
В інших країнах світу, як пише до вчителя звертаються по-різному:
в Німеччині звертаються на «ви»;
у Франції звертаються «мадам» або «месьє». Дозволено також звертання й на «ти», але частіше чути на «ви»;
У Японії на вчителя кажуть сенсей;
В Ізраїлі не звертаються на ім’я до вчителів, натомість кажуть «вчитель математики» чи «вчителька інформатики»;
у Туреччині заведено звертатися «Мій учителю/Моя вчителько», ім’я вживати не можна. Проте в університетах можна називати викладачів на ім’я;
у Нідерландах, учень звертається на до вчителя «ти», сприймаючи його як доброго товариша.
У США правила звертання до вчителів різняться залежно від штату. Наприклад, у Сан-Франциско учні можуть називати педагогів на ім’я, тоді як у Нью-Йорку обов’язкове використання «містер», «міс» або «місіс» із прізвищем. До викладачів вищого рівня слід звертатися, використовуючи їхні регалії, наприклад, «професор».
В Англії діють схожі правила звертання, проте з однією важливою відмінністю: для жінок-викладачів дозволена лише форма «місіс».
Звертання на ім’я по батькові впливає на стосунки між людьми, адже це формує певну дистанцію під час спілкування. Таке звернення традиційно створює офіційну, іноді дистанційовану атмосферу, підкреслюючи повагу і статус співрозмовника. Водночас це може відчуватися як бар’єр у близькості у спілкуванні, особливо якщо звернення вживають у неформальних контекстах.
Водночас при переході від звертань з іменем по батькові до звертань на ім’я може виникнути враження меншої формальності і більшої близькості, що не завжди сприймається позитивно, особливо старшими поколіннями.
На думку дослідників, якщо працівники, вчителі або вихователі починають звертатися один до одного або до дітей лише на ім’я, це може призвести до порушення традиційних норм комунікації. Водночас таке звертання може створити невимушену та приязну атмосферу для співрозмовника.
З іншого ракурсу, для деяких людей звертання по батькові є частиною їхньої ідентичності і поваги, а для інших — джерелом негативних емоцій, особливо якщо по батькові асоціюється з несприйняттям або травмами в родині.
Раніше, ТСН.ua писав, скільки людей в Україні носять ваше прізвище та ім’я.
Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.
Церковне свято 31 серпня / © Фото з відкритих джерел
Леандро де Соуза / © instagram.com/leandrodesouzabless
Володимир Зеленський / © Associated Press
Харківське шосе хочуть відремонтувати за 1,4 мільярда гривень та перетворити на швидкісну магістраль
