Місцева влада країни після приходу нового генерального прокурора — під шквалом кримінальних справ. А мер столиці Віталій Кличко — в епіцентрі кризи. У статті "Прокуратура браконьєрствує. Чи має право Кличко захищати зграю мерів?" редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова пише про те, як Офіс генпрокурора розгорнув масштабну кампанію проти мерів і місцевих чиновників. Але проблема, на її думку, не тільки в силовиках президента. Справжнє питання: хто має право захищати місцеве самоврядування, якщо сам Кличко — він же глава найбільшої профільної асоціації (АМУ) — не очистив власного дому від корупції після операції НАБУ "Чисте місто"?
По-перше, як пише авторка, після операції НАБУ "Чисте місто" пройшло пів року, але менеджменту департаментів КМДА і комунальних підприємств системно ніхто не змінював – там далі керують люди «смотрящого» за Києвом Дениса Комарницького. На місце звільнених підозрюваних прийшли їхні заступники, які в статусі в.о. виконують ті самі завдання тих самих людей. Зокрема директоркою департаменту земельних ресурсів залишається Валентина Пелих, попри те, що питання щодо землі й «туалетних схем» пов’язані з нею. Крім того, Вікторія Іцкович, керівниця департаменту інформаційно-комунікаційних технологій, продовжує не просто працювати, а просуватися кар’єрними сходами: Кличко подав проєкт рішення, де вона вказана. як його заступниця.
“Ще приклад — жирні комунальні підприємства. На КП «Спецжитлофонд» витрачаються величезні суми. Тут варто ознайомитися з листом тоді ще детектива НАБУ Олександра Цивінського (він розслідував справу Комарницького та Кº)... У КП зібрано значну кількість землі, й воно, по суті, стало банком міської землі, який контролював Комарницький. Як стверджує НАБУ, цю землю розподіляють під забудову без проведення конкурсів. За прямими договорами. НАБУ рекомендує віддати ці земельні ділянки місту, яке має її на земельному аукціоні продати. Проте всі рекомендації, звісно, залишилися на папері”, – розповідає Інна Ведернікова.
Крім того, КП «Фінансова компанія «Житло-Інвест», яке закуповує квартири під соціальне житло за різними програмами, без тендерів купує квартири преміум-класу на останніх поверхах за астрономічні суми в 17–20 мільйонів гривень.
“По-друге, основні групи впливу Палатного та Поворозника ще посилилися. Віталій Кличко після відомого голосування Київради (коли депутати попри його особисте прохання не голосувати за відставку першого заступника 73 голосами її підтримали), не звільнив Поворозника. Просто відсторонив від обов’язків на час розслідування. Ба більше, мер допомагає йому оскаржувати рішення Київради в судах”, – розповіла журналістка.
Вона додає, що вплив Поворозника та його групи на мера нині став іще відчутнішим. Зокрема Поворозник протягом тривалого часу “був не лише несучою конструкцією в системі керування столицею, а й разом із Комарницьким годувався на старих добрих місцевих схемах”.
Зазвичай, у тіні — постать лідера партії УДАР Артура Палатного. “У бізнес-центрі IQ Комарницький ходив до «сусіда» на доповідь, а тепер «сусід», як стверджують джерела, завжди на зв’язку з Комаром і є дуже уважним до його прохань”, – пише авторка.
По-третє, заблоковано Київраду. Окрім страху через розслідування НАБУ та повної дискредитації органа влади, є нерозуміння як подальшої політики Кличка, так і глав власних фракцій і партій.
“Протягом усіх цих місяців Київрада не збирається. Жодних рішень не ухвалюють. І спостережливий читач зараз слушно зазначить, що в такій ситуації не так важливо, чи замінив Кличко людей у департаментах, чи ні, — реалізацію схем заблоковано. Київрада нині не працює ні на корупціонерів, ні на місто. Що, безперечно, не може тривати вічно. Тоді як усі хочуть їсти, «слуги» прагнуть іще й правити в столиці”, – констатувала Інна Ведерінкова.
Також повідомлялося, що масова кампанія силовиків проти органів місцевого самоврядування свідчить, що вся активність прокурорських — це не про очищення. Вона може мати три причини. Йдеться про можливе відволікання уваги від протистояння між президентськими силовиками та антикорупційними інституціями, необхідність підтягнути адмінресурс перед виборами та “бажанням нових прокурорських начальників «обілечувати» старих представників місцевої влади”.
