У Києві відбулася церемонія нагородження Премії PinchukArtCentre 2025. Головну премію отримала Леся Васильченко, а першою Спеціальною премією нагородили Катерину Алійник. Євгена Коршунова, який подавався на премію ще цивільним та невдовзі став військовим, відзначили одразу двома нагородами. Він отримав другу Спеціальну премію та Приз громадськості.
Про це УП.Культура повідомили у пресрелізі.
Євген Коршунов отримав другу Спеціальну премію у розмірі 100 000 грн, а також здобув Приз громадськості в розмірі 40 000 грн. Переможця цієї номінації було визначено за результатами голосування відвідувачів та відвідувачок виставки у PinchukArtCentre.Євген артоб'єтом зробив бліндаж в натуральну величину, який розмістив в Пац. А також створив низку портретів своїх колег по службі
"Євген Коршунов здобуває другу Спеціальну премію за роботу, що є унікальним свідченням повсякденного військового життя зсередини. Його малюнки й оповіді роблять анонімну постать солдата видимою, показують його як індивіда, як особистість. Крізь чоловічий погляд роботи розкривають ніжність, через яку проявляються мовчазні жести турботи під тиском воєнних навчань – і той тихий життєвий простір, у якому може оселитися мистецтво в тіні війни", – прокоментувало журі.
У коментарі УП.Культура, Євген розповів, що подався на премію у той час, коли почав проходити ВЛК, щоб піти у військо. У номінацію він потрапив у перший день служби, коли перебував на розподільчому пункті – 17 вересня.
Нині Коршунов служить у 32-й окремій механізованій бригаді. Він оператор роти РЕБ.
Усі свої роботи для премії він вже зробив під час проходження базової загальної військової підготовки (БЗВП).
"Я трошки підтягнув фізуху перед армією і мені, в принципі, було не тяжко на БЗВП. Я мав ще сили помалювати ввечері перед сном", – каже Євген.
Щовечора він міг напрацювати по два рисунки та ще й написати текст. Проте чим більше служить у війську, тим більше поглиблюється в армійські справи й інше життя відходить на другий план, пояснив Євген.
Митець створив в артцентрі бліндаж, подібний на той, у якому жив під час проходження БЗВП. Однак він зазначає, що на відміну від реального, цей бліндаж більш рівний, чистий та без хаосу.
"У нас бліндаж був на найбільшу кількість людей. Тобто був ще один ряд з ліжками. У мене було найкраще місце. Це була нижня полиця", – ділиться Коршунов.
У таких бліндажах воїнам доводиться жити невизначений термін. Відтак Євгену довелося жити у ньому три тижні. Він зазначив, що вже після другого тижня у бліндажах накопичується багато пилу через, що солдат постійно кашляє.
На службі Євген порівнює себе з Тарасом Шевченком – теж не може творити великі роботи, однак має захалявну книгу і може виконувати невеликі рисунки.
Про свою службу він говорить так:
"Воєнне мистецтво, це ж найскладніше з мистецтв: і організація армії, і ті всі статути – там кожне слово кров'ю написано фактично. Іноді здається, Боже, який абсурд.
Мова, якою це викладено трохи специфічна, а для когось комічна. Але потім, коли ти задумуєшся над цими словами, то розумієш – краще не напишеш.Відчуття часу тут теж зовсім інше. Щодо мистецтва, то раніше якби я все це робив (у мистецькому проєкті – ред.) у цивільному життя – я б дуже нервував за кожну дрібницю. Зараз мені все одно".
Леся Васильченко отримала 400 тисяч гривень та автоматично увійшла до списку номінантів і номінантко міжнародної премії Future Generation Art Prize – світової премії у галузі сучасного мистецтва. Художниця оголосила, що спрямує всю суму премії на благодійні внески на допомогу армії.
"У творі ненав’язливо порушуються актуальні питання щодо авторства, майбутнього та алгоритмічної побудови історичного наративу. Журі особливо вразила концептуальна чіткість, технологічна вишуканість і глибокий емоційний резонанс інсталяції, що надає споглядальну, але водночас нагальну реакцію на історичний розрив, поєднуючи інтимність із масштабом, людське з планетарним", – сказали під час нагородження журі.
Катерина Алійник отримала першу Спеціальну премію. Крім грошової винагороди в розмірі 100 000 грн, вона отримає підтримку на стажування, навчання, резиденції або створення нових проєктів.
Журі зазначило, що її робота є "глибоко зворушливим емоційним свідченням, у якому живопис стає інструментом пам’яті, жалоби й опору. Художниця, народжена в Луганську, звертається до втрати дому як до недосяжного пейзажу, сповненого моторошної інтимності: дикі кабани, густі хмари, комахи та шелест коріння дерев – кожна сцена передана з такою точністю та ледь відчутним неспокоєм, що глядач почувається непроханим свідком".
Спеціальною позаконкурсною відзнакою вшанували пам’ять Вероніки Кожушко, молодої художниці з Харкова, яка встигла подала заявку на участь у Премії, але загинула 30 серпня 2024 року внаслідок російського ракетного удару по житлових районах і громадських просторах Харкова.
Переможців обирало міжнародне журі: Каріна Бакетц – кураторка та письменниця, Бйорн Гельдхоф – артдиректор PinchukArtCentre, Алевтина Кахідзе – художниця, Леся Хоменко – художниця, співзасновниця та учасниця групи Р. Е. П, Марта Чиж – мистецтвознавиця, незалежна кураторка, критикиня.
Загальнонаціональна премія PinchukArtCentre підтримує молодих українських митців віком до 35 років, надаючи платформу для створення нових робіт з повною інституційною підтримкою артцентру.
Виставку робіт переможців можна відвідати в артцентрі. Вона відкрита до 13 липня.
