Разом із цим Росію визнано «довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці». Хоч до останньої хвилини були побоювання, що адміністрація Трампа, яка взяла курс на порозуміння з Кремлем, заблокує ухвалення фінальної декларації, якщо там буде критика Росії, як це вже було зі спільною заявою саміту G7 два тижні тому. Натомість Китай, на відміну від минулорічного комюніке Вашингтонського саміту НАТО, взагалі не згадується.
Проте, для посилення санкційного тиску на Росію, за словами держсекретаря США Марко Рубіо, ще не час. Хоча саме під час саміту НАТО в Гаазі Росія вдарила по Дніпру чотирма «Іскандерами». Загинуло 18 людей, ще понад 300 осіб постраждали. Моторошні кадри ударів, один з яких прийшовся на залізничний вокзал Дніпра, облетіли всі світові медіа, як і відео та світлини з Києва після російського масованого удару в ніч на 23 червня. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський сказав Марко Рубіо під час зустрічі в Гаазі, що збільшення російських обстрілів України, чим Росія виявляє неповагу до Трампа, не може залишатися безкарним.
«Якщо ми зробимо те, чого всі тут хочуть — прийдемо та розтрощимо їх (Росію — Ред.) ще більшими санкціями, ми, ймовірно, втратимо можливість розмовляти з ними про припинення вогню. А хто тоді з ними розмовлятиме?» — сказав Марко Рубіо в інтерв’ю Politico на полях саміту НАТО в Гаазі, додавши, що Трамп знатиме «час і місце» для зміни тактики.
Не дивлячись на це, один із головних підсумків саміту НАТО в Гаазі для Києва — це вмонтування подальшої допомоги Україні, зокрема нашому ОПК, у домовленість союзників збільшити свої оборонні видатки до 5% ВВП. Що ще продемонстрував цей саміт Альянсу? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
ТСН.ua вже писав, як союзники побоювалися, що саміт НАТО в Гаазі може закінчитися так само, як і саміт G7 у Канаді 16-17 червня. Зустріч Великої сімки Дональд Трамп залишив достроково, а спільну заяву лідери так і не ухвалили через позицію адміністрації США, яка не хотіла включати до документу критику Росії. Тому союзники вирішили максимально скоротити як сам саміт НАТО, так і його підсумкову декларацію всього до 5 пунктів, щоб Трамп її точно погодив (для порівняння, декларація ювілейного Вашингтонського саміту містить 38 пунктів та окремий розділ щодо зобов’язань підтримувати Україну).
Через це ЗМІ охрестили Гаазький саміт найкоротшим і водночас найдорожчим в історії. Його організація стала у 183,4 млн євро, або трохи більше 1 млн євро за хвилину. Але для генсека НАТО Марка Рютте саміт Альянсу був ще й особистою історією. По-перше, сам він родом з Гааги. По-друге, Нідерланди вперше в історії приймають у себе саміт НАТО. До того ж, Рютте всіляко публічно демонстрував свої дружні відносини з Трампом. Навіть тоді, коли американська делегація на чолі з президентом США фактично перетворила зустріч союзників на виправдання ударів США по ядерних об’єктах Ірану.
Приводом слугували публікації в CNN, The New York Times та інших ЗМІ, які посилалися на первинну оцінку Агентства оборонної розвідки про те, що удари США не знищили основних компонентів ядерної програми Тегерана, а лише загальмували її на кілька місяців. Спочатку, на ранковій пресконференції з Рютте перед засіданням Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів, яке тривало 2,5 години, Трамп назвав журналістів, які написали відповідні матеріали, «поганими та хворими людьми», яких треба вигнати з роботи, як «собак». Президент США наголошував, що після ударів США та Ізраїлю іранська ядерна програма відкинута на десятиліття назад. А міністр оборони Піт Гегсет, якого Трамп вже на підсумковій пресконфренції саміту НАТО назвав «міністром війни», додав, що Пентагон працює з ФБР над розслідуванням витоку інформації, звинувативши ЗМІ у «намаганні виставити Трампа в поганому світлі».
Не дивлячись на це, союзники по НАТО обрали іншу тактику, фактично погоджуючись із тезою Трампа про те, що він домігся закінчення двох війн — між Індією та Пакистаном, та між Ізраїлем та Іраном. Рютте навіть жартома назвав Трампа «татусем». А Трамп на це відповів, що «він (Рютте — Ред.) мене дуже любить». Згодом генсек Альянсу пояснив, що вжив цей термін, відповідаючи на численні запитання про можливий вихід США з Європи. Адже, як вже неодноразово писав ТСН.ua, за зачиненими дверима дуже серйозно обговорюється вивід 20 тис. американських військових з Європи.
«В Європі я іноді чую, як країни запитують: „Марку, США залишаться з нами?“. Я відповів, що це трохи нагадує, як маленька дитина запитує тата: „Татку, ти залишишся з нами?“. Слово „татку“ я вжив у цьому сенсі, а не називав президента Трампа „татком“, — пояснив Рютте, хоча насправді генсек Альянсу сказав про „татуся“, коментуючи дії Трампа щодо Ізраїлю та Ірану.
Як пише The Telegraph, саміт НАТО в Гаазі був покликаний служити лише одній меті — задовольнити бажання та потреби Трампа. «Якби Марк Рютте повірив, що Трамп хоче 10 тис. пляшок вінтажного вина, він би організував їхнє постачання. Якби він подумав, що Трамп хоче зустрітися з Бетховеном, Рютте спробував би його воскресити», — зазначає видання, додаючи, що «стратегія татуся» все ж спрацювала.
«Я їду звідси іншим. Це не обман, і ми тут, щоб допомогти їм (союзникам — Ред.) захистити свої країни. Ці люди справді люблять свої країни», — сказав Трамп на підсумковій пресконференції у Гаазі.
Союзники по НАТО зробили США й особисто Трампа драйвером і переможцем головного здобутку саміту в Гаазі — рішення 32 країн-членів Альянсу збільшити оборонні витрати до найбільших в історії 5% ВВП до 2035 року. Натомість вони отримали від Вашингтона «залізну відданість колективній обороні, як закріплено у Статті 5 Вашингтонського договору, в якій йдеться, що напад на одного з членів Альянсу є нападом на них усіх», що закріплено в пункті 1 декларації Гаазького саміту.
Хоча й тут є свої нюанси. Дев’ять країн-членів Альянсу — Іспанія, Бельгія, Люксембург, Словенія, Канада, Португалія, Італія, Чорногорія та Хорватія — не досягли навіть цільового показника витрат на оборону у 2% ВВП, про що союзники домовлялися ще на Уельському саміті НАТО 2014 року. До того ж, прем’єр Іспанії Педро Санчес заявляв, що, хоч його країна й зобов’язується досягти нового цільового показника у 5% ВВП, разом із цим він вважає поточні витрати Іспанії в розмірі 2% «достатніми». За це Санчес наразився на особисту критику Трампа.
«Іспанія вчинила жахливо. Ні, справді. Це єдина країна (насправді, негативно щодо зростання оборонних видатків також висловлювалися Бельгія та Словаччина — Ред.), яка не хоче платити повну суму. Вони хочуть залишитися на рівні 2%. Ви знаєте, що ми будемо робити? Ми ведемо переговори з Іспанією про торговельну угоду. Ми змусимо їх платити вдвічі більше (за рахунок, вочевидь, запровадження мит на іспанський експорт — Ред.). І я серйозно про це. Іспанія хоче поживитися за наш кошт», — заявив Трамп на саміті НАТО.
У пунктах 2 та 3 декларації Гаазького саміту зазначається, що країни-члени зобов’язуються до 2035 року досягти витрат на основні оборонні вимоги, а також пов’язані з обороною і безпекою видатки, на рівні 5% ВВП щорічно, які складатимуться з двох основних категорій інвестицій: 3,5% на фінансування основних оборонних вимог на основі подання річних планів; і ще 1,5% на захист критичної інфраструктури Альянсу та розбудову оборонно-промислової бази.
Проте, найголовніше для Києва, за словами голови Місії України при НАТО Альони Гетьманчук, — це рішення саміту про де-факто вмонтування підтримки оборони України та нашої оборонної промисловості в бюджет країн-членів Альянсу. Згадка про це міститься в пункті 3 Гаазької декларації:
«Держави-члени Альянсу знову підтвердили неухильні суверенні зобов’язання із надання підтримки Україні, чия безпека сприяє безпеці Альянсу, і для цього в процесі розрахунку оборонних видатків держав-членів Альянсу враховуватимуться прямі внески на оборону України і її оборонну промисловість».
Проте, експерти попереджають, що це лише зобов’язання. Про результати можна буде говорити, коли союзники дійсно збільшать свої оборонні видатки, передбачивши там, наприклад, прямі інвестиції в український ОПК. До того ж, на думку колишнього міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса, НАТО погодило десятирічний план збільшення оборонних витрат, готуючись до можливого вторгнення Росії, яке може статися набагато раніше.
Про це попереджає і міністр оборони Норвегії Торе Оншуус Сандвік, заявляючи, що Путін спробує протестувати статтю 5 НАТО, напавши на одну з країн Альянсу. Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні під час зустрічі з Трампом у Гаазі закликала його продемонструвати таку ж рішучість щодо війни в Україні, яку США проявили щодо Ірану. А, за інформацією Bloomberg, на закритій зустрічі Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів, Трамп сказав, що ситуація в Україні вийшла з-під контролю.
Але, чи не вперше на запитання про можливість поширення територіальних амбіцій Кремля на країни-члени НАТО Трамп відповів: «Це можливо». Свою доволі тривалу зустріч із Володимиром Зеленським на полях саміту НАТО в Гаазі президент США назвав «дуже приємною». Трамп зазначив, що ще раз спробує поговорити з Путіним про припинення війни. А на запитання про подальшу військову допомогу Україні, президент США відповів:
«Подивимося, як це буде. Київ хоче отримати ракети Patriot. Побачимо, вони нам теж дуже потрібні. Але я хочу, щоб ми могли вам їх надати».
Поки адміністрація Трампа гальмує затвердження надання чи продажу Україні зброї та посилення санкційного тиску на Росію, Марк Рютте наголосив, що у 2025 році військова допомога Києву може перевищити рекордні $50 млрд, надані минулого року. А лідери ЄС на засіданні Європейської Ради 26 червня можуть погодити політичне рішення щодо нового 18-го пакету санкцій проти Росії. Щоправда, навряд чи він передбачатиме зниження цінової «стелі» на продаж російської нафти від $60 до $45.
