Відхід Руслана Ротаня із “Олександрії” запустив логічний процес спекуляцій на тему, хто очолить срібного призера УПЛ. Це зараз ми знаємо, що проєкт довірений у руки молодому Кирилу Нестеренку, але кілька тижнів тому у пресі “гуляли” різні імена. Сергій Шищенко був серед потенційних кандидатур.
Вже потім зʼясувалося, що інсайдери виявилися праві — “містяни” дійсно звернулися по керманича “Оболоні”, прагнули бачити його на містку, однак натомість отримали відмову. І це дивно, особливо на тлі переходу в “Буковину”, що відбувся незабаром — Шищенко не просто відкинув шанс спробувати себе в єврокубках, а покинув елітний дивізіон.
Чому так трапилося? Невже представник Чернівців може справді чимось апелювати перед клубом, що зовсім скоро стартуватиме в Лізі конференцій? Розбираємося у цій непересічній ситуації.
Насамперед поговоримо про “Олександрію”. Так, команда видала феєричний минулий сезон — до завершальних турів вела боротьбу за титул й із запасом випередила “Шахтар”. Проте тут необхідно зробити акцент на слові “минулий” — з останніми новинами та подіями колектив вже не виглядає таким привабливим.
Тут немає нічого дивного — ростер суттєво збіднів із відходом Олександра Мартинюка, Івана Калюжного, Олександра Філіппова та Жеовані, не забуваймо про повернення Георгія Єрмакова до “Маккабі” Хайфа, якому воротар належить ще з 2022-го.
Настільки кардинальні кадрові перестановки — це історія не про перспективи, повʼязані з продовженням суперництва за високі місця в чемпіонаті, а бажання заробити тут і зараз. Є відчуття, що на цьому відтік прізвищ не припиниться; очевидно, що зʼявляться нові персонажі, але навіть за найоптимістичнішого сценарію потребуватиметься купа часу, аби довести все до ладу.
Припускаємо, що Шищенко не бачив сенсу присвячувати себе можливим пертурбаціям, якщо чесно, з малоймовірним позитивним фінішем. Будь-які дії наставника, що напрацював на який-не-який імідж в “Оболоні”, обовʼязково б порівнювалися з Ротанем — повірте, тепер ця тінь тягарем висітиме над головою Нестеренка.
Зрозуміло, що з урахуванням нинішнього контексту навряд чи сильно “полоскатимуть” Кирила (бажаємо йому лише успіхів, але передбачаємо важке випробування) — його призначення є сигналом того, що в клубі відштовхуватимуться від реального стану справ. Втім, для чого це Сергію?
“Олександрія” залишилася з минулими потужностями й коуч відмахнувся від пропозиції, тоді б ми мали повне право міркувати про знехтувану нагоду та відсутність амбіцій. Але цей “кейс” зовсім про інше — замість претензій на медалі, або формування іміджу третьої сили УПЛ нам ввижаються “голодні ігри”, де Шищенку доведеться гальмувати падіння у турнірній таблиці. Це не те, що треба.
Давайте чесно — межа між Першою та Премʼєр-лігою потихеньку стирається. Красномовний приклад — “Кудрівка” та “Металіст 1925” впоралися у стиках із “Ворсклою” та “Лівим Берегом” відповідно. Якщо з харківʼянами все читалося (склад, де присутні Владислав Калітвінцев, Владлен Юрченко та Максим Імереков, має переваги), то от чернігівці реально підтвердили нашу тезу.
І це сигнал для “Буковини” — саме зараз необхідно діяти, за правильного розрахунку “вишка” не за горами. До того ж є відчуття, що у “жовто-чорних” присутні ресурси для того, щоб спокійно виконати завдання. У новому сезоні другий за знаковістю ешелон повернеться до класичного формату з шістнадцятьма учасниками, це рішення здатне створити додатковий головний біль, але глобально конкуренти є майже тими самими.
Запакований криптовалютою “Металіст 1925” піднявся, “Епіцентр” — теж. Хто чекає на Шищенка? “Інгулець”, чий президент є занадто імпульсивним та маніпулює готовністю продати/подарувати своє дітище, “Ворскла” без належного фінансування та з вірогідністю зменшити потенціал до мінімуму (тут читається доля “Миная”). “Чорноморець” із поки туманними планами й “Лівий Берег” — з інфраструктурою та цінним досвідом (як нам здається, найбільш явний суперник в очах Сергія).
Олександр Чижевський не вперше дивує із “Агробізнесом”, проте обʼєктивно не володіє достатньою кількістю кваліфікованих футболістів (падіння у весняній частині групи підвищення не збреше), ЮКСА взагалі тоне у “мутках” — Сергій Леснік зіткнувся з бюджетними проблемами та делегував деякі повноваження бразильському агенту Пабло Буено. Як бачимо, не на користь.
“Вікторія”, “Прикарпаття”, тернопільська “Нива”, “Фенікс-Маріуполь” перебувають у процесі розбудови; безперечно, є “Металіст” Євгена Краснікова, де зібрана талановита молодь, однак путівок для УПЛ все одно повинно вистачити.
Зрештою, немає чого прибіднятися — так, Перша ліга стане рівнішою, та ми не сумніваємося, що “Буковина” дасть собі раду. Звичайно, все відносно, — якось власник Володимир Дубинський взяв й закрив баскетбольний та волейбольний “Прометей”, — але сам факт запрошення Шищенка свідчить про бажання прогресувати. Чернівчани дісталися до півфіналу Кубка України, налаштовані втілити найсміливіші плани, пообіцяли керманичу трансфери — чому з його боку мало пролунати “ні”?
Здійснити крок назад — анітрохи не соромно, якщо є шанс перестрибнути одразу два. Головне не перетворитися на Патріка ван Леувена, котрий теж погодився на амбітний колектив, але наразі у Харкові згадується неохоче. Людина з бекґраундом у “Зорі” та “Шахтарі” не побоялася місити болото Першої ліги, то які питання до нашого героя?
Щоб остаточно зняти можливі претензії, Шищенко завжди в праві наголосити — так, чекайте, я приїхав назад додому. Якщо хтось не знав, то Сергій отримав у Чернівцях перший повноцінний досвід — з 2010-го по 2015-й працював з молодіжкою донецького “Металурга” й камʼянської “Сталі”, а в 2016-му подався у західний регіон України.
Фактично “Буковина” є “хрещеною матірʼю” менеджера, дала йому путівку, хоч і не побачила те, на що сподівалася — в 20 зустрічах було зафіксовано 5 перемог, 4 нічиї та 11 поразок. Після двадцяти турів команда йшла дванадцятою, із Шищенком потисли руки, та сам він залишив приємне враження та є улюбленцем місцевої аудиторії.
Окрім всього Сергій не приховує, що почуватиметься в безпеці та ближче до родини (цього б не сталося у випадку домовленості з “Олександрією”). Будьмо чесні перед собою: в умовах повномасштабної війни набагато комфортніше знаходитися за сотні кілометрів від лінії зіткнення. Така правда життя.
Фото - UA-Футбол, ФК "Буковина"
