З офіційної статистики інсультів в Україні, яку наводить МОЗ, видно, що кожного року в нашій країні трапляється близько 130 тисяч випадків інсульту. Близько 35% хворих – люди працездатного віку. Протягом першого місяця від початку хвороби помирають від 30 до 40% людей, близько 50% помирають протягом одного року.
Проте там, де є злагоджена система допомоги, сучасне обладнання і фахівці, які працюють злагоджено та оперативно, — інсульт уже не вирок.
Журналісти «Наше місто» побували у міській лікарні Дніпра, аби на власні очі побачити, як тут організовано порятунок життя пацієнтів із мозковим інсультом — від дзвінка на “103” до надскладних нейроінтервенцій.
«Час — це мозок». Цей принцип тут знають усі. За словами Олени Євгенівни, завідувачки відділення для хворих з порушенням мозкового кровообігу, швидкість є ключовим фактором у наданні допомоги при інсульті.
— Щойно бригада швидкої фіксує підозру на інсульт, вона одразу повідомляє лікарню, — розповідає лікарка. — Це дає нам змогу завчасно підготувати команду та інфраструктуру. Коли хворий прибуває, на нього вже чекають лікар невідкладної допомоги та невролог.
Пацієнта не перекладають — оцінка стану починається ще на каталці. Невролог одразу встановлює тяжкість стану та визначає подальший маршрут. Якщо хворий у критичному стані — його доставляють до реанімаційної зали, яка відповідає найвищим стандартам.
— Тут є все необхідне для стабілізації: кисень, монітори, можливість відновлення серцевої діяльності, — пояснює Олена Євгенівна. — Ми не маємо права гаяти час.
У лікарні діє так званий інсультний коридор — пріоритетний шлях, яким пацієнт проходить без жодних затримок.
У перші хвилини після госпіталізації пацієнту проводиться комп’ютерна томографія (КТ). Це дозволяє визначити тип інсульту — ішемічний чи геморагічний. Якщо є підозра на тромбоз мозкових судин — виконують КТ в ангіорежимі.
— Чим раніше ми бачимо причину інсульту, тим швидше можемо визначити тактику лікування, — зазначає Михайло Валерійович, лікар-невропатолог.
Усі діагностичні можливості зосереджені в одному місці. Тут є:
Якщо пацієнт потрапляє в лікарню у межах так званого терапевтичного вікна — 4,5 години від початку симптомів — лікарі можуть провести:
Ці втручання виконуються негайно, без втрати часу на переведення.
— Під час тромбоекстракції я стежу за станом пацієнта на екрані, — розповідає Олександр Миколайович, лікар-анестезіолог. — Катетер вводиться через стегнову або променеву артерію до судин головного мозку. Видалення тромбу — це шанс на життя без інвалідності.
Якщо механічне втручання неможливе, пацієнту вводиться препарат для тромболізису. Усе — прямо у приймальному відділенні.
Після стабілізації хворого переводять до реанімаційного блоку або неврологічного відділення. Тут пацієнт перебуває під постійним наглядом — монітори, кисень, функціональні ліжка з протипролежневими матрацами. Одночасно починається рання реабілітація та консультації суміжних фахівців: реабілітолога, кардіолога, логопеда, психолога.
— Наше завдання — не лише врятувати життя, а й максимально відновити втрачені функції, — наголошує Олена Євгенівна. — Ми прагнемо, щоб пацієнт після інсульту повернувся до активного життя.
Досвід лікарні у Дніпрі — яскравий приклад того, як злагоджена система, сучасне оснащення та команда професіоналів здатні змінити долю пацієнта.
Інсульт — це не вирок. За правильної маршрутизації та своєчасної допомоги — це шанс на життя, шанс на повноцінне завтра.
Пам’ятайте: при перших ознаках інсульту (раптова слабкість, порушення мови, асиметрія обличчя) — негайно викликайте швидку. Кожна хвилина може стати вирішальною.
У сучасному світі, де стрес, швидкий темп життя та хронічні хвороби стають нормою, здоров’я мозку часто залишається поза увагою. Особливо в Україні, де війна додала нових викликів. Однією з прихованих загроз є так звані тихі інсульти — ураження мозку, які можуть проходити непомітно, але залишати серйозні наслідки.
У медичній практиці термін “тихий інсульт” не є офіційним, але його часто використовують для позначення безсимптомного або субклінічного ішемічного інсульту.
– Це маленькі ураження мозкової тканини, які не викликають явних симптомів, таких як параліч чи втрата мови, — пояснює Олена Євгенівна. – Часто їх виявляють випадково, наприклад, під час МРТ, зробленої з іншого приводу.
Такі інсульти зазвичай пов’язані з порушенням кровопостачання у дрібних судинах мозку. Коли кров не доходить до певної ділянки через закупорку або звуження судини, клітини мозку в цій зоні відмирають.
– Типові місця ураження – біла речовина мозку, базальні ганглії, таламус або міст мозку, – каже лікарка. – На МРТ ці ураження виглядають як маленькі дірочки — ішемічні вогнища, які свідчать про перенесений інсульт. Кожен такий епізод — це попередження про серйозні проблеми з судинами. Повторні тихі інсульти накопичуються, знижуючи когнітивні функції, викликаючи проблеми з пам’яттю, координацією тощо.
Тихі інсульти залишаються непоміченими через декілька причин. По- перше, зона ураження зазвичай дуже мала — від декількох міліметрів.
– Мозок унікальний тим, що він може компенсувати втрати, — пояснює Олена Євгенівна. – Якщо уражена ділянка не відповідає за критичні функції, людина може не відчувати змін.
По-друге, симптоми, якщо вони є, часто розмиті. Легка втомлюваність, забудькуватість, дратівливість чи нестійкість при ходьбі — усе це легко списати на стрес, вік чи втому. По-третє, тихий інсульт не викликає болю.
– На відміну від серцевого нападу, інсульт не болить, — додає Олена Євгенівна. – Без явних симптомів людина може навіть не підозрювати, що в її мозку вже є ураження.
За статистикою, у 10–20% випадків тихі інсульти не мають жодних зовнішніх проявів.
Тихі інсульти не виникають на порожньому місці. Вони тісно пов’язані з хронічними захворюваннями та способом життя.
– Найбільший фактор ризику — це артеріальна гіпертензія , — пояснює Олена Євгенівна. – Високий тиск ушкоджує дрібні судини мозку, що й призводить до мікроінсультів.
– Війна внесла свої корективи, — розповідає Олена Євгенівна. – Стрес, подекуди недоступність ліків, порушення режиму — усе це підвищує ризик. Ми бачимо інсульти у 40–50-річних, що раніше було рідкістю.
Хоча тихий інсульт часто не має явних симптомів, деякі зміни все ж можуть насторожити.
– Це можуть бути легкі порушення пам’яті, коли людина забуває імена чи недавні події, — зазначає лікарка. – Або проблеми з концентрацією, коли важко читати чи виконувати звичну роботу.
– Якщо ви помітили такі зміни у себе чи близьких, особливо після 55 років або при гіпертонії чи діабеті, не зволікайте – зверніться до невролога, — радить Олена Євгенівна.
Єдиний спосіб точно підтвердити тихий інсульт — це нейровізуалізація.
-МРТ показує навіть старі ішемічні вогнища, які неможливо побачити іншими методами, — пояснює лікарка. – КТ менш чутлива, але також може виявити ураження.
Додаткові обстеження включають:
-Без МРТ ми можемо лише запідозрити тихий інсульт за симптомами чи непрямими ознаками. Але для точного діагнозу нейровізуалізація обов’язкова, — підкреслює Олена Євгенівна.
Перший крок — прийняти діагноз і почати лікування.
– Препарати для зниження тиску, розрідження крові або статини для контролю холестерину — це не просто рекомендація, а необхідність, – пояснює Олена Євгенівна.
Дотримання графіку прийому ліків формує захист від нових уражень. Пропускати дози не можна, адже регулярність — ключ до стабільності. Лікарі рекомендують контролювати тиск, щоб він не перевищував 130/80 мм рт. ст., регулярно перевіряти рівень глюкози та холестерину у крові, відвідувати невролога раз чи два на рік.
– Якщо є потреба, МРТ кожні один-два роки допоможе відстежити зміни, — додає Олена Євгенівна. – Це дозволяє вчасно виявити потенційні загрози.
Стрес — один із ворогів мозку. Хронічна тривога може погіршити стан. Аби уникнути цього лікарі радять медитувати, застосовувати дихальні практики.
– Спілкування з близькими та психологічна підтримка також відіграють велику роль, — зазначає Олена Євгенівна. – Важливе і правильне харчування. Менше солі, цукру, смаженого, більше овочів, риби, горіхів, ягід і вівсянки — це їжа, яка живить мозок. Достатнє споживання води, 1,5–2 літри на день, підтримує кровообіг.
Фізична активність також необхідна. Щоденні 30-хвилинні прогулянки, легка йога чи плавання за згодою лікаря і уникайте сидячого способу життя.
– Мозок потребує тренувань не менше, ніж тіло, — каже Олена Євгенівна. – Читання, кросворди, логічні ігри чи вивчення нового стимулюють утворення нейронних зв’язків.
Та найголовніше — не ігнорувати тривожні сигнали. Слабкість у кінцівках, раптова втрата мовлення, порушення зору, сильний головний біль чи втрата рівноваги — це привід негайно звернутися до лікаря. Своєчасна реакція може врятувати життя.
Тихі інсульти здаються нешкідливими, але їхній вплив накопичується.
– Кожен такий інсульт — це маленька втрата мозкової тканини, — попереджає лікарка. – Якщо їх багато, мозок втрачає резерв, і це може призвести до серйозних проблем.
Тихі інсульти можна порівняти з тріщинами у фундаменті будинку. Спочатку їх не видно, але з часом уся споруда може зруйнуватись.
Медики наголошують, що повністю відновити мертві нейрони неможливо, але мозок здатний адаптуватися.
– Нейропластичність дозволяє здоровим ділянкам мозку брати на себе функції уражених, — пояснює лікарка. – Але для цього потрібні зусилля.
Навіть якщо ви почуваєтесь здоровим, після 50 років мозок потребує уваги. Тихі загрози, як безсимптомний інсульт чи атеросклероз, можуть залишатися непоміченими, але їх легко виявити та попередити. Олена Євгенівна розповіла, як зберегти ясний розум.
Нарахуйте собі 1 бал за кожне твердження, яке стосується вас.
0–2 бали — ризик низький, але звертайте увагу на здоровий спосіб життя.
3–5 балів — помірний ризик. Рекомендується пройти профілактичний огляд, вимірювання тиску, цукру та холестерину.
6 і більше балів — високий ризик! Потрібна консультація лікаря, бажано МРТ головного мозку та обстеження судин.
У Дніпрі медики демонструють надзвичайну злагодженість, швидкість і професіоналізм, рятуючи життя пацієнтів. Але боротьба з інсультом починається задовго до приїзду швидкої. Вона починається з усвідомлення ризиків, уваги до власного здоров’я та своєчасної профілактики. У світі, де стрес, війна та перевантаження стали буденністю, відповідальність за мозок — не лише справа лікарів, а й кожного з нас. Своєчасна реакція, регулярні обстеження, здоровий спосіб життя і підтримка близьких — це ті інструменти, які сьогодні допомагають не лише вижити після інсульту, а й жити повноцінно.
Раніше ми писали: Витягують з того світу: як у лікарні швидкої допомоги Дніпра рятують хворих з інсультами.
Категорія: Важливо, Війна, Інтерв'ю, Новини Дніпра, Новини здоров'я Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня, Фотогалерея
Позначки: Головне, Здоров'я, Новини медицини Дніпра
