Олександр Савов / © ТСН
Гангрени, короста або туберкульоз — з такими діагнозами повертаються українські захисники з російського полону. В останні два великих обміни хвороби, з якими доводиться забирати вже звільнених вражають не лише лікарів, а й учасників переговорної групи. При цьому по поверненню хлопці розповідають, в російських тюрмах їх намагаються лікувати. Щоправда, методи такого лікування лякають.
Кореспондентка ТСН Мар’яна Бухан зустрілась з морпіхом Олександром Савовим, який виходив з Азовсталі в так званий почесний полон, де його заразили туберкульозом.
З морпіхом Олександром Савовим ТСН зустрічається в лікарні. Після звільнення з полону це вже третій його медичний заклад. Служити в морську піхоту Олександр пішов ще в 2015-му. На початку повномасштабного вторгнення морпіхи 36 бригади базувались на заводі Ілліча в Маріуполі. В якісь момент окрема група вирішила повз блокпости росіян заїхати на Азовсталь — на підмогу азовцям. І зробили це без жодного вистрілу.
«Я вивозив пораненних, повна машина у мене була. Через блокпост ми їхали їхній там, вони там чи п’яні були, чи що, ми з ними привітались „прівєт, мужикі“, вони „прівєт“, помахали нам, без жодного пострілу проїхали, ми „зетки“ понамальовували на машинах», — каже він. Про місяць на Азовсталі він майже згадує, а все що було потім, у полоні, — його досі лякає.
«Прийомки — оце найгірше. Ти виходиш з машини, входиш в приміщення, роздягаєшся до гола, і пішов. В цей момент ти проходиш лікарів, ДНК, відбитки, миють, стрижуть та б’ють», — каже Олександр Савов, звільнений з полону.
Після полону чоловік дізнався — росіяни повернули бійця з туберкульозом.За його словами, у полоні його ніби лікували, але було таке враження — що над ним експериментували.
«Через кожен місяць робили флюорограму. Штук 6 чи 7 за рік», — каже він. Зараз Олександр про плани на майбутнє не думає. Надто через те, що після боїв за Маріуполь та майже трирічного полону, він ще й залишився без грошей. Його донька розповідає — за півроку до повномасштабного вторгнення батько одружився, але вже за місяць шлюб розпався. Але офіційно вони не розлучилися. І дружина, каже Настя, цим скористалася.
“Вона всі виплати, грошове забезпечення, яке мав отримувати батько, вона отримувала. І вона навіть вже після повернення ми дізналися, що вона хотіла, щоб він не повернувся. Вона очікувала, що вона ще отримує за його загибель кошти”, - каже Анастасія Савова, донька звільненого з полону.
Але Олександр радіє, що з полону його чекали найрідніші — донька і мати. Анастасія останні роки робила усе можливе, щоб визволити тата і навіть стала співзасновницею Асоціації морських піхотинців, що допомагає родинам полонених і звільненим.
На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ТСН 20:00 НОВИНИ! ПІДСУМКИ 27 ЧЕРВНЯ. КИЇВ УСЮ НІЧ ГОРІВ ВІД ВИБУХІВ! РОЗМОВА З ТРАМПОМ!
