Цей фінал викликав змішані почуття. Відразу скажу: симпатії вболівальника тут ні до чого - у нормальних людей із віком вони не загострюються, а скоріше навіть притуплюються. Коли ти отримуєш більше задоволення від гри, ніж від перемоги твоєї команди. Чи це таки не норма, а відхилення від неї? Ну, вам видніше.
Моя дружина, наприклад, що сумлінно віддивилася Португалію з Іспанією до фінального свистка за північ, до сну таки відходила в роздратованому стані. Бо уболівала персонально проти Роналду. Ну, вважаю, жінці це можна пробачити - у них свої критерії. Чи це також сексизм? Як вам завгодно.
Матч був досить видовищним, якщо говорити про основний час: нарахував у ньому всього на один гольовий момент менше, ніж у півфіналі Німеччина – Португалія. Але це була, так би мовити, гра на зниження. На зниження тієї видовищності.
Перший тайм був навіть незвично багатий на події як для класичного першого тайму. Після перерви кількість реальних загроз воротам скоротилася майже вдвічі. А все, що заслуговувало на пильну увагу в екстра-таймах - промах Семеду на другій хвилині. І коли вже їх таки скасують?
Психологічна лотерея – окремий вид спорту. Але й вона нерідко буває набагато цікавішою, ніж учора. Адже, як не парадоксально, найбільш хвилююче в серії пенальті - сейви і промахи. І чим їх більше, тим крутіше інтрига. А коли боротьба йде до першої помилки, чи не здається вам, що це дещо пріснувато?
Словом, переможця і лідера Ліги націй за всю її поки що недовгу історію визначено, але він тріумфував у грі, яку я почав дивитися на всі очі, а закінчував - все частіше позіхаючи. І не лише тому, що хотілося спати.
До питання про жіночий погляд. Пенальті дружина таки демонстративно проігнорувала. Мабуть, щоб не перенервуватись. Але повернулася якраз до фатального удару Морати, а після переможного голу португальців покинула кімнату, стримано матюкаючись.
Слід віддати належне: останній шанс виграти в основний час теж мала Португалія. Незадовго до закінчення другого тайму Сімон парирував штрафний удар Фернандеша. Про момент Семеду вже було сказано вище. Взагалі, склалося враження, що, розпочавши за здоров'я, Іспанія якось поступово “здувалась”.
Тож певна логіка тут була присутня. Але то була логіка сценарію поєдинку. Якщо ж говорити про логіку моментів, то до перерви іспанці явно награли на свій гол переваги, а далі аж до “лотереї” шанси були приблизно рівними.
Португалія краще розпорядилася своїми, а на момент початку перестрілки з “точки” психологія вже грала на її боці.
Не можу не погодитися, що найяскравішою особистістю фіналу став Мендеш. Це було очевидно як ніколи. І це, між іншим, рідкісний випадок, коли найбільше запам'ятався саме захисник. І я його виділяю аж ніяк не за те, що він не дав розгулятися Ямалю.
Ось “стенограма” його участі у найважливіших епізодах матчу: 26-а хвилина – зрівняв рахунок після сольного проходу, 61-а – фактично асистував Роналду, 63-а – в останній момент заблокував удар Педрі зблизька, 92-а – вивів на потенційно вирішальний удар все того ж Семеду. Плюс реалізував свій пенальті.
Крім нього заслуговує на згадку трійка іспанців, що відстала. Педрі з трьома участями, включаючи гольовий асист. Так само помітний, але лише у першому таймі, Вільямс. І так само ефективний, як і у півфіналі з Францією, Оярсабаль – він взяв участь в обох гольових атаках Іспанії.
Ямаль також “засвітився” двічі, зокрема був причетний до другого забитого м'яча. Роналду вийшов на авансцену по-справжньому лише одного разу, але це був той самий останній гол, що вселив впевненість у португальців, після чого особисто мені вже не вірилося у перемогу іспанців. Як кажуть гравці у конторах, вона не виглядала.
Ось так і сталося в результаті, що пенсіонер обійшов школяра, всупереч райдужним очікуванням фанатів Іспанії та "Барселони". Як відомо, до категорії ветеранів офіційно переходять ще у 35 років. Ну а в 17 – не знаю, як там нині у “академіків”, а раніше випускалися із ДЮСШ.
Так, цей старий кінь не тільки борозни не псує, а й оре - будь здоровий. Хоча особисто мене більше вразила взаємоповага двох видатних футболістів, один з яких абсолютно точно годиться іншому в сини. У всякому разі, між мною та моїм сином саме така різниця у віці.
Користуючись нагодою, попереднє речення присвячую читачеві, який обурювався тим, що автор "використовує службове становище в особистих цілях". Потрібно буде подумати, кого ще із родичів і під яким соусом тут згадати…
А якщо серйозно, то так, найяскравішим моментом гри для мене став той, коли Ямаль зупинився з м'ячем, поки не переконався, що Роналду спроможний продовжити гру після падіння. А після гри найважливішими стали слова Кріштіану на захист Ламіна. Навіть якщо це була показна великодушність переможця до переможеного.
Пенсіонер дитини не скривдить. Якось так.
Фото - Getty Images/Global Images Ukraine
