Папа Римський Лев XIV наголосив, що Католицька церква відкрита до пошуку рішення для встановлення спільної дати святкування Великодня.
Про це повідомляє Vatican News.
Таку заяву понтифік зробив під час зустрічі, присвяченій 1700-річчю Нікейського собору – вселенського собору християнської церкви, який скликали для подолання розбіжностей між візантійським єпископом Александром та пресвітером Арієм, який започаткував власну течію.
Лев XIV нагадав, що однією з цілей Нікейського собору було встановлення спільної дати Великодня.
"На жаль, розбіжності в календарях більше не дозволяють християнам разом святкувати найважливіше свято літургійного року, що спричиняє пастирські проблеми в громадах, розділяє сім’ї та послаблює довіру до нашого свідчення Євангелія", – зауважив Папа.
Він додав, що є кілька рішень, які дозволять християнам разом святкувати "Свято над святами" та не порушувати принципу Нікейського собору.
"Я хотів би підтвердити відкритість Католицької церкви до пошуку екуменічного рішення, яке сприяло б спільному святкуванню Воскресіння Господнього і, таким чином, надало більшої місіонерської сили нашій проповіді імені Ісуса і порятунок, народженого вірою в спасительну правду Євангелія", – наголосив Лев XIV.
Нагадаємо, нового Папу Римського обрали на другий день конклаву. Ним став 69-річний американський кардинал Роберт Френсіс Прево, який узяв собі ім’я Лев XIV.
18 травня новий очільник Католицької церкви офіційно зійшов на престол.
Попередній Папа Римський Франциск наприкінці січня 2025 року також закликав християн запровадити єдину дату святкування Великодня. Він зазначав, що річниця Нікейського собору – це "можливість для всіх християн, які визнають символ віри та вірять у того ж Бога", щоб "зробити рішучий крок уперед".
Обчислення дати Великодня не залежить від конфесії. Воно залежить від календаря, який обрала церква для свого літочислення.
У 325 році Перший Вселенський собор встановив таке правило: Великдень потрібно святкувати в першу неділю після повного весняного місяця. Тобто були три відправні точки: весняне рівнодення, повний місяць і перша неділя.
На той час світ жив за Юліанським календарем, заснованим на сонячному літочисленні. Однак через дрейф щодо сонячного календаря кожні 128 років "набігав" 1 день різниці. Так у XVIII столітті з’явився Григоріанський календар. Тоді й відбувся розкол у датах.
У 2023 році українська церква перейшла на Новоюліанський календар, тому всі свята, крім Великодня та залежних від нього, змістилися на 13 днів назад.
Та під час підрахунку дати Великодня церкви східного обряду продовжують використовувати Юліанський календар.
