У I кварталі 2025 року десять найбільших автозаправних мереж за кількістю станцій сплатили понад 3 млрд грн операційних податків (ПДВ, ПДФО, ЄСВ та податок на прибуток (ПнП)). Це у 2,5 раза більше, ніж у І кварталі 2023 року, і у 1,5 раза більше — ніж за аналогічний період 2024 року (див. Рис.1). У цілому стільки податків держава не бачила з цього ринку ніколи, і є всі підстави прогнозувати, що буде ще більше. А що ж трапилось?
Центральним сюжетом у боротьбі за «паливні» податки стало ноу-хау з податком на прибуток (ПнП). У 2023–2024 роках половина з 50 найбільших мереж АЗС декларувала безприбуткову діяльність, а ще 40% — сущі копійки. Узагалі незрозуміло, навіщо ці прекрасні люди займалися складним нафтовим бізнесом? Розрахунки показували, що за таких прибутків для окупності автозаправних станцій потрібні десятиріччя та навіть віки (без перебільшення). Між тим, начебто не маючи прибутків багато років, та ж БРСМ минулого року придбала нафтогазовидобувні компанії.
Винятками були лише OKKO, WOG та полтавська мережа BVS, які зрадницькі показували реальні заробітки в цій галузі. Виглядало кумедно і сумно: у 2023–2024 роках 55–65% сплати податку на прибуток мережами ТОП-10 припадало на ОККО. Разом з WOG було більше 70%, а в окремі квартали — понад 90%.
Вихід знайшли напрочуд оригінальний і дієвий — законом запровадили авансовий платіж з податку на прибуток. Фіксована безповоротна сума від 30 до 60 тис. грн з однієї АЗС на місяць залежно від паливного асортименту. Це не позбавляє від сплати більшого ПнП за результатами господарської діяльності, але менше — точно не можна. Результат — 51 тис. грн податку на прибуток з АЗС у І кв. 2025 р. проти 21 тис. грн рік тому.
Якщо відкинути OKKO, WOG та BVS, які 2025 року продовжують платити набагато більший ПнП, ніж авансовий, сплата рештою з понад 40 найбільших мереж зросла у понад чотири рази — з 82 до 339 млн грн за квартал (див. Рис.2). Стабільна сплата авансового ПнП дозволяє прогнозувати, що 2025 року державний бюджет отримає понад 3,5 млрд тільки авансових внесків, тоді як 2024 року весь податок на прибуток становив 2,23 млрд грн.
Ще одна больова точка в податковій статистиці роздрібних мереж — зарплатні податки. (Насправді це глобальна проблема всієї української економіки). Рівень сплати ПДФО та ЄСВ дозволяв вирахувати офіційні оклади працівників роздрібних мереж, які у 2023–2024 рр. переважно тяжіли до мінімально встановлених державою рівнів нижче 10 тис. грн на місяць. Але у І кв. 2025 року середній рівень окладів у 45 найбільших мереж АЗС вперше перевищив 20 тис. грн (див. Рис. 3). Для довідки: рік тому це було 12 578 грн/міс.
Чимало мереж почали переглядати офіційні зарплати «добровільно» після першого оприлюднення наших розрахунків у другій половині 2023 р. Швидше пішов процес наприкінці 2024 р. через вимоги до зарплат заброньованих працівників, а саме — мінімальні 20 тис. грн.
Абсолютний рекорд належить мережі львівських паливних бочок Solara, яка, вочевидь, була змушена піднімати офіційні зарплати до середніх 20 375 грн. Для порівняння: рік тому фірма пропонувала повірити, що її співробітники живуть на 6121 грн на місяць.
До числа незрозумілих аномалій доводиться зарахувати й мережу KLO: хоча оклади за рік зросли на 83%, досягнутий розрахунковий рівень у 15 226 грн/міс. складно суміщається з очевидними зарплатними реаліями Києва та Київської області, де навіть прибиральницю складно знайти на 20 000 грн. А між тим за рік кількість співробітників у мережі зросла у півтора раза, або на 800 осіб. Цікаво, хто ці люді, що ладні працювати за 12 тис. грн «чистими»?
Якщо KLO дивує, то новоутворення під назвою «Паралель» вже ні. Це справжній галузевий римейк на казочку про «Гидке каченя»: мережа з 30 станцій за два роки невідомим чином зросла на понад 100 АЗС (мережі МОТТО, «Прайм», EDF) та ще декілька взяла в оренду, увірвавшись до першої десятки найбільших мереж за кількістю станцій. Але, схоже, всі гроші пішли на розвиток: «Паралель» — єдина серед 10 найбільших, де зберігається середній місячний оклад менше 10 тис. грн. Якщо бути точним, то станом на І кв. майже 1900 співробітників працювали за 8580 грн/міс. (з податками). Розрахунки показують, для виплати ринкових зарплат (а судячи з оголошень на сайтах з пошуку роботи вони там ринкові) власнику «Паралелі» Олександру Дубініну треба десь брати щомісяця до 20 млн грн готівки. Відповідь на це питання мала б зацікавити податківців, але поки позиція відомства до цього учасника ринку залишається відверто незрозумілою.
Утім, попри зусилля «Паралелі» результат такий: у І кв. 10 найбільших мереж наростили виплати ПДФО та ЄСВ на 22% (до 988 млн грн), а відносно І кв. 2023 р. — вдвічі.
Усі без винятку 45 топмереж збільшили сплату податків у перерахунку на літр продажів. Рецепт цього вже був описаний вище: збільшення сплати податку на прибуток й підняття окладів. Якщо у 2023–2024 рр. непоганим показником було 2 грн операційних податків на літр, то у нових реаліях адекватним рівнем стає понад 3 грн/л (див. Рис.4).
Нарешті, своє заслужене місце на чолі рейтингу посідає UPG, яка займає його другий квартал поспіль. За продажами через одну станцію мережа є найпродуктивнішою на ринку, тому її поневіряння в середині рейтингів протягом останніх двох років було дещо дивним. Річ у тім, що раніше мережа сплачувала ПнП нерівномірно, як правило, відкладаючи цукерок для бюджету на кінець року. Тепер ПнП платити треба щомісяця. Утримує на високих позиціях мережу Володимира Петренка і якась загострена соціальна відповідальність: UPG є абсолютним чемпіоном з кількості працівників на одну АЗС — 49 (наприклад, ОККО та WOG мають по 25 співробітників на станцію). Мережа платить ринкові «білі» зарплати, а це чималі податки. Майбутнє цього гравця й «податкові» перспективи інтригують, оскільки в липні UPG розпочала процес поглинання найбільшої мережі країни, що належить групі «Приват». АМКУ вже видав дозвіл на оренду 34 АЗС у столичному регіони, на розгляді в комітеті вже лежить документація ще на 2–3 області.
Рекордна сплата податку на прибуток й офіційних зарплат протягом останніх двох років позбавила ОККО таких крутих віражив, які демонструють конкуренти. Другий квартал поспіль найбільший гравець показує 3,40 грн/л, схоже, формуючи новий ринковий індикатор. Треба також мати на увазі найбільші донати в галузі — понад 2,5 млрд грн з 2022 р., які, згідно із законом, не оподатковуються. Це до того, що навіть сплата всіх податків не заважає бути лідером у допомозі війську. Аби було бажання.
Уперше в нашому рейтингу з’являється «Укрнафта» в особі своїх сателітів — Shell та Glusco. Першу державна компанія придбала (51%), другу отримала в управління від АРМА. Третій на ринку показник говорить сам за себе.
Попри неадекватні зарплати непоганий загальний результат показала KLO. На початку року цей бізнес показав 3,09 грн/л, хоча останні 2 роки здебільшого тупцював значно нижче 2 грн/л. Задача вирішилась легко — авансовий ПнП, підняття офіційних окладів (вдвічі за рік) і різке зростання кількості персоналу, а з ним і обсягу зарплатних податків. Якщо б у мережі були об’єктивні офіційні оклади, KLO обійшла би й «Укрнафту», й ОККО. Скоріш за все, так станеться, якщо остання стане орендарем KLO, на що вже надав згоду Антимонопольний комітет.
Приблизно схожа ситуація у «Паралелі», яку на пристойні місця у рейтингу витягнув авансовий ПнП. Але це не всі складові успіху. Насправді ключовим фактором такого злету є мізерні продажі. За два роки Олександру Дубініну не вдалося розкачати придбану у Едуарда Ставицького мережу МОТТО, а мережа для далекобійників «Прайм» усохла за рік з 48 до 16 АЗС, мабуть, теж не від гарного життя. Але невідомі інвестори продовжують вкладати у ребрендинг різнокольорової мережі, шукаючи шляхів до гаманців споживачів.
Основним драйвером зростання «податкової» віддачі від WOG стали зарплатні податки. Трохи «допомогла» результату менша на 5% кількість проданих літрів. А головне, WOG поступово наближається до свого основного конкурента — ОККО — величезна відстань до якого у податкових показниках протягом двох років залишала дуже неприємний присмак.
Майже дворазове зростання виплат податків на літр протягом року не допомогло AMIC втримати своє традиційне місце «середнячка». Ключовий драйвер процесу — все той же авансовий ПнП (раніше не сплачувався через історичний бухгалтерський збиток). Дещо занизив квартальний показник підйом реалізації, який спостерігався ще тільки у ОККО.
Справжньою відрадою кварталу стала БРСМ — завсідник «податкових» антирейтингів. І знов авансовий ПнП: 218 проти 46 млн грн цього податку у І кв. поточного і минулого року. У перерахунку з кожної станції БРСМ стала платити не 18 тис. грн, як у середньому 2024 року, а 70 тис. грн щомісяця. Унаслідок підвищення окладів з 10 до 21 тис. грн відрахування ПДФО та ЄСВ зросли з 65 млн грн рік тому до 110 млн грн у І кв. цього року. Показове перевтілення, особливо зважаючи на те, що ще восени 2024 року БРСМ офіційно казала, що більше платити не планує.
Принагідно звернемо увагу на той факт, що попри дуже відчутні податкові виплати цінова політика БРСМ як одного з провідних «дискаунтерів» не змінилась. І це чудова ілюстрація елементарного виходу з тіні. Позиціонування попереднє, а податків побільшало.
Певною мірою підтверджує це й Avantage 7, яка посідає 10 позицію серед 10 найбільших мереж за кількістю АЗС. Попри мінімальні ціни на ринку 2024 року мережа платила ті самі середні 60 тис. грн, і це найкраща ілюстрація приховування прибутків багатьма конкурентами, які звикли показувати у звітності нулі. Покращення показника податків на літр у півтора раза — з 0,96 до 1,46 грн/л насамперед пояснюється підвищенням офіційних окладів. А з І кв. 2023-го сплата ПДФО та ЄСВ мережею зростала в чотири рази.
Додаткові мільярди податків з паливного ринку — результат прагматичного підходу до аналізу й контролю «податкової» ситуації. Це коли карти на столі і їх бачать усі — податківці, урядовці, депутати, учасники ринку та небайдужі громадяни. Усі розуміють «проблемні» місця і слідкують за руками один одного. Система пручається, але процес йде.
Говорити про повне досягнення цілі зарано. Про це свідчать ті самі індикатори — величезна прірва між окладами, особливо це стосується мереж другого та третього дивізіонів. У легендарної одеської мережі «Петромол», де, кажуть, вже декілька років розрахунок лише за кеш, офіційні оклади на початку цього року становили 3581 грн на місяць. Одеські податківці, ви де? Те саме питання до волинських і чернігівських колег, де відповідно у мережах «Укр Петроль» та «Т&T нафта» офіційні оклади становлять 8100 та 7171 грн на місяць. Насправді цей запит стосується майже всіх регіонів. Абсолютно незрозуміло, як працює ця система, яка одночасно надсилає безліч листів великим мережам з вимогою пояснити мінімальні разові виплати звільненим співробітникам і при цьому нічого не робить з купою регіональних мереж, де на офіційні оклади смішно дивитися.
Інша проблема — сотні нелегальних заправних станцій, які або взагалі не мають ліцензії або отримали їх за хабарі. Усі вони продають літри, з яких держава могла би отримувати набагато більше, якщо б ці літри проливались на легальних мережах. Абсурдність ситуації в тому, що небайдужий споживач зараз навіть не може дізнатися, чи дійсна та чи інша ліцензія на АЗС, бо ці дані засекречені. Яку військову таємницю становить автозаправна станція, що стоїть на вулиці?
Нова система моніторингу і контролю ще не викликає впевненості у своїй надійності. Змінюються урядовці, керівники податкової та їхні парламентські «куратори», і не факт, що всі вони будуть поважати здобутки попередників. Адже йдеться про великі гроші — одна БРСМ розрахунково не доплачувала у 2023–2024 роках по 100 млн грн податків на місяць, і є всі підстави вважати, що велика частина цих грошей опинялась у кишенях «кураторів». Проте відкотитися назад буде складно, бо доведеться брати на себе відповідальність за погіршення ситуації.
Також викликають занепокоєння популістські наміри уряду заборонити перевірки бізнесу. Усі подібні мораторії закінчувалися для паливного ринку різким збільшенням «сірого» та «чорного» сегментів, адже багато українських бізнесменів розглядають такі щирі жести влади як «вікна можливостей».
