Німеччина – Північна Ірландія 3:1
Голи: Гнабрі 7, Амірі 69, Віртц 72 – Прайс 34
Німеччина реабілітувалась за приниження у Братиславі, дотиснувши Північну Ірландію після перерви. Деякий ігровий прогрес сьогодні був помітний, у тому числі і в плані "мотивації", на відсутність якої Юліан Нагельсман прямо жалівся після першого туру.
По-перше, і гравців можна зрозуміти. Немає нічого нудніше відбору до ЧС, та ще й далеко від рідних трибун. Такі ігри потрібно вигравати на класі, а не вольових. По-друге, у німців реальні кадрові проблеми навіть у оптимальній ситуації, а з травмами Гавертца, Мусіали та Ундава атака очікувано затихла. По-третє, Нагельсманн сам начудив у минулому турі – починаючи від дуету опорників-плеймейкерів, і закінчуючи схемою з 4 ззаду. А десь і за персоналіями, як із Та, далеким від оптимальної форми.
Сьогодні була і схема більш підходяща під ростер. Яка допомогла і слабких ЦЗ прикрити, і дірку на правому краю заткнути гостроатакуючим Левелінгом, і опорну забезпечити великим прикриттям.
Але головне – Північна Ірландія просто помітно слабша навіть за Словаччину. На індивідуальному рівні, а на тактичному – так на дві голови. А ще грає в більш зручний для німців футбол. Нерідко інтенсивно вмикалися без м'яча, звільняючи простір для швидких атак. І самі гості десь надто часто і наївно намагалися підловити у транзиті, зрештою отримуючи контратаки вже на свої ворота.
Одна з таких ситуацій трапилася у дебюті, коли Гнабрі втік 1 на 1 після вдалого контрпресингу. Гості відповіли до перерви із хитрого розіграшу кутового, єдиним ударом у площину воріт. Німеччина, звичайно, істотно додала в темпі в середині другого тайму і досягла свого. Зібралися, факт. Темп призвів до купи зароблених стандартів, з яких і Віртц у рідному місті шедевр поклав, і Антон неодноразово погрожував.
Але знову були проблеми у позиційній атаці. По суті, з них були дві пристойні атаки. Один на голому рівні Кімміха та Вірца. Другий – в епізоді із голом Амірі. Який прийшов із закидання Раума за нетипово задерту лінію оборони. І в якій Байєр зіграв роль приманки. До речі, з ним попереду було набагато цікавіше, хоча начебто контрінтуїтивно, адже проти автобуса відтяжки Вольтемаде мали бути доречнішими. Насправді ж Байєр банально давав глибину атаки, і тут уже Фло та компанія почали в'язати гру.
Німеччина: Бауманн – Кох, Антон, Рюдігер (Та, 82) – Раум, Гросс (Горецка, 66), Кімміх, Левелінг – Віртц, Гнабрі (Байєр, 61) – Вольтемаде (Амірі, 61)
Північна Ірландія: Пікок-Фаррелл - Тоул (Макконвілл, 88), Макнейр, Г'юм - Девенні, Маккенн (Севілл, 76), Ші Чарльз, Бредлі - Прайс (Макдоннелл, 88), Гелбрейт (Маршалл, 76) - Рід (Діон Чарльз, 70)
